Рішення № 78074292, 23.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/3697/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - відповідач, ГУПФУ в Полтавській області/ про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2016 року та в подальшому обраховувати та виплачувати пенсію у розмірі 82 процентів суми грошового забезпечення.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначив, що пенсія за вислугу років призначена йому у розмірі 82 процентів суми грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Однак, перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення. 17 серпня 2018 року він звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 82 процентів суми грошового забезпечення з 01 січня 2016 року. Листом №1382/Т-03 від 22 серпня 2018 року йому повідомлено, що з 01 травня 2014 року є чинною редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення, а тому пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження /а.с.6-14/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву від 06 листопада 2018 року зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку зі зміною грошового забезпечення поліцейських позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року. На момент перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2016 року є чинною редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. Враховуючи вимогу цієї норми, позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення /а.с.47-50/.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, що підтверджується матеріалами пенсійної справи та не заперечується відповідачем /а.с. 52-60/.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працював на посаді заступника начальника районного відділу по роботі з персоналом Ленінського РВ ГУМВС України в Полтавській області, призначено пенсію за вислугу років з 16 травня 2008 року у розмірі 82 процента суми грошового забезпечення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с. 16-19, 28, 58-59/..

У зв'язку зі зміною грошового забезпечення поліцейських ГУПФУ в Полтавській області 01 квітня 2018 року здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11 листопада 2015 року та "Про перерахунок пенсії особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року, виходячи із розміру - 70 процентів суми грошового забезпечення /а.с.53, 55/.

17 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 82 процента суми грошового забезпечення відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", чинної на час призначення йому пенсії /а.с. 28/.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №1382/Т-03 від 22 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що під час проведення перерахунку пенсії застосовані норми законодавства, чинні на момент такого перерахунку, а саме: станом на 01 січня 2016 року. Так, з 01 травня 2014 року чинною є редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. З огляду на це, пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження. В результаті проведеного перерахунку розмір пенсії заявника збільшився, чим забезпечено дотримання конституційних норм щодо недопущення звуження обсягу прав на існуючий рівень пенсійних гарантій. Зважаючи на викладене, здійснити перерахунок пенсії з врахуванням 82 процента суми грошового забезпечення не вбачається за можливе /а.с. 31-32/.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року /надалі - Закон №2262-ХІІ/.

Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу/ передбачалося, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої вказаної статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 82 процента відповідної суми грошового забезпечення, тобто в межах встановленого законом максимального розміру пенсії.

У подальшому редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний процентний розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.

Так, Законом України № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Надалі, Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01 травня 2014 року, частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" знову викладено в новій редакції, а саме: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".

Судовим розглядом встановлено, що здійснюючи перерахунок пенсії позивачу з 01 січня 2016 року відповідач застосував частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції Закону України від 27 березня 2014 року № 1166-VII і обмежив розмір перерахованої пенсії позивача 70-ма процентами суми грошового забезпечення.

Суд не погоджується з такими діями відповідача, виходячи з наступного.

У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Закон України № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який встановлює максимальний розмір пенсії - 70 процентів суми грошового забезпечення, набрав чинності після призначення пенсії позивачу з розрахунку 82 процента суми грошового забезпечення відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, діючій на час призначення пенсії позивачу.

Крім того, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а відтак внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Таким чином, при перерахунку пенсії позивачу мала застосовуватися норма, яка визначала розмір пенсії у процентах на момент виходу на пенсію, тобто діяла на момент призначення пенсії позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72505932), від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 73194729), від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 73604768), від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 74784827).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду /частина 5 статті 242 КАС України/.

Враховуючи наведене, відповідач мав здійснювати перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року, виходячи із розміру, право на який позивач набув на момент призначення йому пенсії і який не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві, - 82 процента суми грошового забезпечення.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Оскільки спосіб захисту права повинен забезпечити отримання особою бажаного результату, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року у розмірі 82 процента відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З аналізу наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси особи. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога у частині покладення обов'язку на відповідача проводити перерахунок та виплату пенсії у подальшому з врахуванням розміру пенсії - 82 процента відповідних сум грошового забезпечення задоволенню не підлягає, оскільки на час розгляду справи у суду відсутні підстави вважати, що у подальшому права позивача будуть порушені та суд не може вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Втім, частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на те, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії, суд вважає за можливе на підставі частини восьмої статті 139 КАС України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн, сплачені ним за подання позову відповідно до квитанції № 9451 від 19 жовтня 2018 року /а.с.5/.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36020, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36020, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 січня 2016 року у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36020, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 01 січня 2016 року у розмірі 82 процента відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36020, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.І. Слободянюк