Ухвала суду № 78082890, 23.11.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/2642/18

Номер провадження: 1-кп/225/332/2018

УХВАЛА

Іменем України

23 листопада 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Качаленка Є.В.,

за участю:

секретаря Федорцової І.С.,

прокурора Бабарика О.М.,

захисника Брацило Р.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050220000162 від 01.02.2018 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Костянтинівка Донецької області, громадянин України, неодружений, освіта середня, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 1) 30.12.2011 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням на 3 роки. Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14.11.2013 року іспитовий строк скасовано, направлено в місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання; 2) 12.12.2013 Краснолиманським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 185,71 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 05.02.2014 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнений 13.06.2018 по відбуттю покарання,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15.08.2018 року прокурор звернувся до суду із клопотанням про застосування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обгрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_2 порушив умови запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, не виконував обов'язки, не з'являвся за викликом до суду, та вчинив інший злочин - грабіж. Тому треба обрати інший запобіжний захід - тримання під вартою.

Захисник Брацило Р.Л., обвинувачений ОСОБА_2 заперечували проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили залишити в силі запобіжний захід особисте зобов'язання, або обрати більш м'який запобіжний захід.

Суд, заслухавши думку учасників та пояснення обвинуваченого зазначає наступне:

В ході судового розгляду 11.06.2018 року ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Визначено обов'язки - прибувати до суду у кожне судове засідання; не відлучатися за межі Костянтинівського району та міста Торецька Донецької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Водночас, зазначений запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не забезпечив належного виконання обвинуваченим обов'язків, визначених судом.

Будучи викликаним в судове засідання 18.06.2018 року ОСОБА_2 не з'явився без поважних причин. Привід ОСОБА_2 на 03.07.2018 року, 11.07.2018 року також не був виконаний у зв'язку з його відсутністю за місцем проживання. В судове засідання 14.08.2018 року, будучи викликаний судовою повісткою, яку отримав власноруч у секретаря судового засідання, ОСОБА_2 знову не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Така поведінка обвинуваченого свідчить про те, що він переховується від суду.

У зв'язку з цим у липні 2018 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2 Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 15.08.2018 року було надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

23 листопада 2018 року працівниками Костянтинівського ВП було встановлено місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_2, без складання протоколу затримання його доставлено 23.11.2018 року до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до змісту ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.2 ч.1 ст.194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор.

Прокурором доведено, що на даний момент існують визначені п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК ризики у виді можливості переховуватися від суду, вчинити інший злочин.

Ризик переховування від суду підтверджується тим, що ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлений про судові засідання, не з'являвся до суду за повістками. Судом застосовувався привід до обвинуваченого, виконання якого не було успішним, що підтверджується представленими рапортами поліцейських. ОСОБА_2 був оголошений у розшук, який загалом тривав з липня до листопада 2018 року, поки працівниками Костянтинівського ВП не було встановлено місцезнаходження обвинуваченого та доставлено до суду.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення є реальним і підтверджується тим, що наразі ОСОБА_2 також підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України - грабежу у вересні 2018 року у м.Костянтинівка.

Суд констатує, що раніше обраний до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не забезпечив належного виконання обвинуваченим обов'язків, не був достатнім для запобігання тим ризикам, які були встановлені судом.

Стаття 391 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

Пункт 2 частини 2 ст.183 КПК передбачає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

У даному провадженні ОСОБА_2 звільнений 13.06.2018 по відбуттю покарання за попереднім вироком, ігнорував обов'язки обвинуваченого, умови обраного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання порушив, ухилився від суду і наразі також підозрюється у вчиненні іншого злочину - грабежу.

Суд зауважує, що у даному випадку прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, доведено що обвинувачений, порушивши умови особистого зобов'язання, переховувався від суду, та ухилявся від виконання процесуальних обов'язків обвинуваченого, йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Сукупність встановлених обставин справи свідчать про недостатність раніше застосованого більш м'якого запобіжного заходу - особистого зобов'язання до обвинуваченого ОСОБА_2, а відтак до останнього слід застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

При цьому потреба застосувати найсуворіший запобіжний захід та недостатність більш м'яких обумовлена головним чином тим, що ОСОБА_2 не дотримався особистого зобов'язання, не виправдав довіри суду та підозрюється у вчиненні грабежу під час судового слідства у даному провадженні. Сукупність цих обставин виправдовує застосування тримання під вартою до раніше неодноразово судимого, такого що порушив особисте зобов'язання, ухилявся від суду і підозрюється у вчиненні іншого злочину обвинуваченого.

А відтак клопотання прокурора слід задовольнити та обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим кодексом.

Суд ввадає за необхідне визначити заставу в максимальному для данної категорії злочинів розмірі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 36820 грн., з очікуванням що вона буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 331 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за ст.391 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6» строком на 30 діб, тобто до 22.12.2018 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 36820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок: 37311047011792, МФО 820172 банк ДКСУ м.Київ, код ЄДРПО 26288796, отримувач - ТУ ДСАУ в Донецькій області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) Прибувати до суду у кожне судове засідання;

2) Не відлучатися за межі Костянтинівського району та міста Торецька Донецької області без дозволу суду;

3) Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Дзержинський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 21.01.2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань №6» - для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: