Постанова № 78074371, 22.11.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 р. Справа №1840/2497/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по адміністративній справі №1840/2497/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, направлення, припису та постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі №1840/2497/18 від 07.11.2018р. адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, направлення, припису та постанови задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Держпраці у Сумській області №581 від 03.05.2018 "Про проведення інспекційного відвідування". Визнано протиправним та скасовано направлення Управління Держпраці у Сумській області №234/см405 від 03.05.2018 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Сумській області про усунення виявлених порушень №СМ405/187/АВ/П від 04.05.2018. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці у Сумській області №СМ405/187/АВ/П/ТД-ФС від 29.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області, відповідно до якої до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано штраф у сумі 670140 грн. Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28-б, м.Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39857622) витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 12516 (дванадцять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 01 коп.

У відповідності до положень ст.139 КАС України, протягом п"яти днів з дня ухвалення рішення по справі, 12.11.2018 року позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення по даній справі, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19312 грн. (а.с.47-50 Т.2).

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так, у заяві від 12.11.2018 ФОП ОСОБА_2 зазначив, що до судових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи належать витрати на правову допомогу в розмірі 19312грн., які були сплачені адвокату ОСОБА_1 згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.06.2018 (а.с.52-54 Т.2) та додаткової угоди №1 від 15.06.2018 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.06.2018 (а.с.54 Т.2).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Стягнення витрат на правничу допомогу може стосуватись лише випадків надання такої допомоги позивачу саме адвокатом та не може стосуватись витрат на користь інших фахівців галузі.

Відповідно, під час аналізу правомірності заявлення позивачами вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, слід перевіряти чи надані такі послуги саме адвокатом та чи є відповідні документи, які підтверджують цей факт.

При цьому, доказами того, що особа є адвокатом, виходячи з положень частини 1 статті 6, частини 1 статті 12 та статті 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-УІ, є свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю на момент подання клопотання про відшкодування правової допомоги.

Частинами 3,4 ст. 134 КАС передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З урахуванням викладеного, зазначеними положеннями КАС України передбачені вимоги щодо документального підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №5076-УІ адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни гонорару, його сплата, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-УІ).

Слід також зазначити, що зміст фактично наданих адвокатом послуг має бути передбаченим у договорі про надання правової допомоги. У разі, якщо адвокатом надані послуги, які не передбачені відповідним договором у їх стягненні має бути відмовлено.

У якості підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу, ФОП ОСОБА_2 надав договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.06.2018 та додаткову угоду №1 від 15.06.2018 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 15.06.2018, які укладені з адвокатом ОСОБА_1.(а.с.52-54 Т.2), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 12.11.2018 (а.с.61-62 Т.2), акт приймання-передачі наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 12.11.2018 (а.с.63-64 Т.2), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії СМ №000477 (а.с. 51 Т.2) та ордер серія КС № 202127 (а.с.42 Т.2), квитанції до прибутково-касового ордеру №1506 від 15.06.2018 на суму 5500 грн. та №1607 від 16.07.2018 на суму 1000 грн. (а.с.59 Т.2), №1008 від 10.08.2018 на суму 1500 грн. та №1211 від 12.11.2018 (а.с.60 Т.2).

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (а.с.61-62 Т.2) адвокат ОСОБА_1 склав позовну заяву, заяву про забезпечення позову, склав адвокатські запити, склав відповідь на відзив, ознайомлювався з матеріалами справи, приймав участь у судових засіданнях під час розгляду справи у Сумському окружному адміністративному суді.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт від 12.11.2018 (а.с.63-64 Т.2), адвокат ОСОБА_1 протягом 30-ти годин складав позовну заяву, 15 годин витратив на складання заяви про забезпечення позову, 2 години витратив на складання адвокатських запитів (по 0,5 годин на кожен адвокатський запит), 15 годин витратив на складання відповіді на відзив, 37 годин витрачено на опрацювання діючого законодавства та судової практики з питань, визначених в Договорі, 3 години витрачено на визначення підсудності справи, стратегії оскарження, протягом однієї години надавалась усна юридична консультація, 0,3 години витрачено на надання клієнту реквізитів для сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

При цьому, позовна заява (а.с.6-18), заява про забезпечення позову (а.с.74-76 Т.1), відповідь на відзив (а.с.194-204 Т.1) підписані ФОП ОСОБА_2, що ставить під сумнів їх складання адвокатом ОСОБА_1

Вивчення судової практики не є самостійною складовою витрат на правову допомогу, а має включатися до вартості послуг із підготовки відповідного процесуального документа, зокрема, позовної заяви, відзиву на апеляційну скаргу тощо.

Матеріалами справи підтверджено складання адвокатом ОСОБА_1 чотирьох адвокатським запитів (а.с. 205,207 Т.1, а.с.55-58 Т.2) та участь у судових засіданнях (а.с.174,245 Т.1, а.с.6-8, 29-31 Т.2).

Однак, при визначенні до відшкодування сум витрат на правничу допомогу суд має дослідити, чи підтверджується факт сплати відповідних коштів адвокату його підзахисним за виконані роботи /послуги.

Верховний суд, надаючи правову оцінку статті 134 КАС України, у постанові від 08.05.2018 зробив висновок, що надані позивачем первинні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу повинні:

- відповідати вимогам первинного документа встановленим вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, містити посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- зміст послуг (зазначених у договорі про надання правової допомоги та актах) повинен мати посилання на конкретні дії та/або документи вчинені/складені адвокатом;

- платіжний документ має утримувати в собі належне, повне призначення платежу та відмітки банку його проведення відповідно до пунктів 1.22, 2.3, 2.24 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Національного банку України від 21.04.2004 №22.

Щодо дотримання форми товарного чеку (квитанції) та оприбуткування готівки, отриманої у якості оплати послуг правової (правничої) допомоги.

Згідно п.6 ст.9 Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами-підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Відповідно до п.15 ст.3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Положення про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 (далі - Положення №13), визначає форму фіскального касового чека на товари (послуги) фіскального касового чека видачі коштів, розрахункової квитанції, спрощеної розрахункової квитанції та фіскального касового чека за приймання та переказ готівкових коштів через ПТКС.

Згідно з розділом УІІ Положення №13 за поданням міністерств та інших центральних органів виконавчої влади для підприємств і організацій, що належать до сфери їх управління, Міністерством фінансів України разом з Державною фіскальною службою України можуть бути встановлені інші форми та зміст розрахункових документів.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі - Положення №148), визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами.

Згідно п.11 розділу І Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткування готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформлення їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Згідно пп.1 та 5 Порядку №579 відповідно до пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 гл.1 розд.ХІУ Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої і другої груп, а також платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів, у якій щоденно за підсумками робочого дня відображають отримані доходи.

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Варто зазначити, що відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факти здійснення господарських операцій фіксуються первинними документами (документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення), які складаються під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Змістом вказаних норм встановлено, що документальним підтвердженням здійснення витрат на правову допомогу є наявність належним чином складених первинних документів, які відображають суть господарської операції по наданню цієї допомоги та підтверджують її фактичне здійснення.

Як свідчить з наданих суду квитанцій про оплату ФОП ОСОБА_2 послуг адвоката ОСОБА_1 (а.с.59-60 Т.2), вони не містять обсяг наданих адвокатом послуг, номера квитанцій вказані у довільномі (хаотичному) порядку. Як зазначив представник позивача (адвокат ОСОБА_1.) зазначені бланки квитанцій були роздруковані ним з мережі інтернет, вони не бланками суворої звітності. Нумерація не є порядковою і взагалі лише дублює дату "для зручності" (наприклад, квитанція від 15.06.2018р. , номер квитанції 1506). .

Крім цього, адвокатом ОСОБА_1 не надано доказів оприбуткування отриманих від ФОП ОСОБА_2 коштів у встановленому порядку.

При цьому, в квитанціях не зазначено об"єм робіт/ наданих послуг та не вбачається , що певні послуги були надані саме в межах провадження у даній справі.

З даного приводу адвокат ОСОБА_1 зазначив, що бланки квитанцій ним роздруковано з мережі Інтернет та заповнено від руки.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_1 не підтверджено здійснення операції з розрахунку за надання правової (правничої) допомоги.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу адвоката ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по адміністративній справі №1840/2497/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу, направлення, припису та постанови - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 23.11.2018 року.

Суддя О.М. Кунець