Ухвала суду № 78082105, 26.11.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26 листопада 2018 року Черкаси справа № 925/1131/18

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Мартиненка Володимира Миколайовича про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця Мартиненка Володимира Миколайовича до Уманської міської ради, Відділу комунального майна Уманської міської ради, Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

фізична особа-підприємець Мартиненко Володимир Миколайович пред'явив позов до Уманської міської ради, Відділу комунального майна Уманської міської ради, Відділу з питань комунальної власності та земельних відносин Уманської міської ради про визнання права власності на 37% спільної часткової власності на нерухоме майно «Танцювальний майданчик», яке знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Коломенська, 3а.

23.11.2018 від позивача надійшла заява про забезпечення позовних вимог, шляхом заборони Уманській міській раді вчиняти дії по відчуженню та здачі в оренду спірного майна за адресою: 20300, Черкаська область м.Умань, вул.Коломенська, 3а. Заява обґрунтована тим, що відповідач заперечує право позивача на те, що останній внаслідок здійснення невід'ємних поліпшень набув право спільної часткової власності на 37% на нерухоме майно «Танцювальний майданчик», яке знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Умань, вулиця Коломенська, 3а та яке на даний час перебуває в оренді у позивача. Оскільки строк оренди підходить до завершення і відповідач відмовляється його продовжувати, позивач вважає, що ці обставини можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Згідно з статтею 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і, серед іншого, повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Як вбачається з доводів заявника, викладених у цій заяві, у зв'язку із збігом строку оренди на нерухоме майно, на частину якого він претендує, відповідач відмовляється продовжити строк оренди і це може утруднити виконання рішення суду, тому просить заборонити відповідачу вчиняти дії (відчужувати чи передавати в оренду) щодо цього майна. У заяві не обґрунтовано та не доведено належними доказами, що захист його прав може стати неможливим без прийняття зазначених заходів забезпечення та для відновлення прав заявника необхідні будуть значні зусилля та витрати. Крім того заявник не надав будь-яких доказів того, що відповідачем вчиняються чи будуть вчинятися дії щодо спірного майна. З огляду на викладене, суд вважає, що заявником необґрунтовано необхідність забезпечення позову та не надано переконливих доказів наявності фактичних обставин, які настануть у випадку незастосування забезпечення позову та вплинуть на неможливість виконання рішення суду, тому суд відмовляє у заяві позивача про забезпечення позовних вимог.

Керуючись статтями 136-140, 233-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Мартиненка Володимира Миколайовича про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя О.І.Кучеренко