Рішення № 78073368, 23.11.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2018 р. справа № 0940/1713/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до державного підприємства "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" про стягнення податкового боргу в сумі 1041014,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головнe управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" про стягнення податкового боргу в сумі 1041014,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті по сплаті податку на прибуток в загальній сумі 228 056,10 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкової декларації від 01.03.2018 за 2017 рік на суму 184140 грн. та 45614 грн авансового внеску, та по сплаті частини чистого прибутку в загальній сумі 812958, 27 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 633750 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 158438 грн. згідно податкового повідомлення - рішення №0023885501 від 16.04.2018 р., в сумі 1020 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0023895501 від 16.04.2018 р. та в сумі 2040 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0062691208 від 28.11.2017 р., а також нарахованої пені в розмірі 17710,27 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.09.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Заяв про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не поступало.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, хоча отримав копію ухвали 26.09.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

За таких обставин, згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, суд встановив наступне.

ДП "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" 22.03.2002 року зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач є платником податку на прибуток, та платником частини чистого прибутку (доходу) як державне унітарне підприємство у відповідності до вимог ст.11-1 Закону України «Про управління об’єктами державної власності». Згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов’язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов’язком. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов’язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст.11-1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств (пункт 3 Порядку № 138).

Судом встановлено, що відповідачем подано позивачу податкову декларацію платника податку на прибуток від 01.03.2018 року за 2017 рік, в якій самостійно визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 184140 грн. та суми авансового внеску 45614 грн. Загальна сума податкового боргу з податку на прибуток становить 228056,10 грн.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов’язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, самостійно нараховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з податку на прибуток є узгодженими з дня подання таких декларацій.

Також судом встановлено, що контролюючим органом, на підставі акту камеральної перевірки розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за №4926/09-19-55-01/05513715 від 30.03.2018 винесено податкові повідомлення-рішення: №0023885501 від 16.04.2018 в сумі 792 188 грн., яким відповідачу визначено податкове зобов’язання в сумі 633 750 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 158 438 грн., податкове повідомлення-рішення №0023895501 від 16.04.2018, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 грн.; а на підставі акту камеральної перевірки за №12271/09-19-12-08/05513715 від 28.11.2017 винесене податкове повідомлення-рішення №0062691208 від 28.11.2017, яким застосовано штрафні санкції у сумі 2040 грн.

Як слідує зі змісту актів перевірки, підставми для прийняття податкових повідомлень-рішень стало те, що відповідачем за 2017 рік до 01.03.2018 року не подано розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету України, та порушено терміни подання податкової звітності з податку на прибуток за три квартали 2017 року, податку на додану вартість за жовтень 2017 року, та розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за перше півріччя 2017 року, три квартали 2017 року.

Загальна сума податкового зобов’язання відповідача зі сплати чистого прибутку (доходу) та порушення термінів подання податкової звітності становить 812958,27 грн.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 зазначеного Кодексу контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

У відповідності до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачу вручені, про що свідчать поштові повідомлення про вручення кореспонденції (а.с.15, 18, 20).

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суд приходить до переконання, що визначені суми податкового зобов’язання по сплаті частини чистого прибутку в загальній сумі 812958,27 грн. є узгодженими.

Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідачу, внаслідок несвоєчасної сплати самостійно узгоджених платником податкових зобов’язань на суму податкового боргу зі сплати частини чистого прибутку нараховано пеню в розмірі 17710,27 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ю» №5822-17 від 23.02.2017 року, яку відповідач отримав, про що свідчить підпис уповноваженої особи на корінці вимоги, однак залишив без реагування (а.с.9). На дату розгляду справи податкова вимога є невідкликаною.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов’язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 228056,10 грн., зі сплати частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету України унітарними державними підприємствами в сумі 812958,27 грн., а всього разом 1041014,37 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією (а.с.11-12), актами перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями (а.с.13-21), розрахунком штрафних (фінансових) санкцій (а.с.22), податковою вимогою (а.с.9), довідкою про борг (а.с.10), а також зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.27-29), які містяться в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 1041014,37 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують державне підприємство "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 1041014,37 грн. (один мільйон сорок одна тисяча чотирнадцять гривень 37 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, 76018)

Державне підприємство "Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів" (код ЄДРПОУ 05513715, вул. Юності 2 В, с. Микитинці, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська област, 76495)

Суддя Біньковська Н.В.