Ухвала суду № 78085433, 23.11.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/11696/18

Кримінальне провадження № 1-кс/243/2850/2018

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2018 року Слідчий суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Кузнецов Р.В., при секретарі Малиновській І.Ю., за участю прокурора – Мироненка С.П., слідчого – Асадова З.Ф., підозрюваного – ОСОБА_1, захисника – ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018050510002471 від 20 листопада 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

23 листопада 2018 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, в межах якого здійснюється досудове розслідування, слідчим СВ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Слідчий СВ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області обґрунтував свої вимоги тим, що 19 листопада 2018 близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, спільно з малознайомим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходились біля озеру Лиман, розташованому на відстані близько 350 метрів від магазину «Паляниця» по вул. Лозановича, 3 м. Слов’янська.

Знаходячись у вказаному місці між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які перебували у стані алкогольного сп’яніння, виник конфлікт через те, що останній нецензурно висловлюватись у бік ОСОБА_1 В результаті вказаного словесного конфлікту ОСОБА_1, бажаючи спричинити тілесні ушкодження потерпілому, наніс ОСОБА_4 удар кулаком правової руки в обличчя, чого той впав на землю.

В цей час, в цьому ж місці ОСОБА_4. перебуваючи в положенні лежачи, схопив руками ногу ОСОБА_1 Після цього. ОСОБА_1Х продовжуючи свій єдиний противоправний умисел сплямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4, діючи умисно, передбачаючи суспільну небезпечність свого діяння, достав з кишені розкладний ніж та тримаючи його правій руці, наніс ОСОБА_4 удари ножем в задню частину грудної клітини зліва, в стегно та гомілку лівої ноги, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 наступні тілесні ушкодження: проникаючу колото-різану ран лівої половини грудної клітини, пневмогематорокс зліва, багаточисельні поверхневі колото-різані рани лівого плеча, лівого стегна та гомілки, шкір голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодженні небезпечне для життя в момент заподіяння.

21 листопада 2018 року о 22 год. 25 хв. ОСОБА_1 було затримано порядку ст. 208 КПК України.

22 листопада 2018 року складено та вручено ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Слідчий обґрунтовує необхідність обрання запобіжного заходу тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити свою злочину діяльність або може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбачену ч. 1 ст. 121 КК України КК України, об'єктивно підтверджується даними копій з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Слідчий у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Слов’янської місцевої прокуратури заявлене слідчим клопотання підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання просили суд обрати запобіжний захід не пов’язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт.

Заслухавши думку слідчого, прокурора, які підтримали дане клопотання, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, приходжу до переконання, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований та утримуватись під вартою інакше, як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом “с” частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігання вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;

За положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4 запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.

При цьому, Верховним Судом України роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного внаслідок відсутності у останнього постійного місця проживання, зловживання спиртними напоями чи вживання наркотичних засобів, продовження вчинення злочинів, підтримання соціальних зв'язків негативного характеру, порушення умов запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під-вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Система запобіжних заходів закріплена у ч.1 ст. 176 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції (п. 85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

?протоколами допитів свідків від 21.11.2018 року ОСОБА_5В ОСОБА_6, ОСОБА_7;

?протоколом огляду місця події від 19.11.2018 року;

? протоколом огляду місця події від 20.11.2018 року;

? довідкою з КЛПЗ «Міська клінічна лікарня м. Слов’янська» від 20.11.2018 року згідно якої у потерпілої виявлені проникаюча колото-різана рана лівої половини грудної клітині пневмогематорокс зліва, багаточисельні поверхневі колото-різані рани лівого плеча, лівого стегна та гомілки, шкіри голови;

?протоколами впізнання особи фотознімками від 21.11.2018 року за участю свідка ОСОБА_5, ОСОБА_6Ю протоколом впізнання особи за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7Ю протоколом огляду від 22.11.2018 року.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює сукупність всіх обставин, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Слідчим суддею враховуються доводи клопотання в частині наявності ризику передбаченого ст. 177 КПК України, а саме ймовірність переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, оскільки після вчинення злочину з місця вчинення злочину зник залишивши потерпілого в безпорадному стані, допомоги надати не намагався, хоча розумів, що надати допомогу потерпілому біля озера буде нікому.

Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України про підозру у вчиненні якого повідомлений ОСОБА_1, відноситься до категорії тяжких злочинів, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років та зважаючи на характер вчинених протиправних дій свідчить про його суспільну небезпечність як особи.

Також враховується: тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_1, вік та стан здоров’я підозрюваного (пенсійного віку він не досяг, не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває), наявність соціальних зв’язків: не одружений, репутацію: характеризується посередньо, за місцем навчання характеризується посередньо, міцність соціальних зв’язків, а саме ОСОБА_1 навчається у ДНЗ «Слов’янський професійний аграрний ліцей», будучи особою молодого віку, не вживає заходи щодо працевлаштування, не має постійного місця роботи, не має постійного місця проживання, малолітніх дітей на утримані не має, сам являється мешканцем Донецької області, м. Горлівка, яке на теперішній час являється тимчасово окупованою територією, на теперішній час мешкає у м. Слов’янськ без реєстрації, а тому можна зробити висновок, що чинників, які б зобов’язували його не залишати місце мешкання не має, що в свою чергу унеможливить проведення слідчих та розшукових дій правоохоронними органами у даному кримінальному провадженні.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, в тому числі і домашнього арешту, як того просив захисник, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об’єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років. В зазначеному випадку санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає позбавлення волі на строк до 8 років.

Враховуючи вищезазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, є всі підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Між тим, відповідно до ч.3ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

На підставі викладеного вважаю за можливе не визначати відносно ОСОБА_1 розмір застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Вважаю, що вищевказані обставини обґрунтовано покладені органом досудового розслідування в основу заявленого клопотання, й не дають підстав для сумніву у тому, що підозрюваний ОСОБА_1 знаходячись на волі, може ухилитись від досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, може впливати на показання потерпілого та свідків. При цьому враховується, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, але жоден із більш м’яких запобіжних не обумовить запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України й не забезпечить належну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст.ст.176-178,182-184,186,187,193-194,196,197,202,205,395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Слов’янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018050510002471 від 20 листопада 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 УДПтСУ в Донецькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали з 21.11.2018 року до 19.01.2019 року.

Ухвала втрачає законної сили через 60 днів.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області, підозрюваним протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду в той же строк з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 26 листопада 2018 року об 11 год. 30 хв.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_8