Рішення № 78074034, 19.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4143/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 03.08.2018 року № 2191 про відмову в призначенні позивачу пенсії за вислугу років;

- зобов'язати відповідача:

- зарахувати позивачу до пільгового стажу за списком № 2 період його роботи з 09.07.1996 року по 15.09.1997 року на посаді маляра першого розряду з ошкрябки та фарбування корпусів суден на Судноремонтному заводі «Україна» та період роботи з 12.10.2017 року по 30.04.2018 року на посаді докера-механізатора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Новолог»;

- призначити позивачу пенсію за вислугу років з 05.05.2018 року.

Ухвалою суду від 21.08.2018 року: прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

В судове засідання 19 жовтня 2018 року сторони та/або їх представники не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.75, 76)

16.10.2018 року позивачем до суду подано заяву, в якій останній просить провести розгляд справи без його участі. (а.с.77) 19.10.2018 року представником відповідача до суду подано клопотання, в якому останній, керуючись п. 3 ст. 194 КАС України, просить слухати справу без участі представника. (а.с.78)

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом встановлено, що 31.10.2018 року позивачем до суду подано заяву про зміну предмета позову по справі № 1540/4143/18 (в порядку ст. 47 КАС України), вхід. № 32651/18, в якій останній, керуючись ст.ст. 5, 20, 94, 122, 160, 161, 245 КАС України, просить:

- прийняти заяву про зміну предмета позову по справі № 1540/4143/18 до розгляду;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.10.2018 року № 2191 про відмову в призначенні позивачу пенсії;

- зобов'язати відповідача:

- зарахувати позивачу до пільгового стажу за списком № 2 період його роботи з 09.07.1996 року по 12.11.1996 року та період з 01.02.1997 року по 31.08.1997 року на посаді маляра з ошкрябки та фарбування корпусів суден на Судноремонтному заводі «Україна» та період роботи з 12.10.2017 року по 30.04.2018 року на посаді докера-механізатора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Новолог»;

- призначити позивачу пенсію за вислугу років, починаючи з 05.05.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява про зміну предмета позову по справі № 1540/4143/18 (в порядку ст. 47 КАС України), вхід. № 32651/18, згідно змісту якої, по суті, змінено предмет та підстави позову, подана позивачем 31.10.2018 року.

Підготовче засідання у справі закінчено 11.10.2018 року. (а.с.71-72)

З встановленого вбачається, що заява про зміну предмету позову по справі № 1540/4143/18 подана позивачем з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 47 КАС України.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд не приймає до розгляду заяву про заміну предмету позову по справі № 1540/41743/18, вхід. № 32651/18 від 31.10.2018 року.

Згідно змісту адміністративного позову та відповіді на відзив (а.с.7-11, 66-67), позивач обґрунтовує заявлені вимоги, із посиланням на ст. 48 Кодексу законів про працю, ст. 51, п. г ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 1 Загальних положень, абз.абз. 1, 2 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, п.п. 1.6, 1.7, 2.1, 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, Постанову Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці», із зазначенням таких фактичних обставин:

- із розрахунку страхового стажу позивача вбачається, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період з 01.02.1997 року по 31.08.1997 року, хоча у за зазначений період позивач працював малярем першого розряду з ошкрябки та фарбування корпусів суден на Судноремонтному заводі «Україна», а з 29.10.1996 року позивачу присвоєно другу професію, а саме: електрогазозварник четвертого розряду. Запис про те, що позивач звільнений, відповідно до його трудової книжки, зроблено 15.09.1997 р. Тобто відповідач не врахував той факт, що у період з 29.10.1996 року по 15.09.1997 року позивач працював на Судноремонтному заводі «України» одночасно на двох посадах, а саме: малярем першого розряду та електрогазозварником четвертого розряду. Відповідач плутається у поняттях «переведен» і «присвоєно другу професію», таким чином не зараховано позивачу до стажу період, у який позивач дійсно, працював на посаді маляра першого розряду, яка відноситься до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком па пільгових умовах. Зазначене підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 02-7/859 від 31.10.2016 року, виданої Міністерством інфраструктури Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт»;

- відповідачем не зараховано до страхового стажу період з 12.10.2017 року по 30.04.2018 року. Відповідно до запису в трудовій книжці, 25.06.1999 року позивачу присвоєно кваліфікацію докера-механізатора четвертого класу і звільнений за власним бажанням 03.05.2018 року. Вказане підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення позивачу пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 406 від 02.05.2018 року, виданої ООО «Новолог»;

- з урахуванням того, що у період з 09.07.1996 року по 15.09.1997 року позивач має 1 рік 2 місяці і 7 днів стажу, а у період з 25.06.1999 року по 03.05.2018 року має 18 років 10 місяців і 8 днів стажу, позивач має необхідний стаж (20 років і 15 днів) та право на пенсію за вислугу років;

- відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, відповідач виклав помилкову позицію щодо підстави такої відмови, пославшись на п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ця норма взагалі не стосується позивача, а лише регулює відносини між підприємствами, які відшкодовують витрати на виплату та поставку пільгових пенсій і органами Пенсійного фонду України. Отже, в оскаржуваному рішенні про відмову в призначенні пенсії відсутнє достатнє та належне обґрунтування підстав його прийняття;

- відповідач робить хибні висновки про те, що позивач працював на важких роботах не повний робочий день на посаді маляра з ошкрябки та фарбування судноремонтного виробництва, оскільки є запис в його трудовій книжці, що йому присвоєно другу професію, а саме: «електрогазозварник». Але це не означає, що позивач не працював повний робочий день малярем з ошкрябки та фарбування судноремонтного виробництва. Цей запис зроблено, для присвоєння йому чергового розряду;

- відповідно до свідоцтва № 19696 у період з 02.1996 року по 29.11.1996 року позивач проходив курси з підвищення кваліфікації електрогазозварників при УКК Одеського СРЗ «Україна» і присвоєно спеціальність електрогазозварник четвертого розряду (копія додається). За результатами перевірки знань 17.12.1996 р. йому видано кваліфікаційною комісією Одеського судоремонтного заводу № 1 атестат № 23496 про те, що він пройшов встановлені вимоги за спеціальністю судовий маляр четвертого розряду і допускається до роботи відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника;

- друга професія, а саме: електрогазозварник, яку позивачу було присвоєно, також віднесена до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно відзиву на позовну заяву (а.с.55-58), відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із посиланням на ч. 3 ст. 44, ч. 5 ст. 45, ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. б ч. 1 ст. 13, ст. 51, п. г ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. 10, абз.абз. 1, 2 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, п.п. 1.6, 1.7, 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач звернувся до об'єднаного управління із заявою № 2191 від 05.05.2018 року про призначення пенсії за вислугу років. До заяви були додані наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1, заява про призначення / перерахунок пенсі № 2191, паспорт серії КЕ № 549180, трудова книжка № 4538157, 1970512, військовий квиток № 4588821, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання № 6557, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № 02-7/859, 406. У заяві зазначено перелік документів, яких не достатньо для призначення пенсії: довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року, та довідка про стаж за період 1982 - 1992 р., 1998 - 1999 р., яку подано 27.07.2018 року. Рішенням № 2191 від 03.08.2018 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- згідно запису у трудовій книжці 16.10.1996 року позивача переведено малярем першого розряду з ошкрябки та фарбування судноремонтного виробництва. З 29.10.1996 року позивачу присвоєно другу професію - електрогазозварника четвертого розряду, з 15.09.1997 року позивач звільнений згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Позивачем не заперечується, що у період з 29.10.1996 року по 15.09.1997 року він працював одночасно на двох посадах, а саме малярем першого розряду та електрогазозварником четвертого розряду. Виходячи з наведеного позивач не був зайнятий повний робочий день на посаді маляра першого розряду, як передбачено нормами матеріального права, для призначення пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до Списку № 2.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.05.2018 року відповідачем прийнято заяву позивача про призначення / перерахунок пенсії № 2191 від 04.05.2018 року (а.с.31, 31зв.), у якій останній просив призначити пенсію за вислугу років.

Згідно розписці-повідомлення (а.с.31зв.):

- до даної заяви позивач додав: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (коп) № НОМЕР_1; паспорт / посвідку (коп) КЕ549180; трудову книжку або документ про стаж (коп) № 4538157, № 1970512; військовий квиток (коп) № 4588821; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання (коп) № 6557; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № 02-7/859, № 406;

- в переліку документів, яких недостатньо для призначення пенсії та які необхідно подати до 03.08.2018 року, зазначено: довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р. та інший документ (Довідка про стаж: 1982-1992, 1998-1999);

- 27.07.2018 року позивач подав відповідачу інший документ (Довідка про стаж: 1982-1992, 1998-1999): № 1179.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача, НОМЕР_2 (а.с.95-97), зокрема:

«Міська клінічна лікарня № 10

12. 21.01.1993 - Зарахований на посаду вахтера поліклініки № 19 - нак. 05 к від 18/01.93 р.

13. 13.11.1996 - Звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України - нак. № 147-к від 11.11.1996 р.».

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача, БТ-ІІ № 1970512 (а.с.98-104), зокрема:

« 7. 09.07.1996 - Зарахований в цех навігаційного ремонту малярем на ошкрябку і фарбування суден по першому розряду - нак. 433-к від 10.07.96 р.

8. 16.10.1996 - Переведений малярем першого розряду на ошкрябку і фарбування суден судноремонтного виробництва - нак. 674-к від 17.10.96 р.

9. 29.10.1996 - Присвоєна друга професія електрогазозварювальника четвертого розряду - нак. 709-к від 31.10.1996 р.

10. 15.09.997 - Звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням - нак. 430-к від 15.09.97 р.».

Відповідно до довідки ТОВ «НОВОЛОГ» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 02.05.2018 року № 406 (а.с.121), виданої позивачу про те, що він працював повний робочий день у товаристві з обмеженою відповідальністю «Новолог» за період з 25.06.1999 року по 03.05.2018 року, виконував вантажно-розвантажувальні роботи в морському торговельному порту, за професією, посадою докер-механізатор, комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах в морському торговельному порту, код КП 8333.2 підстава п. «Г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 25.06.1999 року по 03.05.2018 року - 18 років 10 місяців 8 днів.

Згідно зазначеній довідці, підставою для її видачі були: особова картка форми Т-2, накази по підприємству за 1999-2018 роки, відомості про нарахування заробітної плати.

Згідно запиту відповідача на проведення зустрічної перевірки документів для призначення пенсії № 11603/04 від 05.06.2018 року (а.с.143) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю щодо проведення перевірки довідки про пільговий стаж № 406 від 02.05.2018 року, період який підлягає перевірці 25.06.1999 - 03.05.2018 роки, ТОВ «НОВОЛОГ».

На запит відповідача на проведення зустрічної перевірки документів для призначення пенсії № 11603/04 від 05.06.2018 року складено акт (а.с.122-125), відповідно до висновку якого, в ході перевірки встановлено:

Дані довідки № 406 від 02.05.2018 року відповідають первинним документам.

За результатами перевірки встановлено:

Дані акту перевірки відповідають первинним документам.

Відповідно до довідки Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 02-7/859 від 31.10.2016 року (а.с.111-112), виданої позивачу про те, що він працював повний робочий день на Судноремонтному заводі «Україна» і за період з 09.07.1996 року по 15.09.1997 року виконував фарбування поверхонь, очищення фарбованих поверхонь від корозії, окалини, обростання та старого лакофарбувального покриття за професією, посадою маляр (з ошкрябки та фарбування корпусів суден), що передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року, № 162, розділ XXVIII «Транспорт», підрозділ 3. «Морський і річковий флот», пункт б. «Береговий склад», 23003000-13450 «Маляри, зайняті на фарбуванні і обшкрябуванні суден у доках», код КП 7141.2, підстава ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 09.07.1996 року по 15.09.1997 року - 1 рік 2 місяці 7 днів.

Згідно зазначеній довідці, підставою для її видачі були: особова картка форми Т-2, накази по особовому складу за 1996-1997 роки, відомості по нарахуванню заробітної плати.

Згідно запиту відповідача на проведення зустрічної перевірки документів для призначення пенсії № 11602/04 від 05.06.2018 року (а.с.142) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю щодо проведення перевірки довідки про пільговий стаж № 03-7/859 від 31.10.2016 року, період який підлягає перевірці 09.07.1996 - 15.09.1997 роки, ДП «Одеський морський торговельний порт».

Про результати зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» позивача, який працював у ДП «Одеський морський торговельний порт», з питань дотримання вимог законодавства за період з 09.07.1996 року по 15.09.1997 року, складено акт № 7166 від 25.06.2018 року на запит від 05.06.2018 року № 11602/04. (а.с.107-110)

Відповідно до змісту даного акту, перевіркою встановлено:

Згідно наказу № 433-к від 10.07.1996 Судноремонтного заводу «Україна» ОСОБА_1 з 09.07.1996 р. зарахований на роботу малярем з ошкрябки та фарбування суден 1 розряду цеху навігаційного ремонту, з відрядно-преміальною системою оплати праці, таб. № 17553.

Згідно наказу № 674-к від 17.10.1996 ОСОБА_1 з 16.10.1996 р. переведено з цеху навігаційного ремонту в судноремонтне виробництво малярем з ошкрябки та фарбування суден 1 розряду, з відрядно-преміальною системою оплати праці, таб. № 17553.

Згідно нак. № 430-к від 15.09.1997 ОСОБА_1, маляр з ошкрябки та фарбування суден 1 розряду (таб № 17553) цеху «Доцовец» з 15.09.1997 р. звільнений з роботи за власним бажанням.

Згідно даних особової картки ф. Т-2 таб № 17553 ОСОБА_1:

з 09.07.1996 маляр з ошкрябки та фарбування суден 1 р. цеху навігаційного ремонту Нак № 433-к від 10.07.96

з 16.10.1996 маляр з ошкрябки та фарбування суден 1 р. цеху судноремонте виробництво Нак № 674-к від 17.10.96

з 15.09.1997 звільнений за власним бажанням Нак № 430-к від 15.09.97.

Інформація про переведення ОСОБА_1 з цеху судноремонтного виробництва в цех «Доцовец» в особовій картці ф. Т-2 відсутня.

В особовій картці ф. Т-2 ОСОБА_1 інформація про щорічні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати відсутня.

Згідно розрахункових відомостей по з/п цеху навігаційного ремонту ОСОБА_1 нараховувалась з/плата з липня 1996 по вересень 1996 по табельному номеру № 17553 (що відповідає табельному номеру особової картки ф. Т-2 - маляр з ошкрябки та фарбування суден).

Згідно розрахункових відомостей по з/п цеху докове виробництво ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата з жовтня 1996 р. по січень 1997 р., вересень 1997 р. по табельному номеру № 17553.

Згідно розрахункових відомостей по з/платі цеху докове виробництво 1997 р. за період лютий 1997 - серпень 1997 заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувались.

Під час перевірки нарахування заробітної плати за період лютий 1997 - серпень 1997 р. ОСОБА_1 не підтверджено.

В розрахункових відомостях по з/п окремо посада не відображена, складові заробітної плати закодовані, розшифровку кодів не надано.

Під час перевірки надано атестацію робочих місць:

- 1995 р. (вперше) - Наказ № 41 від 17.02.1995 «Про затвердження результатів атестації робочих місць».

Відповідно до висновку даного акту, в ході перевірки встановлено:

Дані довідки № 02-7/859 від 31.10.2016 року не відповідають первинним документам.

За результатами перевірки встановлено: що під час перевірки нарахування заробітної плати за період лютий 1997 р. - серпень 1997 р. ОСОБА_1 не підтверджено.

Дані акту перевірки відповідають первинним документам.

Довідка для призначення пенсії № 02-7/859 від 31.10.2016 року підлягає заміні у 10 денний термін.

Відповідно до довідки Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 02-7/439 від 25.06.2018 року (а.с.105-106), виданої позивачу про те, що він працював повний робочий день на Судноремонтному заводі «Україна», і за період з 09.07.1996 року по 31.01.1997 року, і за період з 01.09.1997 року по 15.09.1997 року виконував фарбування поверхонь, очищення фарбованих поверхонь від корозії, окалини, обростання та старого лакофарбувального покриття за професією, посадою маляр (з ошкрябки та фарбування корпусів суден), що передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року, № 162, розділ XXVIII «Транспорт», підрозділ 3. «Морський і річковий флот», пункт б. «Береговий склад», 23003000-13450 «Маляри, зайняті на фарбуванні і обшкрябуванні суден у доках», код КП 7141.2, підстава ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 09.07.1996 року по 31.01.1997 року - 6 місяців 23 дні, за період з 01.09.1997 року по 15.09.1997 року - 15 днів.

Згідно зазначеній довідці, підставою для її видачі були: особова картка форми Т-2, накази по особовому складу за 1996-1997 роки, відомості про нарахування заробітної плати.

Відповідно до додаткових відомостей, зазначених в даній довідці, з 01.02.1997 року по 31.08.1997 року - відсутні відомості нарахування заробітної платні.

Згідно Протоколу № 2191 від 03.08.2018 року та Розрахунку стажу (а.с.88, 89), відповідачем розрахований та зарахований позивачу стаж, зокрема, робота за Списком 2: 7 місяців 8 днів, докери-механізатори порт: 18 років 3 місяці 18 днів.

03.08.2018 року відповідачем прийнято рішення № 2191 «Про відмову у призначенні пенсії», згідно якого, розглянувши заяву позивача № 2191 від 04.05.2018 року щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в призначенні пенсії відмовлено. (а.с.32)

Відповідно до змісту рішення, його прийнято з наступних підстав, зокрема:

«Згідно п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV право на призначення пенсії за вислугу років мають чоловіки при досягненні віку 55 років при наявності в період з 01.04.2018 по 31.03.2019 р.р. не менше 27 років страхового стажу, з них не менше 20 років на посаді докера-механізатора комплексної бригади.

На день звернення страховий стаж ОСОБА_1 становить 39 років 4 місяця, з них спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років 18 років 10 місяців (з них 18 років 3 місяця - докер-механізатор, 7 місяців - Список-2).».

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про відмову у призначенні пенсії № 2191 від 03.08.2018 року, позивач звернувся до суду із вищенаведеними вимогами.

Судом також встановлено, що листом від 16.10.2018 року № 17055/02 «Щодо перевірки пенсійної справи» на адресу відповідача (а.с.146) Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області:

- повернуло пенсійну справу ОСОБА_1, якому відмовлено в призначенні пенсії за віком за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), після перевірки в порядку контролю;

- із зазначенням результату перевірки: порушено вимоги п. 5 ст. 45 Закону; за даними трудової книжки у період пільгової роботи з 09.07.1996 по 12.11.1996 заявник одночасно працював в іншій організації, де робоче місце є основним; отже цей період до пільгового стажу враховано безпідставно; пенсійну справу доопрацювати та вважати перевіреною.

17.10.2018 року відповідачем прийнято рішення № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії», згідно якого, розглянувши заяву позивача № 2191 від 04.05.2018 року щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в призначенні пенсії відмовлено. (а.с.147)

Відповідно до змісту рішення, його прийнято з наступних підстав, зокрема:

«Згідно п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV право на призначення пенсії за вислугу років мають чоловіки при досягненні віку 55 років при наявності в період з 01.04.2018 по 31.03.2019 р.р. не менше 27 років страхового стажу, з них не менше 20 років на посаді докера-механізатора комплексної бригади.

На день звернення страховий стаж ОСОБА_1 становить 39 років 4 місяця, з них спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років 18 років 6 місяців (з них 18 років 3 місяця - докер-механізатор, 3 місяці - Список-2).».

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.68-69):

- Свідоцтва № 19696, виданого позивачу, в тому, що він з 02.09.1996 року по 29.10.1996 року навчався на курсах підвищення кваліфікації електрогазозварювальників приУКК Одеського СРЗ «Україна» та рішенням екзаменаційної кваліфікаційної комісії присвоєна спеціальність електрогазозварювальник 4 (четвертого) розряду;

- Атестату № 23496, виданого позивачу кваліфікаційною комісією Одеського судноремонтного заводу № 1 в тому, що він витримав встановлені іспити по спеціальності маляр судовий 4 розряду та допускається до виконання робіт згідно встановленим вимогам тарифно-кваліфікаційного довідника.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем суду надано копії пенсійної справи позивача. (а.с.85-150)

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 року № 322-VIII (далі - КЗпП України), законами України: «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - ЗУ № 1788-XII), Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - ЗУ № 1058-IV), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 (далі - Список № 2).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 44 ЗУ № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пп.пп. 1, 2, 3, 4 п. 2.1, п. 2.4 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Період перебування на інвалідності у зв'язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).

Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01 січня 2010 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку;

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.

Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку;

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи.

До заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.

Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Згідно з ч. 5 ст. 45 ЗУ № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до ст. 55 ЗУ № 1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 114 ЗУ № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. г ст. 55 ЗУ № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи, зокрема, для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

Відповідно до п. б ст. 13 ЗУ № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 5 ст. 114 ЗУ № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до п. 23003000-13450 Списку № 2 посада маляра, зайнятого на фарбуванні і обшкрябуванні суден у доках входить до даного списку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, а саме:

- 03.08.2018 року відповідачем прийнято рішення № 2191 «Про відмову у призначенні пенсії», згідно якого, розглянувши заяву позивача № 2191 від 04.05.2018 року щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в призначенні пенсії відмовлено, з тих підстав, що:

- згідно п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV право на призначення пенсії за вислугу років мають чоловіки при досягненні віку 55 років при наявності в період з 01.04.2018 по 31.03.2019 р.р. не менше 27 років страхового стажу, з них не менше 20 років на посаді докера-механізатора комплексної бригади;

- на день звернення страховий стаж ОСОБА_1 становить 39 років 4 місяця, з них спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років 18 років 10 місяців (з них 18 років 3 місяця - докер-механізатор, 7 місяців - Список-2).

17.10.2018 року відповідачем прийнято рішення № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії», згідно якого, розглянувши заяву позивача № 2191 від 04.05.2018 року щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в призначенні пенсії відмовлено, з тих підстав, що:

- згідно п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV право на призначення пенсії за вислугу років мають чоловіки при досягненні віку 55 років при наявності в період з 01.04.2018 по 31.03.2019 р.р. не менше 27 років страхового стажу, з них не менше 20 років на посаді докера-механізатора комплексної бригади;

- на день звернення страховий стаж ОСОБА_1 становить 39 років 4 місяця, з них спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років 18 років 6 місяців (з них 18 років 3 місяця - докер-механізатор, 3 місяці - Список-2).

З встановленого вбачається, що станом на час розгляду і вирішення справи чинним за результатами розгляду заяви позивача № 2191 від 04.05.2018 року щодо призначення пенсії за вислугу років є рішення відповідача від 17.10.2018 року № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії».

Виходячи з того, що судом не прийнято до розгляду заяву позивача про заміну предмету позову по справі № 1540/41743/18, вхід. № 32651/18 від 31.10.2018 року, як таку, що подана позивачем з порушенням строку, встановленого ч. 1 ст. 47 КАС України, керуючись вищенаведеними положеннями ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, як суб'єкта владних повноважень, вийти за межі позовних вимог та перевірити також правомірність рішення відповідача від 17.10.2018 року № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії».

Так, по-перше, у змісті рішень, прийнятих відповідачем за результатами розгляду заяви позивача № 2191 від 04.05.2018 року щодо призначення пенсії за вислугу років від 03.08.2018 року № 2191 «Про відмову у призначенні пенсії» та від 17.10.2018 року № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії» взагалі не зазначено підстав, з яких відповідачем встановлено/розраховано зазначений у цих рішеннях спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, як частини страхового стажу позивача.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості прийнятих відповідачем рішень за результатами розгляду заяви позивача № 2191 від 04.05.2018 року щодо призначення пенсії за вислугу років від 03.08.2018 року № 2191 «Про відмову у призначенні пенсії» та від 17.10.2018 року № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії», виконання яких є запорукою доведення до заявника суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення та передбачуваності для заявника наслідків прийняття такого рішення.

По-друге, зазначений у цих рішеннях спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, не відповідає даним наданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, згідно довідці ТОВ «НОВОЛОГ» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 02.05.2018 року № 406, виданої позивачу, останній працював повний робочий день у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Новолог» за період з 25.06.1999 року по 03.05.2018 року, виконував вантажно-розвантажувальні роботи в морському торговельному порту, за професією, посадою докер-механізатор, комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах в морському торговельному порту, код КП 8333.2 підстава п. «Г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 25.06.1999 року по 03.05.2018 року - 18 років 10 місяців 8 днів.

На запит відповідача на проведення зустрічної перевірки документів для призначення пенсії № 11603/04 від 05.06.2018 року складено акт, відповідно до висновку якого: в ході перевірки встановлено, що дані довідки № 406 від 02.05.2018 року відповідають первинним документам; за результатами перевірки встановлено, що дані акту перевірки відповідають первинним документам.

Згідно довідці Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 02-7/439 від 25.06.2018 року, виданої позивачу за результатами зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» позивача, який працював у ДП «Одеський морський торговельний порт», з питань дотримання вимог законодавства за період з 09.07.1996 року по 15.09.1997 року, останній працював повний робочий день на Судноремонтному заводі «Україна», і за період з 09.07.1996 року по 31.01.1997 року, і за період з 01.09.1997 року по 15.09.1997 року виконував фарбування поверхонь, очищення фарбованих поверхонь від корозії, окалини, обростання та старого лакофарбувального покриття за професією, посадою маляр (з ошкрябки та фарбування корпусів суден), що передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року, № 162, розділ XXVIII «Транспорт», підрозділ 3. «Морський і річковий флот», пункт б. «Береговий склад», 23003000-13450 «Маляри, зайняті на фарбуванні і обшкрябуванні суден у доках», код КП 7141.2, підстава ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 09.07.1996 року по 31.01.1997 року - 6 місяців 23 дні, за період з 01.09.1997 року по 15.09.1997 року - 15 днів.

По-третє, згідно відзиву на цей позов, єдиним фактичним обґрунтуванням прийняття оскарженого позивачем рішення відповідачем зазначено, що: позивачем не заперечується, що у період з 29.10.1996 року по 15.09.1997 року він працював одночасно на двох посадах, а саме малярем першого розряду та електрогазозварником четвертого розряду; виходячи з наведеного позивач не був зайнятий повний робочий день на посаді маляра першого розряду, як передбачено нормами матеріального права, для призначення пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до Списку № 2.

Проте, відповідно до записів у трудовій книжці позивача, БТ-ІІ № 1970512, зокрема:

« 7. 09.07.1996 - Зарахований в цех навігаційного ремонту малярем на ошкрябку і фарбування суден по першому розряду - нак. 433-к від 10.07.96 р.

8. 16.10.1996 - Переведений малярем першого розряду на ошкрябку і фарбування суден судноремонтного виробництва - нак. 674-к від 17.10.96 р.

9. 29.10.1996 - Присвоєна друга професія електрогазозварювальника четвертого розряду - нак. 709-к від 31.10.1996 р.

10. 15.09.997 - Звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням - нак. 430-к від 15.09.97 р.».

Тобто, наведене відповідачем у відзиві твердження про те, що: позивач працював одночасно на двох посадах, а саме малярем першого розряду та електрогазозварником четвертого розряду; позивач не був зайнятий повний робочий день на посаді маляра першого розряду, - не відповідає записам у трудовій книжці позивача, БТ-ІІ № 1970512, даним довідки Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 02-7/439 від 25.06.2018 року, змісту позовної заяви позивача та наданих позивачем документів, щодо роботи позивача електрогазозварником. Відповідач законодавчо та фактично безпідставно вважає присвоєння другої професії працевлаштуванням на посаду за цією професією. Інших доводів та/або доказів на доведення викладеної у відзиві позиції відповідачем не наведено та/або не надано.

По-четверте, згідно змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.10.2018 року № 17055/02 «Щодо перевірки пенсійної справи», який враховано відповідачем при прийнятті рішення від 17.10.2018 року № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії», результат перевірки: порушено вимоги п. 5 ст. 45 Закону; за даними трудової книжки у період пільгової роботи з 09.07.1996 по 12.11.1996 заявник одночасно працював в іншій організації, де робоче місце є основним; отже цей період до пільгового стажу враховано безпідставно; пенсійну справу доопрацювати та вважати перевіреною.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, НОМЕР_2, зокрема:

«Міська клінічна лікарня № 10

12. 21.01.1993 - Зарахований на посаду вахтера поліклініки № 19 - нак. 05 к від 18/01.93 р.

13. 13.11.1996 - Звільнений за власним бажанням ст. 38 КЗпП України - нак. № 147-к від 11.11.1996 р.».

Проте, з даних трудової книжки не вбачається режим роботи позивача на посаді вахтера поліклініки № 19.

Крім того, згідно довідці Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 02-7/439 від 25.06.2018 року, виданої позивачу за результатами зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених у довідці «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» позивача, який працював у ДП «Одеський морський торговельний порт», з питань дотримання вимог законодавства за період з 09.07.1996 року по 15.09.1997 року, останній працював повний робочий день на Судноремонтному заводі «Україна».

Тобто, наведене твердження про те, що: за даними трудової книжки у період пільгової роботи з 09.07.1996 по 12.11.1996 заявник одночасно працював в іншій організації, де робоче місце є основним, - не відповідає записам у трудовій книжці позивача, НОМЕР_2, та даним довідки Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 02-7/439 від 25.06.2018 року. Інших доводів та/або доказів на доведення викладеної позиції відповідачем не наведено та/або не надано.

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття прийнятих відповідачем рішень за результатами розгляду заяви позивача № 2191 від 04.05.2018 року щодо призначення пенсії за вислугу років від 03.08.2018 року № 2191 «Про відмову у призначенні пенсії» та від 17.10.2018 року № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії», з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- рішення за результатами розгляду заяви позивача № 2191 від 04.05.2018 року щодо призначення пенсії за вислугу років від 03.08.2018 року № 2191 «Про відмову у призначенні пенсії» та від 17.10.2018 року № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії» прийняті відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому вони є протиправними та рішення від 17.10.2018 року № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає скасуванню;

- щодо позовних вимог зобов'язального характеру суд виходить з такого.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи з того, що у змісті рішень, прийнятих відповідачем за результатами розгляду заяви позивача № 2191 від 04.05.2018 року щодо призначення пенсії за вислугу років від 03.08.2018 року № 2191 «Про відмову у призначенні пенсії» та від 17.10.2018 року № 2191 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії» взагалі не зазначено підстав, з яких відповідачем встановлено/розраховано зазначений у цих рішеннях спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років, як частини страхового стажу позивача, а також враховуючи суперечливість/недоведеність/спростування наведених відповідачем обґрунтувань встановленими судом обставинами - станом на момент вирішення цієї справи підстав для задоволення позовної вимоги зобов'язального характеру немає.

Тому, керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі вирішити питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 у заяві про призначення / перерахунок пенсії № 2191 від 04.05.2018 року, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З вищенаведеного вбачається, що часткове задоволення позовних вимог позивача полягає у захисті судом прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах в іншій ніж заявлено позивачем спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № ПН1598 від 16 серпня 2018 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 704,80 грн.

Позивачем у позові заявлено одну основну немайнову вимогу та дві похідні немайнові вимоги зобов'язального характеру.

Виходячи з висновків суду про задоволення основної немайнової вимоги позивача, з урахуванням виходу суду за межі позовних вимог, стягненню з Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 підлягає сума судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 194, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (місцезнаходження: вул. Прохоровська, 3, м. Одеса, 65007, ідентифікаційний код юридичної особи: 41249156) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 03.08.2018 № 2191 «Про відмову у призначенні пенсії».

Визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 2191 від 17.10.2018 на заміну рішення № 2191 від 03.08.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії».

Зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі вирішити питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 у заяві про призначення / перерахунок пенсії № 2191 від 04.05.2018 року, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова