Рішення № 78073491, 22.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 листопада 2018 року о/об 09 год. 02 хв.Справа № 280/4489/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69014, м.Запоріжжя, вул.Карпенка-Карого, буд.25-А; код ЄДРПОУ 41248959)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (надалі - відповідач, Шевченківське ОУПФУ м.Запоріжжя), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо відмови в виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій; 2) зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, у розмірі десяти місячних пенсій у відповідності з вимогами п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач у позові зазначив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала на обліку в Шевченківському ОУПФУ м.Запоріжжя та отримувала пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 19.09.2017 отримує пенсію за віком, яку було призначено у відповідності до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 та довідок з місця роботи, ОСОБА_1 працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, які відноситься відповідно до підпунктів «е»-«ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та на момент призначення пенсії по вислузі років мала стаж роботи у галузі охорони здоров'я 37 років 08 місяців 08 днів, але одразу ж після призначення продовжила працювати та пенсія по вислузі років ОСОБА_1 не виплачувалась. Позивач, як працівник освіти, при виході на пенсію за віком, має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти його місячних пенсій станом на день її призначення. Відповідна грошова допомога відповідачем ОСОБА_1 не виплачувалася. 17.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського ОУПФУ м.Запоріжжя з заявою про призначення та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій, як особа, яка на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до підпунктів «е»-«ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Листом №465/К-1 від 27.08.2018 Шевченківське ОУПФУ м.Запоріжжя відмовило ОСОБА_1 в призначені та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно з п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якому зазначено, що позивач не має права на відповідну грошову допомогу, так як ОСОБА_1 призначено пенсію по вислузі років. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує приписами п.5-п.7 Постанови №1191 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» від 23.11.2011.

Позивач просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що 12.12.2014 ОСОБА_1 первинно було призначено пенсію за вислугу років згідно її заяви про призначення пенсії від 12.12.2014 та протоколу №8904 від 18.12.2014. Право на пенсію за вислугу років визначається за «Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту», затвердженого 04.11.1993 постановою Кабінету Міністрів України №909, та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсії за вислугу років призначаються окремим категоріям громадян, в тому числі працівникам освіти, охорони здоров'я, незалежно від віку та при стажі роботи, що дає право на призначення даного виду пенсії. 18.12.2014 ОСОБА_1 нарахування пенсії по вислузі років було в подальшому призупинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення такої пенсії, що підтверджується довідкою №68 від 18.12.2014 та трудовою книжкою. 19.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського ОУПФУ м.Запоріжжя з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший: з пенсії за вислугу років - на пенсію за віком. Відповідачем здійснено переведення позивача на пенсію за віком, що підтверджується Розпорядженням №834531 від 22.09.2017. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою щодо призначення та виплати грошової допомоги в розмірі десяти призначених пенсій, відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом №465/К-1 від 27.08.2018 відповідачем роз'яснено позивачу, що розмір пенсії розрахований вірно та правові підстави для здійснення вищезазначеного нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі десяти призначених пенсій, відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - відсутні. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Вказана норма надає право на отримання грошової допомоги після звільнення з посад, передбачених пунктами "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при наявності наступних умов: 1) досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; 2) обіймання посад, передбачних пунктами "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; 3) наявність страхового стажу для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років; 4) неотримання (непризначення) до моменту звернення за пенсією за віком будь-якої іншої пенсії. При цьому відсутність призначеного раніше будь-якого виду пенсії є однією з головних умов. З матеріалів пенсійної справи встановлено, що ОСОБА_1 первинно пенсію за вислугу років було призначено 12.12.2014, а з 18.12.2014 призупинено, у зв'язку з працевлаштуванням, оскільки позивач у період з 12.12.2014 по 18.12.2014 перебував на обліку у відповідача та йому було присвоєно статус пенсіонера, у зв'язку з цим ОСОБА_1 було нараховано та виплачено пенсію у розмірі 361,07 грн., що підтверджується протоколами від 18.12.2014 та від 22.01.2015. Враховуючи, що позивачу було нараховано та виплачено пенсію за вислугу років у сумі 361,07 грн., тому положення п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на нього не розповсюджуються, оскільки головною умовою для отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення є саме неотримання (непризначення) до моменту звернення за пенсією за віком будь-якої іншої пенсії. Відтак, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з тим, що вона перебувала на обліку в об'єднаному управлінні та їй було призначено та виплачено пенсію по вислузі років у 2014 році.

Відповідач проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 та довідок з місця роботи, працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, які відноситься відповідно до підпунктів «е»-«ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та 12.12.2014 призначено пенсію за вислугу років згідно її заяви про призначення пенсії від 12.12.2014 та протоколу №8904 від 18.12.2014.

У зв'язку з працевлаштуванням позивача, йому була припинена виплата пенсії за вислугу років з 18.12.2014.

За матеріалами справи, за період з 12.12.2014 по 18.12.2014 позивачу було нараховано та виплачено 361 грн. 07 коп. пенсії за вислугу років.

19.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського ОУПФУ м.Запоріжжя з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший: з пенсії за вислугу років - на пенсію за віком. Відповідачем здійснено переведення позивача на пенсію за віком, що підтверджується Розпорядженням №834531 від 22.09.2017.

Відповідач Листом №465/К-1 від 27.08.2018 відмовив позивачу у виплаті матеріальної допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.19), Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст.ст.9, 25, 26, 29, 40, 45, п.4-3, п.4-4, п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення»), Закону України «Про пенсійне забезпечення» (ст.ст.52, 55, 56) та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає «Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати», затверджений 23.11.2011 постановою Кабінету Міністрів України №1191 (надалі - «Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати»).

Згідно з п.5 «Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Оскільки ОСОБА_1 отримала пенсію призначену за вислугу років у сумі 361 грн. 07 коп., то вона відповідно до вимог п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не має права на виплату їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі її десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у постанові від 22.02.2018 по справі №310/3774/17 (провадження №К/9901/16/17).

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

На підставі викладеного, керуючись: ст.19 Конституції України, ст.ст.9, 25, 26, 29, 40, 45, п.4-3, п.4-4, п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.52, 55, 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відмовити у стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 22.11.2018.

Суддя О.О. Прасов