Ухвала суду № 78073602, 23.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 листопада 2018 року м. Київ № 320/6191/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО»

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.09.2018 № Ю-35917-17 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 2 000 263, 19 грн.

Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено ані в позовній заяві, ані в окремій заяві про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору – 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач звернувся до суду з метою оскарження протиправної, на його думку, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.09.2018 № Ю-35917-17 у розмірі 2 000 263,19 грн.

Зі змісту вказаних позовних вимог слідує, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року – 1 762 гривні, з 1 липня – 1 841 гривня, з 1 грудня – 1 921 гривня.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу необхідно було сплатити 30 003, 95 грн.

Однак, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Натомість, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі.

Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Проте, позивачем в обґрунтування зазначеного клопотання вказано лише про те, що

відповідачем систематично приймаються вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску (від 12.06.2018 № Ю-35917-17, від 04.06.2018 № Ю- 35917-17 У, від 06.09.2018 № Ю-35917-17, від 17.10.2018) та не додано до вказаного клопотання будь-яких доказів на підтвердження скрутного матеріального становища підприємства.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища.

Отже, суд вважає, що заявлене клопотання позивача є необґрунтованим та немотивованим, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні вказаного клопотання відмовити.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- заяви про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- доказів сплати судового збору у сумі 30 003, 95 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.09.2018 № Ю-35917-17 про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 2 000 263,19грн. - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз’яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.