Рішення № 78079765, 16.11.2018, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 16.11.2018

Справа № 501/1831/17

2/501/330/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді - Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: Чорноморської міської ради

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області

предмет та підстави позову: про визнання права власності на самочинне будівництво

в судове засідання з'явився від позивача - представник ОСОБА_2

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

1. ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області із позовною заявою до Чорноморської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання права власності на самочинне будівництво та просить суд визнати за ним право власності на самочинне будівництво, а саме - індивідуальний (садибний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею приміщень - 233,2 кв.м., житловою площею 98,0 кв.м., який складається з житлового будинку літер «А», прибудови літер «а», мансарди літер «МС» та господарських будівель та споруд: «а1» Навіс; №1 Хвіртка; №2 Ворота; №3 Огорожа; №4 Оглядовий колодязь; №5 Вигрібна яма; І Замощення, що знаходяться на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 і розташована за адресою: АДРЕСА_1.

2. Позов обґрунтував тим, що 16 квітня 1999 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі- продажу земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №2433. Згідно з положеннями договору гр. ОСОБА_3 продала, а позивач купив земельну ділянку площею 800 кв. м., для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

18 червня 1999 року виконавчим комітетом Малодолинської сільської ради прийнято рішення № 91 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_1 за позивачем та про видачу державного акту на право приватної власності на землю на ім'я позивача.

30 серпня 1999 року на підставі рішення виконкому Малодолинської сільської ради №91 позивачеві було видано державний акт НОМЕР_1 про право приватної власності на землю площею 0,08 га на території АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель (присадибна ділянка).

Позивач вказує в позові, що у 1999 році на вищезазначеній земельній ділянці він самочинно, без отримання дозволу, збудував індивідуальний (садибний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, частина з яких, зокрема, хвіртка, ворота, огорожа були встановлені (побудовані) у 2004 році. Під час будівництва житлового будинку ним були дотримані архітектурні, будівельні, санітарні, екологічні та інші норми і правила, а також права, свободи та законні інтереси власників сусідніх земельних ділянок. Цільове призначення земельної ділянки позивачем не змінювалось, тобто з дня укладення договору купівлі-продажу і до теперішнього часу земельна ділянка використовується виключно за її цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель. З початку будівництва на адресу позивача не надходило жодних заяв чи скарг, що свідчить про відсутність фактів порушення прав інших осіб самочинним будівництвом.

Також, позивач зазначає в позові, що 03 серпня 2016 року ТОВ «БУДЕКСПЕРТ-Т» на підставі технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт (інвентаризаційна справа № 86795) на збудований ним індивідуальний (садибний) житловий будинок.

Згідно з даними технічного паспорта на земельній ділянці, що перебуває у його власності, ним самочинно збудовано: житловий будинок літер «А», прибудову літер «а», мансарду літер «МС». При цьому, загальна площа житлового будинку (по літ. «А») становить 233,2 кв. м., а житлова - 98,0 кв. м. Відповідно до технічного паспорта до індивідуального (садибного) житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами належать: літ. «А» Житловий будинок; літ. «МС» Мансарда; літ. «а» Прибудова; літ. «пд. (а)» Погріб; літ. «аі» Навіс; № 1 Хвіртка; № 2 Ворота; № 3 Огорожа; № 4 Оглядовий колодязь; № 5 Вигрібна яма; І Замощення. До приміщень садибного житлового будинку (літ. «А») належать: пд. поверх: III погріб площею 2,4 кв. м.; цок. поверх: II спуск в погріб площею 2,4 кв. м.; 12 хол площею 37,3 кв. м.; 13 гараж площею 26,6 кв. м.; 14 котельна площею 6,2 кв. м.; 15 сходи площею 1,0 кв. м.; 1 поверх: І коридор площею 3,1 кв. м.; 1 хол площею 12,6 кв. м.; 2 житлова площею 14,3 кв. м.; З житлова площею 25,2 кв. м.; 4 кухня площею 11,8 кв. м.; 5 сходи площею 4,0 кв. м.; 6 санвузол площею 7,3 кв. м.; МС поверх: 7 хол площею 17,4 кв. м.; 8 санвузол площею 3,1 кв. м.; 9 житлова площею 27,2 кв. м.; 10 житлова площею 15,8 кв. м.; 11 житлова 15,5 кв. м.

У подальшому, позивач двічі звертався до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, однак отримав відмову у прийнятті декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Вказані обставини змусили позивача звернутись до суду з даним позовом.

3. Представник відповідача надав до суду заперечення на позов, просив суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач здійснив самовільне будівництво без належного дозволу (а.с.49-51), просив суд розглядати справу без його участі.

4. Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області до суду відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов з підстав викладених в позові.

6. Представник відповідача просив суд розглядати справу без його участі (а.с.49-51).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Максимович Г.В. від 05.09.2017 року відкрито провадження у справі (а.с.44).

8. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 05.10.2017 року призначено судову будівельно-технічну експертизу (а.с.57).

9. В судовому засіданні 19.03.2018 року постановлено ухвалу про розгляд справи в загальному порядку, призначено підготовче судове засідання (а.с.77-78).

10. У зв'язку із відстороненням судді Іллічівського міського суду Одеської області Максимович Г.В. від здійснення правосуддя, відповідно до наказу голови суду №21-ос від 03.08.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

11. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу від 15.08.2018 року, справа повторно розподілена для подальшого розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.91).

12. Ухвалою судді Іллічівського міського суду від 17.08.2018 року прийнято до свого провадження дану цивільну справу зі стадії підготовчого судового засідання (а.с.93-94).

13. Ухвалою суду від 11.09.2018 року закрито підготовче провадження по даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

14. У судовому засіданні встановлено, що 16 квітня 1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі- продажу земельної ділянки, який зареєстрований в реєстрі за №2433. Згідно з положеннями договору гр.ОСОБА_3 продала, а позивач купив земельну ділянку площею 800 кв. м., для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

15. 18 червня 1999 року виконавчим комітетом Малодолинської сільської ради було прийнято рішення № 91 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_1 за Позивачем та про видачу державного акту на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_1 (а.с.12).

16. 30 серпня 1999 року на підставі рішення виконкому Малодолинської сільської ради №91 Позивачеві було видано державний акт НОМЕР_1 про право приватної власності на землю площею 0,08 га на території АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель (присадибна ділянка). Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 93 (а.с.13-14).

17. Згідно з даними технічного паспорта на земельній ділянці, що перебуває у власності ОСОБА_1, ним самочинно збудовано: житловий будинок літер «А», прибудову літер «а», мансарду літер «МС». При цьому, загальна площа житлового будинку (по літ. «А») становить 233,2 кв. м., а житлова - 98,0 кв. м. Відповідно до технічного паспорта до індивідуального (садибного) житлового будинку з допоміжними будівлями та спорудами належать: літ. «А» Житловий будинок; літ. «МС» Мансарда; літ. «а» Прибудова; літ. «пд. (а)» Погріб; літ. «аі» Навіс; № 1 Хвіртка; № 2 Ворота; № 3 Огорожа; № 4 Оглядовий колодязь; № 5 Вигрібна яма; І Замощення. До приміщень садибного житлового будинку (літ. «А») належать: пд. поверх: III погріб площею 2,4 кв. м.; цок. поверх: II спуск в погріб площею 2,4 кв. м.; 12 хол площею 37,3 кв. м.; 13 гараж площею 26,6 кв. м.; 14 котельна площею 6,2 кв. м.; 15 сходи площею 1,0 кв. м.; 1 поверх: І коридор площею 3,1 кв. м.; 1 хол площею 12,6 кв. м.; 2 житлова площею 14,3 кв. м.; З житлова площею 25,2 кв.м.; 4 кухня площею 11,8 кв. м.; 5 сходи площею 4,0 кв. м.; 6 санвузол площею 7,3 кв. м.; МС поверх: 7 хол площею 17,4 кв. м.; 8 санвузол площею 3,1 кв. м.; 9 житлова площею 27,2 кв. м.; 10 житлова площею 15,8 кв. м.; 11 житлова 15,5 кв. м. (а.с.15-21).

18. Як вбачається з копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації 16 січня 2017 року, ОСОБА_4 (представник позивача за довіреністю) звернулась до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації (а.с.24-25).

19. З відповіді відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської областівід 18 січня 2017 року вбачається, що декларацію про готовність об'єкта до експлуатації внесено до єдиного реєстру Держархбудінспекції України та отримано номер відмови за №ОД 152170180391, а також про повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених зауважень та її оформлення згідно установлених вимог, а саме неможливості зміни бланку замовником, зазначення вірної адреси, інформації щодо повідомлення про початок виконання будівельних робіт, всіх номерів технічного паспорту (а.с.26-27).

20. Зкопії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 22.02.2017 року, вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації (а.с.29-30).

21. З відповіді відділу державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської областівід 22.02.2017 року вбачається, що декларацію про готовність об'єкта до експлуатації внесено до єдиного реєстру Держархбудінспекції України та отримано номер відмови за №ОД 150170591853, а також про повернення декларації на доопрацювання для усунення виявлених зауважень та її оформлення згідно установлених вимог (а.с.32-33).

22. Згідно висновку експерта №827/2017 від 08.12.2017 року складеного експертом на виконання ухвали Іллічівського міського суду Одеської області від 05.10.2017 року зазначається, що досліджуваний будинок літ. «А», розташований за адресою: АДРЕСА_1 відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, що пред'являються до житлових будинків (а.с.65-69). Згідно даних обстежень і таблиць СОУ ЖКГ НОМЕР_2 встановлено, що досліджуваний житловий будинок літ «А» перебуває в доброму технічному стані, при якому «Пошкоджень і деформації немає. Є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента і усуваються під час ремонту».

V. Оцінка Суду.

23. Згідно положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатись своєю власністю. Право власності є непорушним.

24. У відповідності до ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

25. Статтею 375 Цивільного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, а право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

26. Також, ч.1 ст.90 Земельного кодексу України передбачено, що власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди.

27. Відповідно до положень ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи без належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

28. Згідно ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

29. Таким чином, суд доходить до висновку, що позивач здійснив будівництво індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на земельній ділянці, що належить йому на праві приватної власності, проте без відповідного документа, що давав право розпочати й виконувати будівельні роботи. Оскільки таке будівництво вважається самочинним, позивач не може ввести в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт та відповідно зареєструвати право власності на збудоване нерухоме майно, а тому звертається до суду для визнання права власності на індивідуальний (садибний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

30. Крім того, суд бере до уваги, що у п.9 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 року визначено, що за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України). У зв'язку із цим, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 Цивільного процесуального кодексу обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин.

31. Як встановлено судом, позивач двічі звертався до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації, однак отримав відмову, тобто порушене питання двічі було предметом розгляду компетентного державного органу, й отриманні рішення дають усі підстави вважати про наявність спору про право, і про неможливість реалізувати право позивача в позасудовому порядку.

32. Нормами ст.321 Цивільного кодексу України закріплено непорушність права власності, тобто, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

33. Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

34. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

35. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

36. Згідно ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

37. Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

38. Пунктом а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

39. Відповідно до даних технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, зокрема, характеристики будинку, допоміжних будівель та споруд, загальна інвентаризаційна вартість яких, з урахуванням зносу, склала: 508 157,0 грн. Дана сума складає ціну позову.

40. При подачі позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 5081,57 грн. (а.с.10), що узгоджується з доказами щодо вартості майна, які містяться в матеріалах цивільної справи.

41. Позивач не заявляє вимоги щодо покладення обов'язку сплати відповідачем на його користь судового збору.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 141, 158, 258-259, 263 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16, 375, 376 ЦК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області про визнання права власності на самочинне будівництво - задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво, а саме - індивідуальний (садибний) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею приміщень - 233,2 кв.м., житловою площею 98,0 кв.м., який складається з житлового будинку літер «А», прибудови літер «а», мансарди літер «МС» та господарських будівель та споруд: «а1» Навіс; №1 Хвіртка; №2 Ворота; №3 Огорожа; №4 Оглядовий колодязь; №5 Вигрібна яма; І Замощення, що знаходяться на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 і розташована за адресою: АДРЕСА_1.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

7. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

8. Повний текст рішення виготовлено 16.11.2018 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко