Рішення № 78073837, 13.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/3122/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Колодій О.Р.,

за участю:

представник позивача Трухим С.В.,

представник відповідача Шийович С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом приватного підприємства "Захід Клас Плюс" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

приватне підприємство "Захід Клас Плюс" (далі - позивач, ПП "Захід Клас Плюс") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2018 № 0032484001 та № 0032494001.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 24.05.2018 № 13/336/4000/39848479 щодо порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів операцій у сфері законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів» є безпідставними. Звертає увагу, що в період чинності ліцензії позивач здійснював торгівлю алкогольними напоями в закладі громадського харчування, адреса якого вказана в ліцензії на право здійснення торгівлі вказаними товарами, що не потребує внесення цієї адреси до Єдиного реєстру місць зберігання. Крім того, звертає увагу, в матеріалах перевірки не міститься даних про реалізацію товару, які не обліковані у встановленому порядку, а також відсутні будь-які відомості про дослідження перевіряючими первинних документів бухгалтерського обліку щодо оприбуткування та вибуття товару. Вважає, що податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд їх скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 21.08.2018 (вх. № 26076), в якому зазначає, що перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв у місці де здійснює свою господарську діяльність ПП "Захід Клас Плюс", чим порушено вимоги ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Також, встановлено порушення вимог п. 12 ст. 3 Розд. II Закону України «Про застосування реєстраторів операцій у сфері законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання. На момент проведення фактичної перевірки первинні документи (прихідні накладні) на алкогольні напої були відсутні за місцем їх реалізації. Відтак оскаржені податкові повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для їх скасування немає.

У судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ГУ ДФС у Львівській області проведено перевірку ПП "Захід Клас Плюс" (код ЄДРПОУ 39818479) з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що 24.05.2018 складено акт № 13/336/4000/39848479 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем:

- ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: здійснено зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

- п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів операцій у сфері законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем, від 04.06.2018 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0032484001, яким застосовано штрафні (фінансії) санкції (штрафи) за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 19460 грн;

- № 0032494001, яким застосовано штрафні (фінансії) санкції (штрафи) за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 38920 грн.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95 (далі - Закон № 481).

Відповідно до статті 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону № 481 встановлена відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

Згідно матеріалів справи, оскаржене податкове повідомлення-рішення: № 0032484001 винесене відповідачем на підставі акта перевірки від 24.05.2018 № 13/336/4000/39848479. При обґрунтуванні спірного рішення зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено факт зберігання в магазині алкогольних напоїв в місці, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання партій алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно ліцензії № 39462700 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності: м. Львів, вул. Стрийська, 103/А, місце торгівлі: м. Львів, вул. Боднарська, 4.

Відповідно до статті 1 Закону України № 481 місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Отже, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» надано визначення понять «місце зберігання» та «місце торгівлі», які не є тотожними. Об'єкти роздрібної торгівлі не можуть належати до місць зберігання, щодо яких цим Законом встановлена вимога про обов'язкову реєстрацію у відповідному державному реєстрі.

Враховуючи наведене, суд вважає, що якщо суб'єкт господарювання, який здійснює реалізацію і збереження алкогольних напоїв в одному торгівельному приміщенні (будівлі), не має відокремленого від об'єкта роздрібної торгівлі місця зберігання алкогольних напоїв, то у такого суб'єкта господарювання відсутні підстави для внесення до Єдиного реєстру відомостей про місце зберігання, з огляду на його відсутність.

Згідно акта перевірки, алкогольні напої були виявленні контролюючим органом в ресторані, що належить позивачу, тобто в місці роздрібної торгівлі, а тому порушень вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зберігання алкогольних напоїв в місцях не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання) ПП "Захід Клас Плюс" не допустив.

Крім того, в ході судового розгляду контролюючим органом не надано доказу на підтвердження зберігання алкогольних напоїв в місці, яке не внесено до Єдиного державного реєстру, фотофіксація місця зберігання алкогольної продукції не проводилося, що не заперечувалося і представником відповідача у судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що порушення, зазначене в акті перевірки не підтверджено під час розгляду справи, а позиція позивача є не спростована відповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0032484001 контролюючого органу щодо нарахування фінансової (штрафної) санкції за зберігання алкогольних та тютюнових виробів в місцях, що не внесено до Єдиного державного реєстру у розмірі 19460 грн є протиправнимним та підлягає скасуванню.

Актом перевірки встановлені порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 265/95-ВР, а саме: не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації/зберігання.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 1, 3 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

На позивача відповідно до оскарженого рішення № 0032494001, застосовано штрафні санкції у розмірі 38920 грн, накладені згідно з ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР, якою визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів.

Проте судом встановлено, що в матеріалах перевірки не міститься даних про реалізацію товару, які не обліковані у встановленому порядку, а також відсутні будь-які відомості про дослідження перевіряючими первинних документів бухгалтерського обліку щодо оприбуткування та вибуття товару.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення контролюючого органу щодо нарахування фінансової (штрафної) санкції у розмірі 38920 грн є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений ПП "Захід Клас Плюс" судовий збір у розмірі 1762,00 грн підлягає стягненню на користь позивача з ГУ ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 9, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 04.06.2018 № 0032484001 та № 0032494001.

3. Судовий збір в розмірі 1762,00 грн присудити на користь приватного підприємства "Захід Клас Плюс" (вул. Стрийська, 103-А, м. Львів, 79031, ЄДРПОУ 39818479) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПРОУ 39462700).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 23.11.2018.

Суддя Костецький Н.В.