Ухвала суду № 78085591, 26.11.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2018 року СєвєродонецькСправа № 360/3729/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 02.08.2018 № 0055611315 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, а також пені за порушення строку сплати грошового зобов'язання у загальному розмірі 5390078,65 грн.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1762,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», та враховуючи ціну позову (5390078,65 грн), ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 80851,18 грн.

Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві заявлено клопотання про зменшення судового збору до розміру 8085,12 грн або відстрочення сплати судового рішення до ухвалення рішення, в обґрунтування якого зазначено, що сума судового збору є непомірною для позивача, оскільки станом на 15.11.2018 господарська діяльність майже не ведеться. У товариства відсутні грошові кошти у розмірі, достатньому для сплати судового збору, а також високоліквідні активи, які можна швидко реалізовувати з метою отримання грошових коштів: виробничі запаси складаються більшою мірою з металопрокату певного типу та виду, а готова продукція є специфічною (металеві баки, резервуари і контейнери для хімічної промисловості).

Розглянувши заявлене клопотання, суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Так, позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі № 826/6824/18.

З інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у справі №826/6824/18 винесено ухвалу від 17.10.2018, за якою адміністративний позов повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання».

Щодо клопотання про зменшення судового збору до 8085,12 грн, то суд дійшов до наступного висновку.

Позивачем не доведено суду скрутного майнового стану належними та допустимими доказами.

Так, до матеріалів справи додано довідку від 16.11.2018 № 5-356/12/261/2018 ПАТ «Укргазбанк» щодо руху коштів на рахунку, а також довідку № 150-58-103291 щодо закриття рахунків в ПАТ «Альфа-Банк».

При цьому, з інформації, яка вказана в акті від 09.07.2018 № 539/12-32-13-15-06/04643841, вбачається, що у позивача наявні відкриті рахунки в ПАТ «КБ «ПриватБанк», ПАТ «АКБ «Конкорд» та АТ «Сбербанк».

Проте, позивачем не надано доказів закриття вказаних рахунків або відсутності на них грошових коштів.

З наданого позивачем балансу на 30.09.2018 вбачається наявність збитків, як результату фінансової діяльності на 9 місяців 2018 року. Але з цього звіту також вбачається наявність основних засобів, виробничих запасів, грошових коштів та інших оборотних активів.

Судом встановлено та з наявних в матеріалах позовної заяви вбачається, що позивач, заявивши клопотання про зменшення або відстрочення сплати судового збору за подання позову, не надало суду належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому Закону України «Про судовий збір» порядку та розмірі.

Європейський суд з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Із наведених обставин не вбачається, що у суду є правові підстави для зменшення або відстрочення сплати судового збору, отже не вбачається, що суд позбавляє заявника права на доступ до правосуддя.

Крім того, слід зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

У даному випадку доступ позивача до суду обмежений Законом.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямовуванням виключно на потреби судочинства.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Суд наголошує на важливості судового збору, як елементу забезпечення незалежності судової влади, що складає основу справедливого і неупередженого правосуддя.

Оскільки статтями 133 КАС України та 8 Закону України «Про судовий збір» визначено можливість суду у виключних випадках зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору, а не обов'язок, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про зменшення або відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, у відповідності до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 80851,18 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» у задоволенні клопотання про зменшення або відстрочення сплати судового збору.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- документ про сплату судового збору в розмірі 80851,18 грн, сплаченого за такими реквізитами:

отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;

рахунок отримувача - 34312206084029;

код отримувача - 37944909;

банк отримувача - 899998;

МФО - 899998;

призначення платежу - *; 101; код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом (назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяС.М. Чиркін