Рішення № 78073998, 23.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 р. № 1440/2156/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54055

до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003

про:визнання протиправним та скасування постанову від 17.08.2018р № МК1134/436/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, скасування припису від 02.08.218 р. № МК1134/436/АВ/П,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанову № МК1134/436/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 17.08.2018, припис № МК 1134/436/АВ/П від 02.08.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не допускала порушення ст. 265 КЗпП, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримані інспектором до інспекційного відвідування, постанова ґрунтується на вибіркових доказах та не підтверджена іншими належними доказами.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки постанова та припис прийнято правомірно відповідно до тих порушень законодавства, які були встановлені при інспекційному відвідуванні.

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Наказом № 251 від 25.07.2018 було зобов'язано провести інспекційне відвідування за додержанням вимог законодавства про працю суб'єкта господарювання Миколаївської області - ФОП ОСОБА_1 з 25.07.2018 по 27.07.2018.

На підставі наказу про проведення інспекційного відвідування виписані направлення № 496 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання з 25.07.2018 по 26.07.2019 та вимога № МК1134/436/НД від 25.07.2018 про надання документів.

Актом інспекційного відвідування № МК№ 1134/436/АВ від 26.07.2018 встановлено порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП.

У ході інспекційного відвідування 24.07.2018 був здійснений вихід за місцем здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності за адресою: пр.Курортний,48 та встановлено, що позивач надає послуги з тимчасового розміщення громадян (відпочиваючих) на базі відпочинку «Бірюза».

Згідно наданих письмових пояснень працівника ОСОБА_2 встановлено, що останній працює на базі відпочинку «Бірюза» з 20.05.2018 на посаді електрика, 5 днів на тиждень з режимом роботи з 8:00 до 17:00 г. Позивач надала інспектору договір підряду на виконання послуг від 01.06.2018, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому зазначено, що виконавець здійснює догляд та ремонт сантехніки у відповідних номерах, який не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Працівник ОСОБА_2 згідно наданих пояснень систематично виконував свої функціональні обов'язки електрика, слюсаря на базі відпочинку «Бірюза» з 20.05.2018 з чітко вираженим режимом роботи та відносини між позивачем та ОСОБА_2 мають ознаки трудових.

Таким чином, ОСОБА_2 був допущений до роботи без оформлення трудових відносин, що є порушенням вимог ч.3 ст.24 КЗпП України.

Згідно наданих письмових пояснень працівника ОСОБА_3 він працює на базі відпочинку «Бірюза» з 22.07.2018 на посаді будівельника без оформлення трудових відносин. Будь-яких документів, які б підтверджували взаємовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на вимогу інспектора праці позивач не надала.

Відтак, ОСОБА_3 був допущений до роботи без оформлення трудових відносин, що є порушенням вимог ч.3 ст.24 КЗпП України.

На підставі акта від 26.07.2018 відповідачем 02.08.2018 прийнято припис про усунення виявлених порушень № МК 1134/436/АВ/П, яким зобов'язано забезпечити повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу відповідно до вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, забезпечити вимоги абз.5 п.7.1 гл.7 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Постановою № МК 1134/436/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 17.08.2018 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 223 380 (3723х30х2 працівника) грн.

Відповідно до ч.1,3 ст.24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ст. 265 КЗпП встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Позивач надав суду додаткову угоду № 1 від 30.07.2018, укладену до договору підряду, на виконання послуг від 01.06.2018 з ОСОБА_2, акт прийому наданих послуг до договору підряду від 31.08.2018, звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 8 міс. У таблиці 6 Відомості про нарахування заробітної плати(доходу, грошового забезпечення) застрахованої особи зазначено, що ОСОБА_2 виплачений дохід в сумі 6000 грн. та ЄСВ в сумі 1320 грн.

Позивач надав суду договір оренди від 15.07.2018, укладений з ТОВ «Бабілон» - орендодавець та ФОП ОСОБА_5- орендар, за умовами якого орендарю передаються в оренду частина об'єктів бази відпочинку «Бірюза»: будинок та вбиральня та договір від 22.07.2018 на виконання робіт, укладений з ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на виконання робіт по відновленню споруд.

Відтак надані позивачем документи свідчать, що позивач з ОСОБА_2 уклала цивільно-правовий договір від 01.06.2018 року, ОСОБА_3 не перебуває з позивачем ні в трудових, ні в цивільно-правових відносинах, а виконує роботу за договором, укладеним з іншим орендарем бази відпочинку «Бірюза» з ФОП ОСОБА_5

Також відповідачем не доведено суду, з яких правових підстав відбирались пояснення у ОСОБА_3 22.07.2018 та ОСОБА_2 24.07.2018, якщо згідно наказу та направлення інспекційне відвідування повинно відбуватись з 25.07.2018 по 27.07.2018.

Відповідач обґрунтовує правомірність своїх дій з посиланням на п.6 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 № 295, якою передбачено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

В судовому засіданні свідок- інспектор ОСОБА_6 суду пояснила, що вийшла 22.07-24.07.2018 на перевірку ТОВ «Бабілон» та з'ясувала, що у цього підприємства працівників немає та відібрала пояснення у осіб, які перебували на базі відпочинку «Бірюза».

Відтак, інспектор відбирав пояснення не підчас підготовки до інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, а під час інспекційного відвідування ТОВ «Бабілон», пояснення відбирались не у ОСОБА_1, а у інших осіб, під час відбирання пояснень у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наказ про інспекційне відвідування саме позивача начальником ще був прийнятий, тому посилання відповідача на те, що пояснення відбирались у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування не відповідає матеріалам справи.

Крім того, за наслідками інспекційного відвідування ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАп: за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства -тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктивна сторона порушення відповідно до ст.41 КУпАП та ст.265 КЗпП полягає у фактичному допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.10.2018 по справі № 490/6487/18 закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст.41 КУпАП за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Це рішення набрало законної сили та має преюдиційне значення для цієї справи. Преюдиція -це обов'язковість фактів, встановлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти на підлягають доказуванню.

Відтак, 1) Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.10.2018 по справі № 490/6487/18 встановлено відсутність складу правопорушення у діях позивача, 2) пояснення інспектором відбирались у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поза межами інспекційного відвідування, тому відповідно до ч.1 ст.74 КАС України вони не є допустимими доказами, 3) надані позивачем документи свідчать, що позивачем та ОСОБА_2 укладено цивільно-правовий договір, а ОСОБА_3 перебуває у цивільно-правових відносинах з іншим орендарем бази відпочинку «Бірюза».

Відповідач всупереч ст. 77 КАС України не довів правомірність постанови № МК1134/436/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 17.08.2018, припису № МК 1134/436/АВ/П від 02.08.2018, тому позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54055, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанову № МК1134/436/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 17.08.2018, припис № МК 1134/436/АВ/П від 02.08.2018.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54055, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 2938,60 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять вісім гривень 60 коп.), сплачений квитанцією № 113В4D1019 від 05.09.2018 року, та квитанцією № 12ЕDBС1Е88 від 17.09.2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко