Рішення № 78073626, 23.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 року № 810/3255/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Київській області, оформлені листом від 14.06.2018 №29/О-640, у не виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, у зв'язку із встановленням йому інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до постанови Богуславського районного суду Київської області від 09.11.2017 по справі №358/1187/17 та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 №4;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Київській області одноразову грошову допомогу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, у зв'язку із встановленням йому інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до постанови Богуславського районного суду Київської області від 09.11.2017 по справі №358/1187/17 та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 №4, в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у сумі 320000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Богуславського районного суду Київської області від 09.11.2017 по справі №358/1187/17 його позов задоволено та зобов'язано Головне управління Національної поліції у Київській області скласти висновок та прийняти рішення щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму установленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Проте, на день звернення до суду з даним позовом, відповідач, вказану суму одноразової грошової допомоги позивачу не виплатив, а лише частково виконав рішення суду, склавши висновок та видавши наказ про виплату допомоги в зазначеному рішенням розмірі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Представник відповідача, в письмовому відзиві поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що Головне управління виконало всі необхідні дії, спрямовані на виплату позивачу одноразової грошової допомоги у визначеному рішенням Богуславського районного суду Київської області розмірі, однак фінансування для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до відповідача ще не надходило.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 13.09.2018.

Про дату, час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з'явились: позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності; відповідач до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд, на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з копії постанови Богуславського районного суду Київської області від 09.11.2017 по справі №358/1187/17, наявної в матеріалах справи, судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 17.01.2005 по 06.11.2015, а в подальшому з 07.11.2015 по 21.10.2016 перебував на службі в органах Національної поліції України.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0214647, за результатами первинного огляду, ОСОБА_1 встановлено, з 15.11.2016 до 01.12.2017, третю групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. У подальшому, довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0527881, позивачу встановлено другу групу інвалідності довічно з 02.03.2017. Причиною інвалідності зазначено: захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Ступінь втрати професійної працездатності в ОСОБА_1 становить 70 %.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 09.11.2017 по справі №358/1187/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області оформлену листом № 29/о-213 від 24.03.2017 року у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням йому інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області скласти висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з встановленням йому інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Вказана постанова набрала законної сили 19.01.2018.

14 лютого 2018 року позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області з заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу.

Розглянувши заяву позивача, відповідач, листом від 07.03.2018 №29/О-257, повідомив йому, що згідно з протоколом засідання комісії Головного управління Національної поліції в Київській області з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 06.03.2018 №4, затверджені на виплату, до Національної поліції України поданий розрахунок потреби в коштах на виплату ОГД в розмірі 320000,00 грн. Крім того, зазначено, що кошти будуть перераховані позивачу після надходження фінансування на зазначені цілі.

14 травня 2018 року позивач, у зв'язку з закінченням двох місячного терміну для виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до положень п. 7 розділу 4 Порядку, повторно звернувся до відповідача з відповідною заявою, в якій просив здійснити виплату зазначеної допомоги, відповідно до прийнятого Комісією Головного управління Національної поліції в Київській області рішення від 06.03.2018 № 4.

Листом від 14.06.2018 №29/О-640, відповідач повторно повідомив позивачу, що на виконання постанови Богуславського районного суду Київської області від 09.11.2017 по справі №358/1187/17, йому нарахована одноразова грошова допомога в розмірі 320000,00 грн. та листом від 18.04.2018 за №519/109/29/1-18 до Національної поліції України подана довідка про потребу в коштах для виконання судових рішень, однак, станом на 11.06.2018, фінансування для виплати позивачу ОГД до відповідача не надходило, кошти будуть перераховані на рахунок позивача після надходження фінансування на зазначені цілі.

Не погоджуючись з такими діями Головного управління Національної поліції в Київській області, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію України» (далі - Закон № 580-VIII).

Статтею 3 Закону № 580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктом четвертим частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до підпункту «б» пункту четвертого частини першої статті 99 Закону № 580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності, а саме - при встановленні II групи - 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Частинами другою, четвертою статті 100 Закону № 580-VIII визначено, що у разі встановлення факту настання смерті поліцейського, а також особи, звільненої зі служби в поліції, внаслідок обставин, зазначених у пунктах 3 - 6 частини першої статті 97 цього Закону, якщо смерть настала протягом шести місяців після отримання інвалідності чи травми, внаслідок отримання яких поліцейський раніше отримував одноразову грошову допомогу згідно із зазначеними пунктами, виплата одноразової грошової допомоги особам, які мають право на її отримання, зазначеним у цьому Законі, здійснюється з вирахуванням суми допомоги, отриманої померлим.

Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у частині другій цієї статті, призначається і виплачується за останнім місцем проходження служби поліцейським.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.01.2016 № 4, зареєстрованим у Мін'юсті 29.01.2016 за № 163/28293, затверджено Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).

Згідно із пунктами другим, четвертим розділу І Порядку № 4 діяльність органів поліції та навчальних закладів у частині оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського спрямована на забезпечення гарантованого державою соціального захисту поліцейського.

Випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:

1) під час виконання службових обов'язків (пункт 1 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

2) під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

3) під час проходження поліцейським служби (пункт 2 частини першої статті 97 Закону) - випадок, який не пов'язаний із безпосереднім виконанням службових обов'язків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;

4) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;

5) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Відповідно до пункту першого розділу ІІ Порядку № 4 у разі встановлення поліцейському інвалідності днем виникнення права на отримання ОГД є дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Пунктами першим - третім, п'ятим, розділу IV Порядку № 4 визначено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою.

Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Розрахунок потреби в коштах для виплати ОГД в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається органами поліції до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції, навчальними закладами до фінансового підрозділу Міністерства внутрішніх справ за встановленою формою.

Виділення коштів органам поліції для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом центрального органу управління поліції шляхом розподілу асигнувань в межах коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України на зазначені цілі.

Згідно висновку, затвердженого начальником ГУ Національної поліції у Київській області від 06.03.2018, ОСОБА_1, призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 320000,00 грн.

Пунктом 7 розділу IV Порядку № 4 визначено, що ОГД виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів.

Оскільки висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги прийнято 06.03.2018, така допомога повинна була бути йому виплачена не пізніше 06.05.2018, коли сплив визначений пунктом 7 розділу IV Порядку № 4 максимальний двомісячний термін для її виплати.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в поліції, у встановлений законом строк є протиправними, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а не проведення виплати такої соціальної виплати порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном.

Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок чи компенсацій, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

При цьому суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією, яка викладена Верховним Судом в постанові від 07.03.2018 по справі №464/5571/16-а.

З огляду на зазначене, суд не бере до уваги твердження представника відповідача про відсутність фінансування, при вирішенні даної справи.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з Головного управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в поліції у сумі 320 000, 00 грн., суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки, як було зазначено судом вище, Порядком №4 визначено, що виплата ОГД здійснюється в порядку черговості.

У пункті 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, вказано: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості…».

У зв'язку з чим, суд вважає, що стягнення коштів на користь позивача з порушенням черговості виплат не буде відповідати вимогам справедливості, оскільки така черга формується з поліцейських, які також мають право на виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення порушених прав позивача, є зобов'язання Головного управління Національної поліції в Київській області здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в поліції у сумі 320 000 (триста двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги встановлені, постановою Богуславського районного суду Київської області від 09.11.2017, яка набрала законної сили, обставини, та те, що зобов'язання відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, на думку суду, становить собою належну міру реалізації законного права позивача у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведеного слідує, що повноваження адміністративного суду накладати на суб'єкта владних повноважень зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов'язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Будь-яких пояснень на обґрунтування необхідності покладення на відповідача додаткового обов'язку під час виконання судового рішення позивач у позовній заяві не зазначив. У свою чергу судом під час розгляду справи обставин, які б вимагали встановлення судового контролю, не встановлено.

З урахуванням викладеного вимоги позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Київській області, щодо не виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, відповідно до постанови Богуславського районного суду Київської області від 09.11.2017 по справі №358/1187/17.

3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби у сумі 320 000 (триста двадцять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.