Рішення № 78074453, 19.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

19 листопада 2018 р. № 2040/7326/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати відмову Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в призначені пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2 протиправною;

- зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах по Списку №2, починаючи з 05.04.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, відповідачем протиправно відмовлено йому в призначені пенсії на пільгових умовах за Списком №2, оскільки разом із заявою відповідачу було надано усі необхідні документи на підтвердження наявності пільгового стажу у період роботи з 01.03.1996 року по 22.07.2007 року по професії електрозварником. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 11.09.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі, а також визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також представником відповідача вказано, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з недостатністю необхідного пільгового стажу роботи, що обумовлено відсутністю належним чином оформлених даних про проведення атестації робочого місця електрогазозварника в період часу з 01.03.1996 року по 22.07.2007 року. При цьому, представником відповідача вказано, що відповідно до записів трудової книжки запис позивач працював електрогазозварником з 01.03.1996 року та відповідно до довідки № 192 «Харківської бісквітної фабрики» працював з 01.03.1996 по 22.07.2007 року електрогазозварником, проте у записах трудової книжки та вказаній довідці відсутні дані про цех, в якому працював позивач та номер робочого місця. За даними наказу по «Харківській бісквітній фабриці» про затвердження результатів атестації робочих місць по умовам праці за -.03.1996 року № 66 роботодавцем було проведено атестацію робочого місця №1, електрогазозварник в механічному цеху на іншу особу, а не позивача. Наказом по «Харківській бісквітній фабриці» про затвердження результатів атестації робочих місць по умовам праці від 17.08.2000 року № 215 - не зазначено номеру робочого місця електрогазозварника, хоча це передбачено графою № 4 переліку робочих місць, а до наказу по «Харківській бісквітній фабриці» про затвердження результатів атестації робочих місць по умовам праці від 26.12.2003 року № 224 додано перелік робочих місць без підписів уповноважених осіб, не зазначено дату проведення та копія не засвідчена підприємством. Отже, вказані накази не можуть, на думку відповідача, свідчити про обставини проведення атестації робочого місця позивача у вказаний період, а отже не можливим є зарахування до пільгового стажу роботи позивача вказаного періоду.

Ухвалою суду від 01.06.2018 року розгляд справи за вище вказаним позовом ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача із зазначенням про підтримання позову.

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника управління із зазначенням заперечень проти позову.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 14.04.2017 року звернувся до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пільгової пенсії по списку №2 та надав усі необхідні документи.

У адміністративному позові позивачем зазначено, що він працював повний робочий день на посаді електрозварника ручного зварювання та має пільговий стаж 12 років 7 місяців.

Як встановлено під час судового розгляду справи листом від 12.02.2018 року №642-02/39 Дергачівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області повідомлено позивача про відмову у призначенні пільгової пенсії по списку №2 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Також вказано, що період роботи з 01.03.1996 р. по 22.07.2007 р., неможливо зарахувати до пільгового стажу, у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів пільгової роботи, а саме: відсутня довідка про простої та періоди перебування у відпустці без збереження заробітної плати з вини підприємства, чи робітника, відсутня довідка про номер робочого місця ОСОБА_1 в період проведення атестації, та довідка про період зміни номера робочого місця (в атестації від 18.03.1996 р. атестовано робоче місце №1 ОСОБА_2 та відсутні відомості про атестацію інших робочих місць). Також вказано, що в атестації від 17.08.2000 р. не вказано номер атестованого робочого місця, а в атестації від 2003 р. не має підписів комісії, не затверджено керівником, не вказано номер атестованого робочого місця, не зазначено дату проведення, та копія не завірена підприємством.

У зв'язку з зазначеним відповідач дійшов висновку, що згідно наданих документів ОСОБА_1 має пільговий стаж по Списку №2, який складає 1 рік 2 місяці 9 днів при загальному стажі 38 років 06 місяців 19 днів, а отже відсутня можливість призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Суд зазначає, що зі змісту адміністративного позову встановлено, що позивачем вказаний лист не було отримано, у зв'язку з чим останній звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації про призначення пенсії, після чого 05.04.2018 р. відповідачем було надіслано позивачу лист разом з відмовою в призначенні пенсії №642-02/39, рішення про результати розгляду заяви №204/8-17 та копії документів які знаходяться в пенсійній справі.

Також, позивач, у адміністративному позові вказав, що відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправною, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи позивача є трудова книжка, яка містить відомості про те, що позивач в період часу з 01.03.1996 року по 22.07.2007 року працював електрозварником в АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика». Крім того, позивачем було надано уточнюючу довідку №192, відповідно до якої позивач працював у АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика» з 01.03.1996 р. (наказ №34 від 04.03.1996) по 22.07.2007 р. (наказ 3130 від 23 липня 2007 р.) повний робочий день електрозварником та виконував роботи зайняті на різці і ручній зварці, на автоматичних машинах, а також на автоматичних машинах з використанням флюсів, в яких є шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, точково-стиковим зварюванням не займався. Отже, як вказано позивачем відповідачу було подано пакет необхідних документів, зокрема, документи, що підтверджують шкідливі умови праці на робочому місці електрозварника, яке було належним чином атестовано, а отже його право на призначення пільгової пенсії за віком на підставі Списку №2 підтверджено, що свідчить про протиправність відмови відповідача її призначенні.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Згідно п. "б" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" № 1788 передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки після 55 років і при стажі не менше 26 років 6 місяців, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Чоловіки, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсія на пільгових умовах призначається із зниженням пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України №1788, на один рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

При цьому, суд зазначає що положеннями ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В той же час, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як передбачено п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно із п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

В той же час, як передбачено пункту 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41.

З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

При цьому, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.02.2018 року у справі №465/1351/17, положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, дають підстави для висновку про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списках № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

З матеріалів справи вбачається, що за даними трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 наказом №34-к від 04.03.1996 року переведений електрогазозварником на АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика», з вказаної посади позивач був звільнений 22.07.2007 року на підставі наказу №130 від 23.07.2007 року.

Суд зазначає, що крім записів у трудовій книжці позивача матеріали справи також містять довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №192, зі змісту якої вбачається, що позивач виконував роботи зайняті на різці і ручній зварці, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах з використанням флюсів, в яких є шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки за професією електрогазозварник, первинна атестація якої проведена 01.03.1996 року, про що свідчить наказ № 48 від 26.02.1996 року, що передбачена списком 2 за період з 01.03.1996 року по 22.07.2007 року стаж складає 11 років 04 місяці 21 день. Також вказано, що первинна атестація місця №1 була проведена 01.03.1996 року, про що свідчить наказ № 48 від 26.02.1996 року, а за результатами атестації 2007 року, про що свідчить наказ 130 від 23.07.2007 року з електрогазозварника робоче місце код професії 33 шкідливі умови праці були зняті, при цьому умови та характер праці після проведення останньої атестації 23.07.2007 року докірно не змінювались (а.с. 20).

Також на підтвердження шкідливих умов праці на робочому місці електрозварника позивачем до матеріалів справ долучено копії наказу №48 від 1.02.1996 р. про проведення атестації робочого місця електрозварника (а.с.22), карти умов праці робочого місця електрозварника, якою підтверджено шкідливі умови праці по списку 2 (а.с. 23-25), наказу №66 від 03.1996 р. яким затверджено перелік робочих професій, робіт і посад з шкідливими умовами праці, де значиться механічний цех - робоче місце №1, електрозварник (а.с. 26), наказу №215 від 17.08.2000 р. про проведення атестації із переліком робочих місць, виробництв та професій АТЗТ «Харківська бісквітна фабрика», атестованих за умовами праці для підтвердження прав працівників на пільгове пенсійне забезпечення, встановлення доплат та додаткових відпусток за умовами праці, де значиться посада електрозварник, віднесена до списку 2 по результатам атестації (а.с. 27-28), карти умов праці електрозварника, якою встановлено що робоче місце надає право на оформлення пенсії по списку №2 (а.с. 29), наказу №224 від 26.12.2003 р. про проведення атестації робочого місця та переліку робочих місць атестованих для підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, де значиться посада електрозварника (а.с. 30-31), довідки №1113 від 15.12.2017 р., в якій зазначено, що позивач працював з 01.03.1996 р. по 31 грудня 2007 р. на посаді електрозварника, відпустки без збереження заробітної плати не надавались, простою виробництва та переводу на неповний робочий день або тиждень в зазначений період не було (а.с. 32).

Стосовно доводів представника відповідача про неможливість врахування наказу по «Харківській бісквітній фабриці» про затвердження результатів атестації робочих місць по умовам праці від 26.12.2003 року № 224 з огляду на додання до нього переліку робочих місць без підписів уповноважених осіб, не зазначення дати проведення такої атестації та не засвідчення належним чином такої копії суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 30.10.2018 року судом було витребувано від Приватного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" інформацію стосовно відсутності підписів посадових осіб, а також підписів осіб, якими здійснювалось затвердження та узгодження, у переліку робочих місць, виробництв та професій Акціонерного товариства закритого типу "Харківської бісквітної фабрики" атестованих за умовами праці для підтвердження прав працівників на пільгове пенсійне забезпечення, встановлення додаткових відпусток і доплат за умови праці 2003 року, а також належним чином засвідчену копію вказаного переліку для долучення до матеріалів справи.

Листом від 09.11.2018 №772 ПАТ "Харківська бісквітна фабрика" повідомлено суд про надання належним чином засвідченої копії вказаного переліку із підписами посадових осіб, датами погодження і затвердження, а також повідомлено про обставини того, що копія надана до суду без підписів та дат була роздрукована з комп'ютера, замість надання архівної копії, про що було зроблено зауваження особі, які здійснила таку видачу документів.

З огляду на вищевказане суд зазначає, що доводи представника відповідача стосовно неможливості врахування вказаного переліку не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що за даними наказу по «Харківській бісквітній фабриці» про затвердження результатів атестації робочих місць по умовам праці за -.03.1996 року № 66 роботодавцем було проведено атестацію робочого місця №1, електрогазозварник в механічному цеху на іншу особу, а не позивача суд зазначає наступне.

Як вбачається, зі змісту довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №192 первинну атестацію за професією електрогазозварник, за якою позивач виконував роботи, було здійснено 01.03.1996 року, що підтверджено наказом №48 від 26.02.1996 року.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії наказу №48 від 26.02.1996 року Харківської бісквітної фабрики» проведено позапланову атестацію робочого місця механічний цех - робоче місце №1, електрогазозварник ОСОБА_1 та підтверджено право на державне пільгове пенсійне забезпечення за списком №2, код професії 23200000-19756 - електрогазозварник (а.с. 22).

Отже, суд зазначає, що під час розгляду справи підтверджено атестацію робочого місця позивача з 01.03.1996 року.

Стосовно доводів представника відповідача про обставини того, що наказом по «Харківській бісквітній фабриці» про затвердження результатів атестації робочих місць по умовам праці від 17.08.2000 року № 215 - не зазначено номеру робочого місця електрогазозварника, хоча це передбачено графою № 4 переліку робочих місць, суд зазначає, що вказаний перелік містить в собі зазначення код професії та назву, які збігаються із даними вказаними у наказі про проведення попередньо атестації.

З огляду на вищевикладені обставини суд зазначає, що під час розгляду справи доводи представника відповідача про невідповідність поданих позивачем разом із заявою про призначення пільгової пенсії документів не знайшли свого підтвердження, а отже відмова Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в призначені пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №2 є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах по списку №2, починаючи з 05.04.2017 р. суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відмова відповідача у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах була фактично обумовлена відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу роботи, висновку про що відповідач дійшов з огляду на наявністю недоліків у поданих позивачем разом із відповідною заявою документах.

Вказані висновки відповідача були спростовані під час судового розгляду справи.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, оскільки в даному випадку судовим розглядом встановлено наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача відповідних періодів роботи та в той же час, спірна у даній справі відмова відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах не містить в собі належної оцінки періодів роботи позивача, то наявні підстави для виходу за межі позовних вимог позивача та для належного захисту прав позивача зобов'язання Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до заяви від 19.04.2017 року, з урахуванням висновків суду у даній справі.

При цьому, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача про зобов'язання Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах по списку №2, починаючи з 05.04.2017 р.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (62301, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Залізнична, 31) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області в призначені пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов'язати Дергачівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до заяви від 19.04.2017 року, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код - НОМЕР_1) сплачену суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Дергачівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (62301, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, код ЄДРПОУ - 40383690)

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення в порядку письмового провадження складено 21 листопада 2018 року.

Суддя Мельников Р.В.