Рішення № 78082102, 19.11.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2018 року

справа № 927/776/18

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства “Видобувна компанія “Укрнафтобуріння”, вул. Московська, буд. 32/2, м. Київ, 01010

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмачгазбудсервіс”, вул. В.Виниченка, буд. 78, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500

про стягнення 53128 грн. 26 коп.

представники сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

В С Т А Н О В И В

Приватним акціонерним товариством “Видобувна компанія “Укрнафтобуріння” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмачгазбудсервіс” про стягнення заборгованості у сумі 18240 грн. 04 коп., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору купівлі-продажу газового конденсату №12-С/ГК від 31.05.2018, 3% річних у сумі 301 грн. 40 коп., інфляційних нарахувань у сумі 803 грн. 98 коп., штраф у сумі 30000 грн. 06 коп., а також пені у сумі 3482 грн. 81 коп.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.10.2018 у справі №927/776/18 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи по суті призначено на 19.11.2018.

Сторони явку своїх повноважних представників у засідання суду не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином шляхом надсилання за їх юридичними адресами ухвали господарського суду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0101016491951 від 26.10.2018 – позивачу, №1650000957923 від 26.10.2018 – відповідачу.

19.11.2018 на адресу суду від позивача надійшов електронний лист від 19.11.2018 з додатком – клопотання про розгляд справи без участі представника №17-01/11-2018 від 17.11.2018.

Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі (п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України).

Судом встановлено, що клопотання позивача про розгляд справи без участі представника №17-01/11-2018 від 17.11.2018 не засвідчене електронним цифровим підписом, що є порушенням вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та не розглядається судом.

На час проведення судового засідання 19.11.2018 оригінал вказаного клопотання у матеріалах справи №927/776/18 відсутній.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

31.05.2018 між Приватним акціонерним товариством “Видобувна компанія “Укрнафтобуріння” (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Бахмачгазбудсервіс” (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу газового конденсату №12-С/ГК (а.с. 22-24), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов’язується передати газовий конденсат, видобутий із Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища (НГКР) (Україна), надалі – товар/газовий конденсат, який є власністю продавця, у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.2 договору обсяг газового конденсату, який передається по договору, складає 30 тон (тридцять тон) +/-10%.

Згідно із п. 2.1 договору ціна однієї тони газового конденсату, що передається за договором, складає 16666 грн. 70 коп., крім того ПДВ - 3333 грн. 34 коп., ціна однієї тони з ПДВ – 20000 грн. 04 коп.

Вартість газового конденсату складає 500001 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20% - 100 000,20 грн. Загальна вартість газового конденсату з ПДВ – 600001 грн. 20 коп. (шістсот тисяч одна грн 20 коп.) +/-10% (п.2.3. договору).

Пунктами 5.1 та 5.2 договору сторони визначили, що покупець проводить 100% попередню оплату за товар по договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Оплата 100% загальної вартості товару здійснюється покупцем не пізніше 04.06.2018. Датою оплати загальної вартості товару вважається зарахування коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п.3.2 договору продавець здійснює передачу товару покупцю за кількістю та якістю згідно із умовами договору у період з 01.06.2018 до 06.06.2018 включно у відповідності до узгодженого сторонами графіку відвантаження за умови оплати покупцем загальної вартості товару (партії товару) згідно п.5.2 договору.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі товару (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору у разі зміни обсягу товару сторони узгоджують такі зміни шляхом підписання додаткової угоди до договору, а оформлення розрахунків здійснюється на підставі акту прийому-передачі товару, в якому зазначається кількість та вартість фактично переданого товару. Узгодження та оформлення акту здійснюється не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з дня передачі товару по договору.

У пункті 5.4 договору сторони дійшли згоди про те, що після визначення фактичного обсягу переданого товару над оплаченим обсягом, остаточний розрахунок проводиться покупцем протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати підписання акту, передбаченого п. 5.3 договору.

Пунктом 6.1 договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або

неналежне виконання умов, що зазначені у договорі відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 9.1 договір вступає у дію з дати його підписання і діє до 31.12.2018.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, про що 07.06.2018 підписано акт прийому-передачі №1 до договору, відповідно до якого ПАТ «ВК «Укрнафтобуріння» на підставі договору та товарно-транспортної накладної №200033 від 07.06.2018 передало, а ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» прийняло газовий конденсат на умовах EXW-УПГ-2 ТОВ «Сахалінське» Сахалінського НГКР у обсязі 30,912 тон на загальну суму 618241 грн. 24 коп. з ПДВ. (а.с. 26).

Факт отримання товару відповідачем у справі не спростовується.

Отриманий товар відповідачем оплачений частково на загальну суму 600001 грн. 20 коп., що підтверджено платіжними дорученнями №45 від 06.06.2018 – 43000 грн. 00 коп., № 43 від 06.06.2018 - 370000 грн. 00 коп., № 44 від 07.06.2018 – 130000 грн. 00 коп., № 45 від 07.06.2018 - 57 001 грн. 20 коп. (а.с. 27-30). Решта вартості товару у сумі 618241 грн. 24 коп. - 600 001 грн. 20 коп. = 18240 грн. 04 коп. відповідачем сплачена не була.

Заборгованість у розмірі 18240 грн. 04 коп. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Згідно із п.6.2 договору за порушення умов та строків оплати загальної вартості товару за договором покупець сплачує додатково відповідно до встановленої законодавством України відповідальності на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення та додатково штраф у розмірі 5% від загальної вартості товару. Зарахування передбачених даним пунктом пені та штрафу може здійснюватися продавцем із суми коштів, отриманих як оплата товару по договору від покупця. Зарахування продавцем зазначених коштів як пені та штрафу не звільняє покупця від виконання умов цього договору.

Відповідно до п. 6.9 пеня, передбачена даним розділом договору нараховується за увесь період порушення відповідного зобов’язання.

З посиланням на п. 6.2 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення виконання зобов?язань за договором за період з 04.06.2018 по 15.10.2018 на загальну суму 3482 грн. 81 коп. та 5% штрафу у сумі 30000 грн. 06 коп. Розрахунок відповідних нарахувань наявний у матеріалах справи (а.с. 9).

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення оплати заборгованості за період з 04.06.2018 по 15.10.2018 на загальну суму 301 грн. 40 коп., а також інфляційні нарахування за період з 04.06.2018 по 15.10.2018 на загальну суму 803 грн. 98 коп. В обґрунтування заявлених до стягнення сум позивачем наведено відповідний розрахунок.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Спір між сторонами даної справи виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати одержаного за договором купівлі-продажу газового конденсату № 12-С/ГК від 31.05.2018 товару.

Договір купівлі-продажу газового конденсату №12-С/ГК від 31.05.2018, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки обумовленого договором товару на підставі товарно-транспортної накладної №200033 від 07.06.2018 на загальну суму 618241 грн. 24 коп..

У визначений договором строк відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, сума заборгованості склала 18240 грн. 04 коп., що відповідачем у справі не спростовано.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 18240 грн. 04 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Внаслідок несвоєчасної та неповної оплати відповідачем поставленого за договором товару на підставі пункту 6.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 04.06.2018 по 15.10.2018 на загальну суму 3482 грн. 81 коп. та 5% штрафу у сумі 30000 грн. 06 коп.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% від загальної вартості товару, що складає 30000 грн. 06 коп., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За висновком суду позивачем необґрунтовано визначено період нарахування пені за період з 04.06.2018 по 15.10.2018, оскільки відповідно до пункту 5.2 договору сторони передбачили, що оплата 100% загальної вартості товару здійснюється покупцем не пізніше 04.06.2018, тобто першим днем прострочки сплати заборгованості є 05.04.2018. Таким чином, правомірним є нарахування пені за період прострочення з 05.06.2018 по 15.10.2018 включно.

З урахуванням зазначених обставин судом здійснено перерахунок належної до стягнення суми пені.

За розрахунком суду стягненню з відповідача на користь позивача у справі підлягає пеня у розмірі 2923 грн. 90 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення оплати заборгованості за період з 04.06.2018 по 15.10.2018 на загальну суму 301 грн. 40 коп., а також інфляційні нарахування за період з 04.06.2018 по 15.10.2018 на загальну суму 803 грн. 98 коп.

Під час розрахунку 3% річних позивачем, як і при нарахуванні пені, невірно встановлений період для нарахування 3% річних, тобто період, за який повинні нараховуватися 3% річних у даному випадку складає період з 05.06.2018 по 15.10.2018.

Крім того, при розрахунку інфляційних втрат позивачем невірно застосовано індекс інфляції за червень та липень 2018 року.

Здійснивши перевірку нарахувань, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань підлягають частковому задоволенню, а саме 3% річних у сумі 252 грн. 09 коп. та інфляційні нарахування у сумі 216 грн. 45 коп.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у частині вимог про стягнення суми боргу у сумі 18240 грн. 04 коп., 5% штрафу у сумі 30000 грн. 06 коп., пені за період прострочення платежу з 05.06.2018 по 15.10.2018 у сумі 2923 грн. 90 коп., 3% річних за період з 05.06.2018 по 15.10.2018 у сумі 252 грн. 09 коп., інфляційних нарахувань за період з 05.06.2018 по 15.10.2018 у сумі 216 грн. 45 коп.

В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс», вул. В.Винниченка, буд. 78, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 35800585, на користь Приватного акціонерного товариства «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», вул. Московська, буд. 32/2, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 33152471, заборгованості у сумі 18240 грн. 04 коп., пеню у сумі 2923 грн. 90 коп., штраф у сумі 30000 грн. 06 коп., 3% річних у сумі 252 грн. 09 коп., інфляційних нарахувань у сумі 216 грн. 45 коп. та 1712 грн. 39 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 26.11.2018.

Суддя М.О. Демидова