Ухвала суду № 78074228, 22.11.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 листопада 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/827/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б. розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії у справі №816/827/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат, про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат, про визнання розпорядження від 26.01.2018 № 1 щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірним та зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію із 21.07.2017 на підставі довідки від 30.06.2017 № 13/182/190 та здійснити виплату суми перерахунку за минулий час починаючи із 21.07.2016.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Полтавський обласний військовий комісаріат, про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову у перерахунку пенсії від 26.01.2018 № 1. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 21.07.2017 в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за 25 років безперервної військової служби у розмірах, зазначених у довідці Військового інституту телекомунікацій та інформатизації про додаткові види грошового забезпечення від 30.06.2017 № 13/182/190, та здійснити виплату суми перерахунку за минулий час, починаючи з 22.07.2016.

24.10.2018 до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі судового рішення у справі № 816/827/18 та зобов'язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснивши перерахунок та виплату пенсії з 22.07.2016 із розрахунку 71 % грошового забезпечення, відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за 25 років безперервної військової служби у розмірах, зазначених у довідці Військового інституту телекомунікацій та інформатизації про додаткові види грошового забезпечення від 30.06.2017 № 13/182/190 з врахуванням максимального розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Вирішуючи вказану заяву, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання рішення суду від 05.04.2018 у справі №816/827/18 відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1, однак сума доплати за наслідками перерахунку склав 0 гривень.

Згідно з письмовими поясненнями представника відповідача такий перерахунок здійснено із розрахунку 70 % грошового забезпечення, оскільки на момент виникнення права на перерахунок - 22.07.2016 була чинною стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від грошового забезпечення.

Згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зокрема, змінено у відсотках розмір грошового забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у редакції Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VII Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні, який набрав чинності в цій частині 01 травня 2014 року, статтю 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб викладено в наступній редакції: Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку ло категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законами № 3668-VI та № 1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХП щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а згодом 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Враховуючи наведене, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.03.2018 у справі №175/1665/17 (2-а/175/41/17) провадження № К/9901/9550/18 та від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, провадження № К/9901/849/17.

Відповідачем на виконання рішення суду від 05.04.2018 у справі №816/827/18 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 без врахування максимального розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

8 травня 2012 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 "Про збільшення розмірів пенсії. призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб" звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У пункті 1 постанови передбачено з 1 липня 2012 року підвищення пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону У країни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. та деяких інших осіб», у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону, а також підвищення до пенсії з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.

На виконання зазначеної норми заявнику було встановлено підвищення до пенсії у максимальному розмірі.

При перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 вказане підвищення відповідачем не враховано.

Враховуючи те, що надбавка була встановлена до перерахунку пенсії, а рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду У країни в Полтавській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 21.07.2017 в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за 25 років безперервної військової служби у розмірах, зазначених у довідці Військового інституту телекомунікацій та інформатизації про додаткові види грошового забезпечення від 30.06.2017 № 13/182/190, та здійснити виплату суми перерахунку за минулий час, починаючи з 22.07.2016, виключення відповідачем підвищення є неправомірним.

Таким чином, враховуючи вищезазначені порушення відповідачем приписів чинного законодавства України, суд, в порядку судового контролю за виконанням обов'язкових судових рішень, з метою недопущення порушення прав сторони, на користь якої прийнято таке рішення, дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі судового рішення у справі № 816/827/18 із розрахунку 70 % грошового забезпечення без врахування максимального розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Водночас суд зазначає, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України не визначає повноважень суду щодо покладення на відповідача зобов'язань на вчинення дій, а тому заява ОСОБА_1 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 21.07.2017 в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за 25 років безперервної військової служби у розмірах, зазначених у довідці Військового інституту телекомунікацій та інформатизації про додаткові види грошового забезпечення від 30.06.2017 № 13/182/190, та здійснити виплату суми перерахунку за минулий час, починаючи з 22.07.2016, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії у справі №816/827/18 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2018 у справі 816/827/18 із розрахунку 70 % грошового забезпечення без врахування максимального розміру підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №355 від 23.04.2012 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 відмовити.

Направити копію ухвали на адресу Головного управління Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Встановити строк один місяць з дня прийняття ухвали для надання відповіді щодо виконання вказівок суду, що містяться в ухвалі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя А.Б. Головко