Рішення № 78079380, 12.11.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4386/18

2/310/2023/18

РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Дністрян О.М.,

при секретарі Уставицькій Н.М..,

за участю позивача та її представника - ОСОБА_1, представника відповідача - Ігнатьєва Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради про скасування рахунку за травень 2018 року та зобов'язання провести перерахування, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради про скасування рахунку за травень 2018 року та зобов'язання провести перерахування, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2016 року вона є власником помешкання за адресою: АДРЕСА_1 та отримує від відповідача послуги з водопостачання та водовідведення згідно з договором № 2096046 від 16.01.2017 р., за яким споживання на одну прописану особу становить 55 куб.м. води згідно діючого тарифу. Згідно з п.4 договору наявний єдиний засіб обліку води за цією адресою: лічильник УВК 25 № 17550 (з датою останньої повірки 02.10.12 р.), який працював справно по травень 2018 р., а точкою розподілу у будинку садибного типу - місце підключення відповідної інженерної мережі будинку до мережі виконавця. З 18 квітня 2017р., після ремонту та заміни на вимогу відповідача труби по АДРЕСА_1, за власний кошт було розроблено робочий проект підключення та встановлення загального лічильника на два домогосподарства - на місці врізки в мережу, розташоване на відстані 35 метрів від її домогосподарства. Неодноразові контрольні перевірки з боку відповідача упродовж року та рахунки підтверджували правильність обліку спожитої води. 01.05.2018р. нею було виявлено, що її особистий лічильник не реагує на рух води, тому через вихідні та святкові дні вона 04.05.2018р. звернулася до абонентського відділу відповідача. 05.06.2018р. працівники відповідача обстежили і склали акт про зупинку лічильника та його розпломбування, вказавши на необхідність його заміни. 06.05.2018р. за власний рахунок вона придбала та встановила новий лічильник, а 07.05.2018 р. абонентська служба записала її на його опломбування на 31.05.2018 р.. Через тиждень їй зателефонувала контролер водоканалу та повідомила, що різниця попередньо зафіксованих показів загального лічильника на два домогосподарства порівняно з попередньо знятими показами та показами в акті від 05.06.2018р. складає майже 600 куб.м., які їй необхідно оплати, оскільки саме її лічильник (буд. № 52) зупинився, а лічильник сусіда (буд. № 50) працював без зупинки. 14.05.2018р. старший контролер відповідача заявила їй, що оскільки була «утєчка» води, а її лічильник зупинився, то вона змушена буде оплатити цю суму. Після того вона була на особистому прийомі у директора відповідача ОСОБА_5, також зверталася з письмовою заявою, з проханням розібратися, але 08.06.2018р. їй було пред'явлено до оплати рахунок від 31.05.2018р. на суму 9233,30 грн. за споживання у період з 20.04.2018р. по 05.05.2018р. з терміном сплати до 20 червня, хоча у цей період вона була за кордоном, а саме, з 19 по 28 квітня 2018р., і за її відсутності ніхто в домогосподарстві не проживав. 12.06.2018р. вона звернулася до відповідача з претензією про скасування цього рахунку на суму 9233,30 грн.. Також позивач зазначила, що вона звичайний споживач, який повністю виконує свої зобов'язання перед постачальниками комунальних послуг і повністю відповідає за те, що належить до кола повноважень визначених договором, особисто вона не бачила як представники відповідача проводять процедуру зняття показів загального лічильника, який встановлено на вулиці, без засобів захисту (наявний тільки металевий люк) у постійно вільному доступі будь-кого, і будь-коли, тому можна припустити незаконне втручання у роботу лічильника. Вважає, що своїми діями відповідач порушує її права як споживача, а необгрунтований рахунок сплачувати немає підстав. Просила суд скасувати рахунок за №2096046-05 за травень 2008 року по її особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_1 на суму 9233,30 грн., а також зобов'язати відповідача провести перерахування суми водоспоживання абонентської плати за встановленими нормами споживання згідно умов договору з часу зупинки лічильника до встановлення та опломбування лічильника, тобто з 20 квітня по 31 травня 2018 року.

В судовому засіданні позивач та її представник - ОСОБА_1 (довіреність від 01.06.2018р. посвідчена за клопотанням позивача ухвалою від 20.09.2018р.) - позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Ігнатьєв Д.П. (довіреність № 558 від 02.02.2017р.) - у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Також надав письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що між КП «Бердянськводоканал» БМР та ОСОБА_3 укладений договір № 2096046 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 16.01.2017 р.. Об'єктом водопостачання є належний позивачу на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1. Водопровідний ввід в будинок позивача приєднаний до міської мережі відповідача, яка розташована на АДРЕСА_1. Через водопровідний ввід позивача до міської мережі водопостачання приєднаний і житловий будинок АДРЕСА_2 (який належить ОСОБА_6), тобто з одного водопровідного вводу воду споживають мешканці двох домоволодінь. У квітні 2017 року позивач розробила Робочий проект «Установка водомера АДРЕСА_1», відповідно до якого позивачу погоджено встановлення двох водомірів: індивідуального - на території її домоволодіння та спільного з ОСОБА_6 водоміру, який розташований у місці приєднання водопровідної мережі позивача та ОСОБА_7 до міської водопровідної мережі. Індивідуальні водоміри у позивача та ОСОБА_7 були встановлені в 2012 році, а 25 квітня 2017р. був встановлений загальний водомір, тому з 25 квітня 2017р. нарахування позивачу та ОСОБА_7 плати за послуги водопостачання здійснювалося за даними індивідуальних водомірів з урахуванням даних загального водоміру, тобто у разі розбіжності між загальним об'ємом водоспоживання індивідуальних водомірів та загального, то різниця розподілялась між обома споживачами в рівних частинах. Показання їх індивідуальних водомірів щомісяця фіксувалися ними в «Маршрутних листах», а показання загального водоміру фіксувалися в «Маршрутному листі «Загальний водомір». 07.11.2017р. позивач по телефону передала покази свого індивідуального водоміру, які склали 175 м.куб..

05 травня 2018 року їх представниками було здійснено обстеження водопровідних мереж позивача та встановлено, що індивідуальний водомір позивача не реагує на витрату води, при цьому було зафіксовано, що показання індивідуального водоміру позивача на 05.05.2018р. становили 175 м.куб, показання індивідуального водоміру ОСОБА_7 становили 516 м.куб., а показання загального водоміру становили 702 м.куб.. Таким чином за період з 07.11.2017р. по 05.05.2018 р. (за 6 місяців) показання індивідуального водоміру позивача не змінилися, що свідчить про те, що з ладу цей водомір вийшов ще в листопаді 2017 р., тобто шість місяців позивач фактично користувалась послугами водопостачання безобліково. Таким чином станом на 05.05.2018р. розбіжність між показами загального водоміру та індивідуального становили 597,5 м.куб., що становить 9249,30 грн.. Відповідно до п. 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та

водовідведення в населених пунктах України розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Оскільки індивідуальний водомір позивача вийшов з ладу, то позивачу була нарахована різниця між показаннями загального водоміру та водоміру ОСОБА_7. Таким чином нарахування позивачу плати за послуги водопостачання на суму 9249,30 грн. (за 597,5 м.куб.) здійснено ними відповідно до чинного законодавства. Просили відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є подругою позивача, знає, що у неї раптова виникла величезна заборгованість за водоспоживання. Коли позивач була відсутньою, то саме вона наглядала за її будинком, двічі на день вона приходила туди, нікого окрім неї там не було. Вона з позивачем ходили до начальника Водоканалу в травні, повідомили його про цю проблему і він обіцяв їм розібратися, приїздила контролер, дивилася чи немає де витоку, нічого не було встановлено, вони між собою говорили, що така ситуація могла виникнути або через витік води, або через збій лічильника.

Судом, заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 січня 2017 року між Комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради та ОСОБА_3 укладений договір № 2096046 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (а.с.6-7).

Об'єктом водопостачання є належний позивачу на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1.

05 травня 2018 року працівниками КП «Бердянськводоканал» БМР в присутності ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 при обстеженні було встановлено, що індивідуальний водомір СВК № 17550 не реагує на розхід води, показання 0175,3 м.куб, показання загального водоміру - 00702 м.куб., показання лічильника сусіда - 00516 м.куб. (а.с.30).

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Відповідно до п. 3.1 вищезазначених Правил, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Чинним законодавством у якості способу захисту цивільних прав не передбачено скасування рахунку за спожиту воду та прийняті стоки, сам факт нарахування об'ємів водоспоживання та складання рахунку за спожиту воду та прийняті стоки за травень 2018 року, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, є внутрішніми документами відповідача і не належать до актів у розумінні ст. 16 ЦК України. Вони не є обов'язковими до виконання ненормативними актами, а лише фіксують факт виникнення заборгованості, яке само по собі не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, окрім пропозиції споживачеві сплатити нараховані збитки.

Отже, певних обов'язків на позивача вони безпосередньо не покладають, а відтак не порушують її права та інтереси. Такий розрахунок може бути визнаний в якості належного та допустимого доказу лише при розгляді іншого спору, зокрема позову КП «Бердянськводоканал» БМР про стягнення матеріальних збитків, викликаних порушенням споживачем, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку цим письмовим документам.

Крім того, необхідною умовою для зобов'язання КП «Бердянськводоканал» БМР провести з 20 квітня по 31 травня 2018 року перерахування суми водоспоживання абонентської плати за встановленими нормами споживання згідно умов договору з часу зупинки лічильника до встановлення та опломбування лічильника, є визнання неправомірними дій відповідача в частині нарахування заборгованості, однак з такою вимогою позивач до суду не звертався, рішення щодо визнання дій КП «Бердянськводоканал» БМР неправомірними не приймалось, в зв'язку з чим вимоги щодо зобов'язання КП «Бердянськводоканал» БМР провести з 20 квітня по 31 травня 2018 року перерахування суми водоспоживання абонентської плати за встановленими нормами споживання згідно умов договору з часу зупинки лічильника до встановлення та опломбування лічильника взагалі є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 є передчасними, факт порушення її права в цій частині не доведений, а обраний нею спосіб захисту не відповідає вимогам ЦК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10-13, 19, 76-81, 259, 263-265ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради про скасування рахунку за травень 2018 року та зобов'язання провести перерахування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_1.

Відповідач - Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, місцезнаходження: м. Бердянськ, пр. Східний, 97, ЄДРПОУ 37622628.

Повний текст рішення складено 22 листопада 2018 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. М. Дністрян