Рішення № 78074059, 23.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5671/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Юхтенко Л.Р., розглянувши у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку пиьмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, пл. Бориса Деревянка,1) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №57425059 від 16.10.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 31 жовтня 2018 року надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, пл. Бориса Деревянка,1) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №57425059 від 16.10.2018 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та постанови ВП №57425059 від 16.10.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн.

Ухвалою суду від 02 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху.

На виконання ухвали суду позивач надав уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив визнати протиправною та скасувати постанову ВП №57425059 від 16.10.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн.

Ухвалою від 14 листопада 2018 ркоу прийнято до розгляду та відкрито провадження за окремою категорією термінових справ.

Статтею 287 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Частиною 4 статті 287 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

На обгрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що постанова ВП №57425059 від 16.10.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Так, позивач зазначив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року по справі №150/3556/18, на підставі якого відкрито виконавче провадження є рішенням немайнового характеру, порядок виконання таких рішень передбачений Розділом VIII Закону України "Про виконавче провадження».

На думку позивача, положення Закону України «Про виконавче провадження» не визначають порядок виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконанні без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та як наслідок стягнення з боржника виконавчого збору.

Також, позивач зазначив, що рішення суду не набрало законної сили на час прийняття оскаржуваної постанови, а тому відсутні підстави для стягнення з Головного управління виконавчого збору щодо виконання такого рішення та державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбаченого ст. 10 цього Закону.

Враховуючи зазначене, позивач просив визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою суду від 14 листопада 2018 року запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, зобов'язано надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №57425059, у строк до 20 листопада 2018 року, проте, станом на 20 листопада 2018 року відповідачем не виконано ухвалу суду та не надано копії матеріалів виконавчого провадження й відзиву на позовну заяву.

На відкрите судове засідання, призначене на 20 листопада 2018 року представники учасників справи не зявились, повідомлені належним чином та завчасно.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

З цих підстав, суд ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання вирішив продовжити розгляд справи за відсутністю позивача та відповідача на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року по справі №1540/3556/18 позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65045) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м.Одеса, 65107) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо неприйняття відповідного рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 31.05.2018 року за вх.1474/М-11 та зобовязано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м.Одеса, 65107, ідентифікаційний код 20987385) розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65045, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про перерахунок пенсії від 31.05.2018 року за вх. №1474/М-11 та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

В рішенні зазначено, що воно може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції у 30-денний строк з моменту його отримання.

Судом досліджено матеріали адміністративної справи №1540/3556/18 та з'ясоване таке.

Справа №1540/3556/18 була розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Представник Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області отримав копію рішення від 22 серпня 2018 року у справі №1540/3556/18 - 10 вересня 2018 року, про що свідчить розписка.

Суд встановив, що на зазначене рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України подано апеляційну скаргу 05 жовтня 2018 року через Одеський окружний адміністративний суд та ухвалою Пятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою Пятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2018 року - апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повернуто скаржнику.

В той же час, 16 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем Віділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко Василем Олексанровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом №1540/3556/18 від 02.10.2018 року, відповідно до якого зобовязано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м.Одеса, 65107, ідентифікаційний код 20987385) розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65045, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про перерахунок пенсії від 31.05.2018 року за вх. №1474/М-11 та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення згідно з вимогами, передбаченими Законом № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (а.с.12-13).

Відповідно до п. 2 цієї постанови, Боржнику надано строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів та пунктом 3 постанови - стягнуто з Боржника виконавчий збір у розмірі 14 892 грн.

Постанову надіслано позивачу листом від 16.10.2018 року, яку позивач отримав 22 жовтня 2018 року, про що свідчить штамп канцелярії управління (а.с. 11).

Також, 16 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем Віділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко Василем Олексанровичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №57425059 від 16 жовтня 2018 року, відповідно до якої з Боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 14892 грн. (а.с.15-16), яка надіслана позивачу із супровідним листом (а.с. 14) та отримана позивачем 22 жовтня 2018 року, про що свідчить штапм канцелярії управління.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд зробив такі висновки.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з п.п. 1-1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, серед іншого в виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; Частиною 1 статті 5 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, крім певних випадків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 27 Закону № 1404, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Пунктами 3-4 Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Статтею 255 КАС України встановлено порядок набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до зазначеної статті кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частинами 1,3 статті 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист по справі №1540/3556/18 від 02.10.2018 року, який був поданий державному виконавцю до виконання.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.10.2018 року державним виконавцем на підставі цього виконавчого листа прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 57425059 від 16 жовтня 2018 року, а також прийнята постанова про стягнення виконавчого збору ВП №57425059 від 16 жовтня 2018 року, відповідно до якої з Боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 14892 грн.

Аналізуючи приписи ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», суд доходить висновку, що дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови були вчинені відповідно до вимог цієї статті Закону, оскільки приписами цієї статті Закону чітко передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

Тому, аргументи позивача щодо відсутності правових підстав для стягнення з боржника виконавчого збору відхиляються судом, окільки вони не відповідають приписам закону.

Також суд зазначає, що виходячи із наданих суду документів вбачається, що у державного виконавця були відсутні жодні сумніви щодо того, що виконавчий документ виданий помилково або рішення, на виконання якого виданий цей виконавчий документ не набуло законної сили.

Тому, відсутні правові підстави для визнання протиправним постанови про стягнення виконавчого збору ВП №57425059 від 16 жовтня 2018 року.

Однак, незважаючи на те, що дії державного виконавця були правомірними, суд доходить висновку щодо необхідності у задоволенні позовної вимоги позивача про скасування цієї постанови, з огляду на таке.

Суд встановив, що Головним управінням Пенсійного фонду України в Одеській області 05 жовтня 2018 року подано апеляційну скаргу на рішення суду по справі №1540/3556/18, яка ухвалою Пятого Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2018 року залишена без руху та апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а ухвалою від 06 листопада 2018 року - повернута скаржнику.

Судом досліджено матеріали адміністративної справи №1540/3556/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, з якої вбачається, що рішення суду від 22 серпня 2018 року по даній справі отримано ГУПФУ в Одеській області 10.09.2018 року, про що свідчить підпис представника управління у розписці (а.с.59).

Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішеня є, в тому числі: день вручення судового рішеня під розписку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішеня суду.

Суд встановив, що апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року по справі №1540/3556/18 подано ГУПФУ в Одеській області 05.10.2018 року (вхід. №29582/18) (а.с.64), тобто в межах 30-денного строку на оскарження, передбаченого ст. 295 КАС України та роз'яснень, наведених у самому рішенні.

При цьому, позивач не був повідомлений про видачу виконавчого документу у справі №1540/3556/18, а відповідно, не міг передбачити, що рішення суду, на яке була подана апеляційна скарга набуде законної сили раніше, встановленого для подачі апеляційної скарги на це рішення.

Також позивач не міг передбачити, коли буде прийнято судом рішення (його точну дату), оскільки справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Тому, системно аналізуючи вище наведені норми процесуального закону та оцінюючи всі докази у справі окремо та у їх сукупності, суд вважає, що на момент винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн., рішення суду від 22 серпня 2018 року по справі №1540/3556/18, на підставі якого видано виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження, не набрало законної сили.

Будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд вважає, що старший державний виконавець Віділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору ВП №57425059 від 16 жовтня 2018 року діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», оскільки не був обізнаний про апеляційне оскарження рішення суду по справі №1450/3556/18, на підставі якого видано виконавчий лист, а тому позовні вимоги про визнання постанови протиправною не належать задоволенню.

Однак, суд зауважує, що відповідно до ч.1,2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в іншій спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєектів владних повноважень.

Тому, суд вважає, що оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору ВП №57425059 від 16 жовтня 2018 року, рішення суду по справі №1540/3356/18 ще не набрало законої сили, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування постанови ВП №57425059 від 16.10.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставівикладеного, керуючись положенням Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження»,ст.ст. 6, 14, 77, 90, 139, 161, 255, 271, 269, 287 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, пл. Бориса Деревянка,1) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №57425059 від 16.10.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн, - задовольнити частково.

Скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ВП №57425059 від 16.10.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14 892 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (код ЄДРПОУ 34929741, місцезнаходження: 65014, м. Одеса, пл. Бориса Деревянка,1) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) судовий збір в розмірі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в сроки, встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя: Л.Р. Юхтенко

.