Рішення № 78073687, 30.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 807/548/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Ужгородське ОУПФ України Закарпатської області, представник - Міськова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 05 листопада 2018 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що позивач у березні 2018 року звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії, та просив здійснити перерахунок пенсії з жовтня 2017 року, але відповідачем була перераховано пенсію тільки з квітня 2018 року.

Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 27.04.20148р. про надання відповіді щодо порядку та строків проведеного перерахунку пенсії. Відповідач листом повідомив, що перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру проводиться в 2-х варіантах: в першому - по стажу і зарплаті, в другому - лише по стажу роботи. В першому варіанті раніше призначена щомісячна пенсія збільшилась на 629,35 грн., а в другому - збільшується на 1737,70 грн.

Щодо строків відповідач посилається на Закон №1058, без врахування вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017р. №2148-УІП, зокрема, що пенсійна реформа передбачає осучаснення пенсій шляхом перерахунку з 01 жовтня 2017 року, а також ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою визначено, що перерахунок проводиться за минулий час, але не більше як за 12 місяців перед поданням додаткових документів.

Позивач вважає, що дії відповідача порушують його права на перерахунок та отримання пенсії в повному розмірі, що призвело до недоотримання значної суми.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає наступне.

ОСОБА_1 ще 19.05.2006р. призначено пенсію згідно Закону України «Про державну службу».

При переході з пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за матеріалами пенсійної справи позивача його страховий стаж становив 37 років 8 місяців 1 день. Індивідуальний коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1 -0,37667. Заробітна плата для обчислення пенсії була врахована за період роботи з 01.07.1995р. по 30.06.2000р. та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000р. по 30.04.2006р. За таких умов розмір пенсійної виплати позивача становив 6816,76 грн.

Отже, у даному випадку розмір пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не перевищував розмір пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Тому, розмір пенсії позивача з 01.10.2017 року залишався незмінним.

Спеціалістами управління умовно було прораховано розмір пенсії у випадку переходу на пенсію згідно ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та здійснення перерахунку відповідно до п.4 ст.42 (по стажу) вищезгаданого Закону. Після попереднього розрахунку розмір пенсії збільшився. А тому, спеціалістами управлінням було направлено позивачу листа №1009/02 від 29.01.2018р. про необхідність звернення до Управління для вирішення питання перерахунку пенсії (а.с. 29).

Згідно поданої позивачем заяви від 29.03.2018 року пенсіонеру (працюючому) проведено перерахунок пенсії, а саме переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за матеріалами особової справи з 29.03.2018 року.

Згідно поданої позивачем ще однієї заяви від 02.04.2018 року по ст. 42 Закону пенсіонеру (працюючому) проведено перерахунок пенсії по стажу з 01.04.2018 року (згідно п.4 ст.45 Закону). Після проведеного перерахунку страховий стаж пенсіонера досягнув 49 років 5 місяців 1 день (індивідуальний коефіцієнт стажу 0,49417), а розмір пенсії - 9031, 89 грн.

З огляду на вищевикладене, перерахунок по стажу найбільш вигідний для позивача варіант, який і було застосовано для розрахунку пенсії, за заявою самого позивача.

Розмір пенсії позивача при проведенні осучаснення не перевищував би наявний розмір пенсії, тому перерахунок в автоматичному режимі не відбувся.

Вид перерахунку, який застосовано позивачу, проводиться виключно згідно заяви та з дати подання такої заяви.

В судовому засідання представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони не відповідають вимогам законодавства України в галузі пенсійного забезпечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Ужгородського ОУПФ України у Закарпатській області із письмовою заявою про перерахунок пенсії від 29.03.2018р. №1364 та 02.04.2018р. №1397, якою просив відповідача, здійснити перерахунок пенсії з жовтня 2017 року.

В подальшому позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за матеріалами особової справи з 29.03.2018р. та проведено перерахунок пенсії по стажу з 01.04.2018р.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №1566/11846 від 27.12.2005р., затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно п. 1.7 даного Порядку днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до п.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо, застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Згідно п. З ст. 45 вищезгаданого Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться в пенсійній справі на час переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно п.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії проводиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Суд зазначає, що заява про перерахунок пенсії позивачем була подана на початку квітня 2018 року, згідно до якої відповідачем було перерахована пенсію з квітня 2018 року, як це передбачено п.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Питання щодо подання та оформлення документів для перерахунку пенсій регульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року №22-1. За змістом пункту 1.7 даного Порядку днем звернення з перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

В результаті перерахунку пенсії, за заявою позивача про перерахунок пенсії по стажу з 01.04.2018 року (згідно п.4 ст.45 Закону), розмір пенсії становить - 9031,86.

Здійснити перерахунок пенсії з жовтня 2017 року, як просить позивач, неможливо, тому що у законодавстві чітко зазначений порядок перерахунку, який проводиться виключно згідно заяви та з дати її подання.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із жовтня 2017 року, суд зазначає наступне.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивачами не враховано, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дискреційні повноваження сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за Головним управлінням, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши державний орган дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Суд не вправі своїм рішенням підміняти рішення Відповідача або прямо вказувати суб'єкту владних повноважень на те, які саме рішення останній повинен прийняти.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим з даних обставин.

Європейський суд з прав людини також погоджується із вищезазначеною правовою позицією. У рішеннях по справах „Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії"", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог.

Таким чином позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк