Рішення № 78074419, 22.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 листопада 2018 р. № 2040/5838/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Голіної О.Ю., Кондратенко О.О.,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1)

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (Театральний майдан, 1, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 23148337)

третя особа - Головне управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919)

про стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі по тексту - відповідач, РВ ФДМУ, віллідення), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головне управління Держпраці у Харківській області (далі по тексту - третя особа, ГУ Держпраці у Харківській області, управління) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заробітну плату у сумі 7776,59 гривень в якості нарахованої індексації моєї заробітної плати згідно ч. 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці" за період з жовтня 2014 по грудень 2015 року включно;

- стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заробітну плату у сумі 13918,08 гривень в якості донарахованої премії за період з березня 2009 року по грудень 2015 року включно з урахуванням доплати персональної надбавки за високі досягнення у праці, згідно з п. 2.2 Положення по порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів Державного бюджету, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 06.06.2006 № 885 та згідно з п. 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року № 3144.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказує, що з 14 жовтня 2008 року по 10 жовтня 2016 року вона працювала у регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області на різних посадах державної служби, остання з яких - завідувач сектору контролю та аудиту.

У жовтні 2016 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області було проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю у РВ ФДМУ по Харківській області, за результатами якої з-поміж іншого встановлено порушення ч. 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці" в частині не проведення індексації її заробітної плати при наявності на те підстав, а також порушення п. 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року №3144, в частині не донарахування їй премії з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством.

У зв'язку з виявленими порушеннями законодавства про працю ГУ Держпраці у Харківській області надало відповідачу припис № 20-01-4201/1768-2086 від 12.10.2016 року та постанову про накладення штрафу № 20-01-4201/1768-0347 від 04.11.2016 року, які були оскаржені відповідачем в порядку адміністративного судочинства.

За результатами оскарження зазначених актів ГУ Держпраці у Харківській області постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 року у адміністративній справі № 820/6751/16 за позовом РВ ФДМУ по Харківській області до ГУ Держпраці у Харківській області про визнання неправомірними та скасування припису № 20-01-4201/1768-2086 від 12.10.2016 року та постанови про накладення штрафу № 20-01-4201/1768-0347 від 04.11.2016 року у задоволенні позову було відмовлено, у зв'язку чим судове рішення набрало законної сили, що стало підставою для її звернення з цим позовом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому вимоги позивача не визнає та вказує, що зазначений позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представники відповідача судовому засіданні проти задоволення позову заперечили повністю та просили його залишити без задоволення з підстав та мотивів, викладених у відзиві на адміністративний позов та письмових поясненнях.

Третя особа надала до суду письмові пояснення, згідно яких позов вважає таким, що підлягає задоволенню повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Як встановлено під час розгляду справи, підтверджується копією трудової книжки і не заперечується відповідачем, позивачка з 14 жовтня 2008 року по 10 жовтня 2016 року працювала у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області на різних посадах державної служби, остання з яких - завідувач сектору контролю та аудиту.

У період з 05 по 12 жовтня 2016 року на підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 28.09.2016 р. № 01.01-/1090 та направлення на перевірку від 03.10.2016 р № 01.01.-94/02.02/2361 в період з 05.10.2016 р. по 12.10.2016 р. Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю у Регіональному відділенні Фонду державного майна України по Харківській області.

Підставою для здійснення перевірки Регіонального відділення було звернення гр. ОСОБА_1 до Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці, від 25.08.2016 року та доручення Держпраці України від 08.09.2016 року № 1796/4.1/4.3-ЗВ-16.

Згідно п.7 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 року № 390 за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

За результатами перевірки був складений Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове соціальне страхування № 20- 01/4201/1768 від 12.10.2016 року та Припис № 20-01-4201/1768-2087 від 12.10.2016 р.

У зв'язку із виявленими порушеннями Управлінням Держпраці було винесено Постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № 20-01-4201/1768-0347 від 04.11.2016, якою на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області накладено штраф у розмірі 1450 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят гривень).

Як встановлено в ході перевірки та зазначено у Приписі (пункти 1 та 2) за перевіряємий період з 2008 р. по жовтень 2016р. встановлено, що мав місце, зокрема, факт не проведення індексації заробітної плати при наявності підстав та розрахунок індексації заробітної плати не відповідає встановленому порядку: «Приклад: ОСОБА_1, прийнята на посаду з 14.10.2008р. до Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області.

За перевіряємий період з 2008 по жовтень 2016 року встановлено, що мав місце факт не проведення індексації заробітної плати при наявності підстав. Так, в зв'язку із збільшенням розміру премії до 80 %, у листопаді 2014 року до 90 %, у грудні 2014 року до 100 %, з жовтня 2014 року припинено індексацію заробітної плати ОСОБА_1

Проте згідно абз. 7 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населені станом на 01.10.2014 року місяць, в якому відбувається підвищення грошові доходів працівників за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).

Враховуючи викладене, у періоді жовтень-грудень 2014 року при наявності підстав індексація заробітної плати ОСОБА_1 не проводилась.

Згідно пояснень адміністрації індексацію заробітної плати ОСОБА_1 припинено на підставі листа Міністерства фінансів України від 24.06.2015р. № 31-09010-09-8/21023 (відповідно до наданих у листі роз'яснень - проведення у 2015 рої індексації доходів населення має здійснюватися після прийняття Кабінетом Міністрі України постанови про особливий порядок індексації доходів) та зважаючи н неприпустимість не своєчасних розрахунків зі звільненими працівниками бухгалтерською службою було прийнято рішення про призупинення проведення індексації у 2015 році.

Враховуючи викладене, у періоді з січня по грудень 2015 року при наявності підстав індексація заробітної плати ОСОБА_1 не проводилась.

Проте згідно абз. 2 пункту 9 Прикінцевих положень ЗУ від 28.12.2014 року N 76-УІІ норми і положення ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністріув України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів».

Таким чином, перевіркою встановлено порушення вимог ч. 6 статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України "Про оплату праці", п. 4 постанови КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

Згідно акту перевірки та п. 6 Припису вбачається, що до перевірки надані накази про преміювання працівників за період 2008 до 2015 роки, згідно яких премія ОСОБА_1 нараховувалась у відповідних відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років із розрахунку за фактично відпрацьований час, чим порушено п. 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, де зазначено, що премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати неправомірним та скасувати припис Головного Управління Держпраці у Харківській області № 20-01-4201/1768-2086 від 12.10.2016 р.;

- визнати неправомірною та скасувати постанову Головного Управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу № 20-01-4201/1768-0347 від 04.11.2016 р.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 14.02.2017 року по справі № 820/6751/16 задовольнив позов: визнав протиправним та скасував припис Головного Управління Держпраці у Харківській області № 20-01-4201/1768-2086 від 12.10.2016 року; визнав протиправною та скасував постанову Головного Управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу № 20-01-4201/1768-0347 від 04.11.2016 року.

Головне Управління Держпраці у Харківській області подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області задоволено: Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2017р. по справі № 820/6751/16 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання неправомірними та скасування припису і постанови - відмовлено.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАСУ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Щодо підстав стягнення з відповідача суми індексації заробітної плати, відповідно до встановлених перевіркою ГУ Держпраці в Харківській області порушень, суд відзначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

З метою реалізації Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 1078 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до абзацу 1 та абзацу 2 пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Згідно з абзацами 5,6,7,8 п.4 Порядок № 1078 частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до частини п'ятої та шостої статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

За правилами статті 33 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 24.03.1995 (редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, індексація заробітної плати є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що до структури заробітної плати входить додаткова заробітна плата, яка включає, в тому числі, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством.

Отже, враховуючи те, що індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою (рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 №9-рп/2013), передбаченою статтею 33 Закону України "Про оплату праці", Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", вона входить до структури заробітної плати, що також підтверджується підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5, відповідно до якого суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати. Як складова належної працівникові заробітної плати індексація спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Статтею 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", визначені джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Частиною шостою цієї статті зазначено, що проведення індексації грошових коштів доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загального обов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Твердження позивача про те, що проведення у поточному році індексації грошових доходів населення має здійснюватись після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про особливий порядок індексації доходів з посиланням на лист Міністерства фінансів України від 24.06.2015 № 31-09010-09-8/21023, як на підставу припинення проведення індексації ОСОБА_1 суд оцінює критично та зазначає наступне.

Так, відповідно до п.9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет" Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік.

Відповідно до п. 14 Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації затвердити порядок проведення індексації заробітної плати, грошового забезпечення, пенсійних та соціальних виплат.

Тобто, зазначеними нормами не скасовано процедуру проведення індексації грошових доходів населення, а лише вказано, що у подальшому вона буде проводитись згідно з особливим порядком, який повинен бути затверджений постановою КМУ.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до п. 8 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446/2011, Мінфін України у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Нормативно-правові акти Мінфіну України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Нормативно-правові акти Мінфіну України підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.

Нормативно-правові акти Мінфіну України, видані у межах його повноважень, обов'язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Разом з тим, листи - роз'яснення вищих за рангом органів не мають юридичної сили. Листи органів влади не містять нових правових норм і не підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України. Вони мають лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер, тому їх не можна вважати нормативно-правовими актами.

Таким чином, Лист Міністерства фінансів України № 31-09010-09- 8/21023 від 24.06.2015 не належить до нормативно-правових актів Міністерства фінансів України та має лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер, а тому не мають пріоритет у застосуванні по відношенню до Законів України та нормативно-правових актів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно та протиправно, в порушення норм чинного законодавства України не здійснив індексацію заробітної плати.

Крім того, під час перевірки було встановлено порушення Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України (далі - Положення). Так, відповідно до п. 2.2 Положення премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством. Відповідно до особового рахунку ОСОБА_1 за 2016 рік їй встановлені надбавки за ранг, надбавка за вислугу років та персональна надбавка.

До перевірки надані накази про преміювання працівників за період 2008 до 2015 роки, згідно яких премія ОСОБА_1 нараховувалась у відповідних відсотках до посадового окладу з урахуванням тільки надбавки за ранг та вислугу років із розрахунку за фактично відпрацьований час.

Суд відзначає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів р межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Підпунктом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 "Про упорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" передбачено право керівників відповідних органів здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Так, на виконання підпункту 2 пункту 2 вказаної постанови Фондом державного майна прийнято Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затвердженого наказом голови Фонду державного майна України № 885 від 06.06.2006 та Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, затвердженого наказом голови Фонду державного майна України № 3144 від 19.07.2012 (далі - Положення № 3144).

Зокрема, відповідно до пункту 1.2 Положення № 3144 працівникам системи державних органів приватизації відповідно до їх особистого вкладу у загальні результати роботи може надаватися премія за якісне виконання своїх функціональних обов'язків, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат.

Згідно з пунктом 1.3 вказаного Положення преміювання працівників системи державних органів приватизації проводиться щомісяця за рахунок запланованого фонду преміювання та економії фонду оплати праці.

Пунктом 2.2 Положення № 3144 передбачено, що за умови належного виконання працівником своїх функціональних обов'язків йому щомісяця надається премія у розмірі (відсотку), який визначається Управлінням фінансово-бухгалтерської роботи, фінансовою службою регіонального відділення, представництва Фонду залежно від фінансових можливостей поточного місяця у відповідності з п. 1.3 Положення без обмеження загального відсотка премії. Премія нараховується за відпрацьований час та відповідно до фінансових можливостей з урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та інших надбавок та доплат, передбачених законодавством.

Отже, з викладеного слідує, що при здійсненні преміювання позивача Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області за період з 2006 року по 2015 рік не дотримано пункт 2 Положення № 3144.

Крім того, суд не погоджується із твердженням відповідача про неправильність розрахунків сум, наданих позивачем, позаяк відповідач не надав до суду доказів та розрахунку стосовно того, в якій саме частині надані розрахунки сум є невірними і яким саме приписам законодавства вони протирічать.

Згідно з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1). У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (п.1, ч. 2).

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а отже позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (Театральний майдан, 1, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 23148337), третя особа - Головне управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про стягнення заробітної плати - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (Театральний майдан, 1, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 23148337) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) заробітну плату у сумі 7776, 59 грн. (сім тисяч сімсот сімдесят шість гривень 59 копійок) в якості нарахованої індексації заробітної плати згідно ч. 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці" за період з жовтня 2014 по грудень 2015 року включно.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (Театральний майдан, 1, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 23148337) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) заробітну плату у сумі 13918, 08 грн. (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 08 копійок) в якості донарахованої премії за період з березня 2009 року по грудень 2015 року включно з урахуванням доплати персональної надбавки за високі досягнення у праці, згідно з п. 2.2 Положення по порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів Державного бюджету, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 06.06.2006 № 885 та з п. 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року № 3144.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.11.2018 р.

Суддя Бадюков Ю.В.