Ухвала суду № 78082989, 26.11.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/5452/18

Номер провадження: 1-кп /225/500/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Пузиревської Ю.О.,

прокурора - Кучеренка Р.В.,

захисника - Рябуха А.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області у м. Торецьку кримінальне провадження (ЄРДР №12018000000000508 від 04.09.2018 року) за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Горлівка Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої державним реєстратором відділу реєстрації речових прав, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи державним реєстратором відділу реєстрації речових прав, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого органу Торецької міської ради, виконувала покладені на неї функціональні обов'язки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року.

Відповідно до посадової Інструкції, затвердженої 25.04.2016 року секретарем Торецької міської ради ОСОБА_3, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року, а також Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 №359/5, ОСОБА_2, наділена в межах своєї компетенції правом пред'являти вимоги, приймати рішення обов'язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності, запитувати від органів влади, підприємств, установ та організацій необхідну інформацію, приймати та видавати документи, пов'язані з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та інші.

Згідно з положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, ОСОБА_2, займає посаду категорії «В» та, відповідно до розпорядження міського голови Торецької міської ради від 25 квітня 2016 року №60л, має 9 ранг державного службовця.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи державним реєстратором відділу реєстрації речових прав, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого органу Торецької міської ради, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функціональні обов'язки, будучи службовою особою, скоїла злочин за наступних обставин.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-ІV(далі - Закон №755-IV), державний реєстратор: 1) приймає документи; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі, з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.25 Закону №755-ІV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також, що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»; 3) рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку відповідно до статті 34 цього Закону.

Порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для держаної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного держаного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття, рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі - з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів.

Ч.1 ст.27 Закону №755-ІV визначено, що підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є: 1) подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі; 2) невідповідність документів вимогам, установленим статтею 15 цього Закону; 3) невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 4) невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 5) невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової карти платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією і номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до статті 13 цього Закону; 6) несплата адміністративного збору або сплата не в повному обсязі; 7) подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

Згідно з п.1-10 ч.1, ч.4 ст.28 Закону №755-ІV підставами для відмови у державній реєстрації є: 1) документи подано особою, яка не має на це повноважень; 2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії; 3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; 4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку; 5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України; 6) документи суперечать статуту громадського формування; 7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; 8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону; 9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Аналогічні правові норми закріплені і в розділах І, ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 №359/5.

Крім того, відповідно до п.7 Порядку інформаційної взаємодії між Єдиним держаним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та інформаційними системами Держаної служби статистики України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 28.09.2015 №1834/5/1212 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2015 року за №1192/27637 передбачено, що передача відомостей про проведені реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, визначених Законом №755-ІV з Єдиного держаного реєстру до реєстрів Державної служби статистики України здійснюється автоматично програмними засобами ведення Єдиного держаного реєстру одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у цьому реєстрі.

Відповідно до п.12 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118 підставою для внесення до Реєстру або виключення з нього даних щодо суб'єктів, а також внесення змін до Реєстру є надходження від державного реєстратора до органу державної статистики інформації про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом №755-ІV.

Також встановлено, що 09.11.2015 на засіданні Наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти» було вирішено призначити в.о. Голови правління товариства ОСОБА_4

11.11.2015 зазначені відомості про призначення на посаду в.о. Голови правління товариства ОСОБА_4 були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 18.02.2016 року у справі №700/129/16-ц було заборонено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, або будь-яким третім особам за довіреністю використовувати оригінали правовстановлюючих документів, дозвільних документів, ліцензійних (у т.ч. статуту) ПАТ «Дашуківські бентоніти».

Зазначена ухвала була надіслана судом Лисянському районному управлінню юстиції у Черкаській області та долучена до реєстраційної справи ПАТ «Дашуківські бентоніти».

25.02.2016 на засіданні наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти» було прийнято рішення про обрання ОСОБА_4 головою Правління ПАТ «Дашуківські бентоніти» та уповноваження на здійснення всіх дій, направлених на внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з правом підпису всіх документів (протокол №26022016) і 18.03.2016 зазначені відомості про ОСОБА_4 внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 21.03.2016 року у справі №700/224/16-к, що набрала законної сили, заборонено вносити зміни до відомостей про ПАТ «Дашуківські бентоніти», які містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, пов'язані зі зміною засновників та керівника підприємства, зміною адреси підприємства та інших реєстраційних дій.

Відомості щодо вказаної ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 21.03.2016 року у справі №700/224/16-к внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 21.03.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та містилися у електронній реєстраційній справі в розділі «Попередження», які відображаються державному реєстратору автоматично, одразу після відкриття реєстраційної справи для перегляду відомостей.

Відповідно до п.5 Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 №395/5, державна реєстрація проводиться суб'єктом державної реєстрації в межах повноважень, визначених Законом, незалежно від місцезнаходження юридичної особи.

12.05.2016 ОСОБА_5, перебуваючи в м. Торецьк, Донецької області звернувся до державного реєстратора ОСОБА_2 із заявою (реєстраційною карткою) про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в якій просив внести зміни про керівника ПАТ «Дашуківські бентоніти» та про фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені даного товариства без Довіреності, виключивши ОСОБА_4 та зазначивши керівником і підписантом ОСОБА_5

До вказаної заяви як підставу для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначених змін ОСОБА_5 додав протокол Наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти» від 25.02.2016 року №02-16, відповідно до якого його обрано на посаду голови Правління ПАТ «Дашуківські бентоніти» та уповноважено на забезпечення здійснення державної реєстрації відповідних змін про товариство в Єдиній державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також платіжне доручення за вчинення відповідних реєстраційних дій.

Проте, ОСОБА_2, будучи службовою особою, в порушення викладених вище положень законодавства вчинила умисне невиконання судового рішення, тобто злочин, передбачений ч.2 ст. 382 КК України.

Так, 12 травня 2016 року ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні службового кабінету за адресою: Донецька область, м. Торецьк, вул. Героїв праці, буд. 3, працюючи, відповідно до розпорядження міського голови Торецької міської ради від 25 квітня 2016 року №60л, на посаді державного реєстратора відділу реєстрації речових прав, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого органу Торецької міської ради, маючи 9 ранг державного службовця, незважаючи на наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційних дій, а саме ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 21.03.2016 у справі №700/224/16-к, якою заборонено вносити зміни до відомостей про ПАТ «Дашуківські бентоніти», які містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, пов'язані зі зміною засновників та керівника підприємства, зміною адреси підприємства та інших реєстраційних дій, всупереч вимог Закону №755-IV, а також Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 №395/5, достовірно знаючи про наявність вказаного судового рішення, прийняла рішення та вчинила реєстраційну дію №10101070057000002 про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін про ПАТ «Дашуківські бентоніти», які не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме: зазначено керівником товариства та підписантом ОСОБА_5, тим самим умисно не виконала рішення суду.

Крім того, ОСОБА_2 для вчинення вказаної реєстраційної дії прийняла від ОСОБА_5 заяву про зміну керівника і підписанта ПАТ «Дашуківські бентоніти» та доданий до неї в якості відповідного правовстановлюючого документу протокол Наглядової ради ПАТ «Дашуківські бентоніти» від 25.02.2016 року №02-16, не зважаючи на наявність судової заборони вказаній особі використовувати оригінали правовстановлюючих, реєстраційних, розпорядчих, дозвільних (у т.ч. статуту) документів ПАТ «Дашуківські бентоніти», хоча, інформація про вказану ухвалу, а саме ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 18.02.2016 року у справі №700/129/16-ц, та її копія заходились в матеріалах електронної реєстраційної справи ПАТ «Дашуківські бентоніти».

В судовому засіданні захисник - адвокат Рябуха А.В. звернувся до суду з заявою про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої, у зв'язку з передачею особи на поруки, просив розглянути клопотання трудового колективу Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що свою вину у вчиненні злочину визнає в повному обсязі, щиро кається, фактичних обставин злочину та кваліфікацію не оспорює, по суті обвинувачення зазначила, що дійсно 12.05.2016 року вчинила реєстраційну дію про зміни щодо ПАТ «Дашуківські бентоніти», всупереч рішення суду. Підтримала клопотання, не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку з передачею її на поруки колективу Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області.

Прокурор не заперечував з приводу задоволення клопотання сторони захисту щодо звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки колективу за їхнім клопотанням.

Суд заслухав думку учасників, дослідив надані матеріали, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За приписами ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Конституцій Суд України у рішенні від 02.11.2004 року по справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) зазначив, що «верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність … Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права» (п. 4.1).

Відповідно до ч.4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно зі ст.47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин.

Відповідно до п.5, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку. За наявності зазначених вище обставин, а також належно оформленого клопотання, суд вправі (але не зобов'язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.

Згідно з п. 3 вищевказаної постанови, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Таким чином, виходячи з принципу доцільності, суд вправі застосувати положення зазначених норм. При цьому, суд повинен виходити не тільки і не стільки з наявності передбачених цими нормами умов звільнення, але й з необхідності правового забезпечення виконання завдань, що стоять перед Кримінальним кодексом України (стаття 1), одним із яких є охорона прав і свобод людини.

Суд має також зважити, що звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав є однією з форм реалізації кримінальної відповідальності і в кінцевому підсумку повинно слугувати виправленню особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння, та запобігати скоєнню нових правопорушень. Таким чином, виходячи з наведених положень закону, питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки є правом, а не обов'язком суду і є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку про те, що виправлення конкретної особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.

Розглядаючи подане клопотання колективу Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області з долученими документами, суд вважає, що останнє відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, оскільки фактичні обставини справи у світлі вищевикладених норм права свідчать про те, що обвинувачена ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягалася; визнала вину в інкримінованому злочині середньої тяжкості; щиро розкаялася у вчиненому; подане клопотання колективу про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки. Як вбачається з протоколу №3 від 08.10.2018 загальних зборів первинної профспілкової організації Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області та клопотання, колектив бере на себе зобов'язання протягом року проводити заходи виховного характеру відносно ОСОБА_2

ОСОБА_2 на обліках на лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, виключно позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.

Суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої від 16.11.2018 року, складену інспектором Торецького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації», згідно з якою, ОСОБА_2 з урахуванням інформації, що характеризує обвинувачену, її спосіб життя має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства.

Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_2 правильно розуміє і не оспорює формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч.2 ст. 382 КК України, у повному обсязі беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції обвинуваченої, а відтак діяння, яке поставлено їй у провину, дійсно мало місце, і воно отримало правильну кримінально-правову оцінку.

Крім того, судом роз'яснено та перевірено, що обвинувачена цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст. 285 КПК України та підставу звільнення від кримінальної відповідальності. Після таких роз'яснень обвинувачена не заперечувала проти закриття кримінального провадження та звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки.

Таким чином, оскільки визначені кримінальним законом (ст.47 КК України) умови виконано та їх правдивість ні в кого з учасників процесу не викликає сумнівів, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у провадженні не заявлений; запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався; процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 44, 47 КК України, ст.ст. 284, 285, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника - адвоката Рябуха А.В. про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки колективу Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.382 КК України у зв'язку з передачею її на поруки колективу Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, якщо вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

Повідомити колектив Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про передачу ОСОБА_2 на поруки.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382КК України, - закрити.

Роз'яснити ОСОБА_2, що у разі порушення нею умов передачі її на поруки, відповідно до ч. 2 ст. 47 КК України вона буде притягнута до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.382 КК України.

Роз'яснити колективу Військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області, що відповідно до ч. 1 ст. 289 КПК України, якщо протягом року з дня передачі ОСОБА_2 на поруки колективу, вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Копію ухвали після її проголошення негайно вручити учасникам судового розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: