Рішення № 78073351, 09.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 листопада 2018 року (14 год. 45 хв.)Справа № 808/2554/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В.,

представника позивача Авраменко І.В.,

представника відповідача - Єремеєва О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом Рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, третя особа: КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Рекламне агентство «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - відповідач), за участю третьої особи: КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради (далі - третя особа), в якому, з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог (вх. № 31684 від 05.10.2018) просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача «Про визнання самовільно встановлених металевих конструкцій» від 14.06.2018 №125 в частині визнання самовільно встановлених металевих конструкцій Рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та визнання нечинними договорів на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів: дозвіл від 21.10.2005 №178/05, договір від 24.02.2012 №1203; дозвіл від 15.05.2008 №53/08, договір від 22.11.2012 №1237; дозвіл від 22.04.2010 №20/10, договір від 01.10.2010 №1022; дозвіл від 22.04.2010 №19/10, договір від 01.10.2010 №1021; дозвіл від 22.04.2010 №18/10, договір від 01.10.2010 №1020; дозвіл від 10.09.2008 №164/05, договір від 01.09.2008 №916; дозвіл від 13.11.2008 №110/08, договір від 15.11.2008 №941; дозвіл від 21.10.2005 №168/05, договір від 01.09.2008 №919; дозвіл від 21.10.2005 №167/05, договір від 01.09.2008 №918; дозвіл від 25.06.2015 №01/15, договір від 25.06.2015 №1300;

зобов'язати третю особу повернути демонтовані рекламні конструкції, належні на підставі дозволів позивачу: № 18/10 від 22.04.2010 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя проспект 50 річчя Перемоги - вул. Толстого, 30, строк дії 22.04.2020); № 53/08 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою б-р 30-річчя Перемоги, 2 (біля магазину «Оптика»), строк дії до 15.05.2016); № 68/08 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя проспекту Б.Хмельницького та вулиці Дзержинського, строк дії до 15.05.2016); № 165/05 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя пр. 50 річчя Перемоги - вул. Гоголя, строк дії до 21.10.2015);

стягнути з відповідача матеріальні збитки у розмірі 137200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення в частині, що стосується позивача порушує низку норм чинного законодавства України, а отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Так, регулювання питання розміщення зовнішньої реклами у м. Мелітополі незалежно від чинності регуляторних місцевих актів, які були визнані нечинними рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.04.2018 у справі № 320/7106/17 здійснюється відповідно до Закону України «Про рекламу» та постанови Кабінету Міністрів України № 25067 від 29.12.2003 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами». Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено вичерпний перелік підстав та процедура анулювання дозволів. Така підстава як «скасування правових підстав приналежності конструкцій» не передбачена приписами зазначеного закону. Таким чином, з урахуванням приписів п. 7 ч. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» відповідачем у незаконний спосіб, за відсутності жодної з наведених у п. 7 ч. 4-1 зазначеного Закону підстав для визнання нечинними та анулювання дозволів прийнято оскаржуване рішення, яким позбавлено позивача низки дозвільних документів. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями визнавати недійсними правочини, які в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України є правомірними, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Оскільки, оскаржуване рішення прийнято відповідачем без належного обґрунтування, відповідач при його прийнятті діяв всупереч вимогам чинного законодавства України, а тому є достатні підстави для визнання його протиправним та скасування. Крім того, враховуючи очевидну протиправність оскаржуваного рішення, за відсутності документальних свідчень в частині порушення розміщення рекламних засобів позивачем було незаконно здійснено демонтаж рекламних конструкцій за відсутності на те правових підстав. Такими діями позивачу завдано матеріальних збитків у загальному розмірі 137200,00 грн. Враховуючи протиправність оскаржуваного рішення, на підставі якого здійснено демонтаж рекламних конструкцій, належним способом захисту порушеного права позивача є стягнення з відповідача матеріальних збитків та зобов'язання повернути позивачу демонтовані у період з 14.06.2018 по 19.06.2018 рекламні конструкції.

Ухвалою суду від 02.07.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 31.07.2018.

31.07.2018 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.08.2018.

У зв'язку із перебуванням судді Калашник Ю.В. на лікарняному підготовче засідання призначене на 17.08.2018 перенесено на 29.08.2018.

29.08.2018 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.09.2018.

14.09.2018 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження на призначено судовий розгляд справи по суті на 14.09.2018 та у судовому засіданні оголошено перерву до 22.10.2018.

22.10.2018 судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2018.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладеним у відзиві на позов (вх. № 23754 від 30.07.2018 та вх. № 27012 від 30.08.2018), зокрема зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі Законів України «Про рекламу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», постанови Кабінету Міністрів України № 25067 від 29.12.2003 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» та рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.04.2018 у справі № 320/7106/17, яким визнано нечинними з моменту прийнятті рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області від 29.08.2007 № 3/28, від 28.12.2011 № 3/9 та рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 224/1 від 19.12.2013. Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення матеріальних збитків у розмірі 137200,00 грн. представником відповідача зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів та не доведено наявність матеріальних збитків заподіяних внаслідок протиправних дій або рішень з боку відповідача. Так, позивач повинен довезти наявність шкоди (збитків) та неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди, розмір відшкодування з відповідними розрахунками та доказами понесення саме цих матеріальних збитків. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, надіслав заяву (вх.№ 36043 від 09.11.2018) про розгляд справи без його участі за наявними у справі доказами та поясненнями.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 09.11.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У період з 18.11.2018 по 21.11.2018 суддя Калашник Ю.В. була відсутня на роботі, що підтверджується довідкою Запорізького окружного адміністративного суду вих. № 02-35/18/65 від 22.11.2018, яка міститься в матеріалах справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері розміщення реклами на власних рекламних носіях (щити, бігборди, перетяжки, тощо) на підставі виданих Мелітопольською міською радою Запорізької області в особі робочого органу - управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Так, судом встановлено, що позивачем отримано дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Мелітополі, а саме:

№ 110/08 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя проспекту Б.Хмельницького та вулиці Калініна, строк дії до 13.11.2016);

№ 164/05 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою проспект 50 річчя Перемоги (біля ринку) строк дії до 21.10.2015);

№ 167/05 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя пр. 50 річчя Перемоги - пер. Селянський, строк дії до 21.10.2015);

№ 168/05 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою проспект Б.Хмельницького, 89, строк дії до 21.10.2015);

№ 178/05 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя вулиць Воїнів-Інтернаціоналістів та Леніна, строк дії до 21.10.2015);

№ 53/08 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою б-р 30-річчя Перемоги, 2 (біля магазину «Оптика»), строк дії до 15.05.2016);

№ 20/10 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою вул. Воїнів-Інтернаціоналістів - вул. Сирцова, 26, строк дії до 22.04.2020);

№ 19/10 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 139, строк дії до 22.04.2020);

№ 18/10 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя проспект 50 річчя Перемоги - вул. Толстого, 30, строк дії 22.04.2020);

№ 01/15 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя вулиці Ломоносова та вулиці Горького, строк дії до 25.06.2020).

У сфері розміщення об'єктів зовнішньої реклами відповідач керується регуляторними актами, а саме:

рішенням 19 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області, V скликання від 29.08.2007 № 3/28 «Про затвердження Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м. Мелітополі» з додатками;

рішенням 17 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області, VI скликання від 28.12.2011 № 3/9 «Про затвердження Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м. Мелітополі» з додатками;

рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 224/1 від 19.12.2013 «Про створення комісій з питань розміщення реклами у м. Мелітополі та втрату чинності рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 18.04.2013 № 60/04».

У зв'язку із закінченням терміну дії вказаних дозволів, строк дії яких закінчувався на розміщення рекламо носіїв, позивач звернувся до відповідача з відповідними заявами про продовження строку дії дозволів на п'ять років.

За наслідками розгляду відповідних заяв відповідачем продовжено строки дії дозволів № 01/15 до 25.06.2020, № 20/10, 19/10, 18/10 строк дії 22.04.2020.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10.11.2016 у справі № 320/5825/16-а, визнано протиправною бездіяльність Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області та Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо не розгляду заяв рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №№ 53/08, 68/08, 110/08, 163/05, 164/05, 165/05, 166/05, 167/05, 168/05, 178/05 та зобов'язано Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області і Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області розглянути заяви рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю щодо оформлення та видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Мелітополі за адресами: пр. Б.Хмельницького, 1; пр. 50-річчя Перемоги (біля ринку); перехрестя пр. 50-річчя Перемоги - вул. Гоголя; пр. 50-річчя Перемоги - вул. Фрунзе; перехрестя пр. 50-річчя Перемоги - пров. Селянський; пр. Б.Хмельницького, 89; перехрестя вулиць Воїнів-інтернаціоналістів та Гетьманська (Леніна) строком дії з 29.09.2015 до 29.09.2015 до 29.09.2020 включно; та за адресами бул. 30-річчя Перемоги, 2 (біля магазину «Оптика»); перехрестя пр. Б.Хмельницького та вул. Інтеркультурної (Дзержинського); перехрестя пр. Б.Хмельницького та вул. М.Оратовського (Калініна) строком дії з 26.02.2016 до 26.02.2021 включно (т.1 а.с.13).

Разом з цим, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2018 у справі № 320/280/18 (ЗП/808/39/18), визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про відмову в продовженні строку дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами №12/4 від 28.12.2017, в частині відмови рекламному агентству «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю у продовженні строку дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами №№ 167/05; 178/05, 168/05, 166/05, 164/05 (заяви від 15.09.2015) та 68/08,110/08 (заява від 12.02.2016) та зобов'язано Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, Управління комунальною власністю Мелітопольської міської ради Запорізької області прийняти рішення про продовження на п'ять років виданих на ім'я Рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Мелітополь, а саме дозволи:

№ 68/08 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя проспекту Б.Хмельницького та вулиці Дзержинського, строк дії до 15.05.2016), строком дії з 26.02.2016 до 26.02.2021;

№ 110/08 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя проспекту Б.Хмельницького та вулиці Калініна, строк дії до 13.11.2016), строком дії з 26.02.2016 до 26.02.2021;

№ 164/05 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою проспект 50 річчя Перемоги (біля ринку) строк дії до 21.10.2015), строком дії з 29.09.2015 до 29.09.2020;

№ 166/05 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя пр. 50 річчя Перемоги - вул. Фрунзе, строк дії до 21.10.2015), строком дії з 29.09.2015 до 29.09.2020;

№ 167/05 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя пр. 50 річчя Перемоги - пер. Селянський, строк дії до 21.10.2015), строком дії з 29.09.2015 до 29.09.2020;

№ 168/05 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою просп. Б.Хмельницького, 89, строк дії до 21.10.2015), строком дії з 29.09.2015 до 29.09.2020;

№ 178/05 (на розміщення об'єкта зовнішньої реклами за адресою перехрестя вулиць Воїнів-інтернаціоналістів та Леніна, строк дії до 21.10.2015), строком дії з 29.09.2015 до 29.09.2020 (т.1 а.с.14-17). Вказано рішення набрало законної сили 19.06.2018.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.04.2018 у справі № 320/7106/17, яке набрало законної сили 22.05.2018, визнано нечинними з моменту прийняття наступні рішення:

рішення 19 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 25716722, V скликання від 29.08.2007 № 3/28 «Про затвердження Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м. Мелітополі» з додатками;

рішення 17 сесії Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 25716722, VI скликання від 28.12.2011 № 3/9 «Про затвердження Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м. Мелітополі» з додатками;

рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, ідентифікаційний код 02140811, № 224/1 від 19.12.2013 «Про створення комісій з питань розміщення реклами у м. Мелітополі та втрату чинності рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 18.04.2013 № 60/04» (т.2 а.с.40-44).

Зазначене рішення слугувало підставою для прийняття Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області рішення «Про визнання самовільно встановлених металевих конструкцій» від 14.06.2018 №125, в частині що стосується позивача, а саме: скасовано правові підстави знаходження конструкцій на вулицях м. Мелітополя, а саме є нечинними з моменту укладення наступні дозволи на розміщення зовнішньої реклами та договори на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, зокрема: дозвіл від 21.10.2005 №178/05, договір від 24.02.2012 №1203; дозвіл від 01.09.2008 №163/05, договір від 01.09.2008 №915; дозвіл від 21.10.2005 №165/05, договір від 01.09.2008 №560; дозвіл від 15.05.2008 №53/08, договір від 22.11.2012 №1237; дозвіл від 22.04.2010 №20/10, договір від 01.10.2010 №1022; дозвіл від 22.04.2010 №19/10, договір від 01.10.2010 №1021; дозвіл від 22.04.2010 №18/10, договір від 01.10.2010 №1020; дозвіл від 10.09.2008 №164/05, договір від 01.09.2008 №916; дозвіл від 15.05.2008 №68/08, договір від 15.11.2008 №854; дозвіл від 13.11.2008 №110/08, договір від 15.11.2008 №941; дозвіл від 21.10.2005 №168/05, договір від 01.09.2008 №919; дозвіл від 21.10.2005 №167/05, договір від 01.09.2008 №918; дозвіл від 21.10.2005 №166/05, договір від 01.09.2008 №917; дозвіл від 25.06.2015 №01/15, договір від 25.06.2015 №1300 (т.1 а.с.8-12).

У зазначеному рішенні вказано, що будь-які конструкції, що знаходяться на вулицях міста без належного правового оформлення відносяться до самовільно розміщеного майна та підлягають демонтажу згідно з порядком, встановленим розділом ХХ «Правил благоустрою території міста Мелітополя». Разом з цим, у вказаному рішенні зазначено про необхідність вжиття відповідних захоів щодо звільнення території міста Мелітополя від самовільно розміщених металевих конструкцій. Місцем зберігання демонтованого майна визначено територію виробничої бази КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради по вул. Чкалова, 47б.

Так, судом встановлено, що на виконання рішення відповідача «Про визнання самовільно встановлених металевих конструкцій» від 14.06.2018 №125, працівниками КП «Житломасив» у період з 14.06.2018 по 19.06.2018 демонтовано належні позивачу рекламні металеві конструкції за адресою:

перехрестя проспекту 50 річчя Перемоги та вул. Гоголя;

бул. 30-річчя Перемоги, 2;

перехрестя проспекту 50 річчя Перемоги та вул. Толстого;

перехрестя пр. Б. Хмельницького та вул. Дзержинського.

Рекламні конструкції було демонтовано у кількості 4 шт. та відправлено на зберігання до виробничої ділянки КП «Водоконал» по вул. Чкалова, 47б.

Про зазначену обставину Управлінням комунально-комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області повідомлено позивача листом від 23.06.2018 № 05/500 (т.1 а.с.234).

Позивач вважає, що спірним рішенням (частиною, що стосується позивача) спричиняється перешкода у здійсненні підприємницької діяльності позивача, безпідставно не продовжуються строки дії дозволів, не санкціоновано здійснюються демонтажі, у зв'язку із чим позивач вважає оскаржуване рішення в частині, що стосується позивача протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду із позовом про скасувати рішення відповідача «Про визнання самовільно встановлених металевих конструкцій» від 14.06.2018 №125 в частині визнання самовільно встановлених металевих конструкцій Рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та визнання нечинними договорів на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів: дозвіл від 21.10.2005 №178/05, договір від 24.02.2012 №1203; дозвіл від 15.05.2008 №53/08, договір від 22.11.2012 №1237; дозвіл від 22.04.2010 №20/10, договір від 01.10.2010 №1022; дозвіл від 22.04.2010 №19/10, договір від 01.10.2010 №1021; дозвіл від 22.04.2010 №18/10, договір від 01.10.2010 №1020; дозвіл від 10.09.2008 №164/05, договір від 01.09.2008 №916; дозвіл від 13.11.2008 №110/08, договір від 15.11.2008 №941; дозвіл від 21.10.2005 №168/05, договір від 01.09.2008 №919; дозвіл від 21.10.2005 №167/05, договір від 01.09.2008 №918; дозвіл від 25.06.2015 №01/15, договір від 25.06.2015 №1300 та зобов'язання вчинити певні дії.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 25067 від 29.12.2003 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (далі - Типові правила).

У пункту 3 Типових правил зазначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

Відповідно ч.1, 2 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У частині 7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:

звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;

2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Суд зазначає, що Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» або іншим законом з питань розміщення об'єктів зовнішньої реклами не передбачено будь-яких підстав «скасування правових підстав приналежності конструкцій» та «визнання нечинними дозволів», є лише підстави анулювання документів дозвільного характеру відповідно до частини 7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», але жоден з таких випадків відповідачем не застосований та не доведений.

Таким чином, відповідачем у незаконний спосіб, за відсутності жодної з наведених підстав для анулювання дозволів прийнято рішення «Про визнання самовільно встановлених металевих конструкцій» від 14.06.2018 №125 в частині, що стосується позивача.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не наділений повноваженнями визнавати недійсними правочини, які в силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України є правомірними, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Беручи до уваги вищезазначене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення в частині, що стосується позивача діяв не на підставі, не в межах повноважень та у не спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України, а відтак оскаржуване рішення в частині підлягає скасуванню.

Разом з цим, позовна вимога щодо зобов'язання третю особу повернути демонтовані рекламні конструкції не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В оскаржуваному рішенні визначено місце зберігання демонтованого майна - рекламних конструкцій - територію виробничої бази КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради по вул. Чкалова, 47б.

З огляду на те, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення відповідача «Про визнання самовільно встановлених металевих конструкцій» від 14.06.2018 №125, судом здійснено повне відновлення порушених прав позивача шляхом його скасування у відповідній частині.

Крім того, відповідно до п.9 ч. 1 ст. 9 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Тобто, відповідно до положень КАС України, позовна вимога може бути звернена виключно до відповідача.

Проте, позивач позовну вимогу про зобов'язання повернути демонтовані рекламні конструкції звернув до третьої особи, що суперечить приписам КАС України.

Відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача матеріальних збитків у розмірі 137200,00 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом, (стаття 1166 ЦК України).

За змістом статті 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування майнової шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таку позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 22.01.2013, прийнятій по справі № 5011-71/2684-2012, за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відтак, суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві втрати майнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При цьому, на позивача покладено обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та шкодою.

Так, суд зазначає, що позивачем не доведено заявленого розміру збитків та в чому вони полягають. Надані позивачем до матеріалів справи Акти демонтажу майна (об'єкту) підписані комісією відповідних комунальних підприємств підтверджують факт здійснення демонтажу металевих конструкцій комунальними підприємствами, які на виконання оскаржуваного рішення знаходяться на території виробничої бази КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради по вул. Чкалова, 47б.

Надані позивачем рахунки № 9, 10, 11, 12 від 27.06.2018 на оплату за послуги по монтажу рекламних конструкцій та послуги по відновленню рекламних конструкцій не підтверджують факт завданої шкоди. Позивач не обґрунтував взаємозв'язок надання послуг з відновлення та монтажу рекламних конструкцій до демонтованих рекламних конструкцій комунальними підприємствами, які наразі перебувають на території виробничої бази КП «Водоканал».

З огляду на зазначене, суд зазначає, що позивачем не доведено факту завданої йому майнової шкоди, а відтак позовна вимога про стягнення матеріальних збитків з відповідача у розмірі 137200,00 грн. задоволенню не підлягає.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення в частині, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати позивачем судового збору у розмірі 3524,00 грн., а тому суд присуджує судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32-Г, оф. 249, код ЄДРПОУ 32641143) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 25716722), третя особа: КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради (вул.Покровська, 100, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код ЄДРПОУ 03327090) про визнання протиправним та скасування рішення в частині, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області «Про визнання самовільно встановлених металевих конструкцій» від 14.06.2018 №125 в частині визнання самовільно встановлених металевих конструкцій Рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю та визнання нечинними договорів на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів: дозвіл від 21.10.2005 №178/05, договір від 24.02.2012 №1203; дозвіл від 15.05.2008 №53/08, договір від 22.11.2012 №1237; дозвіл від 22.04.2010 №20/10, договір від 01.10.2010 №1022; дозвіл від 22.04.2010 №19/10, договір від 01.10.2010 №1021; дозвіл від 22.04.2010 №18/10, договір від 01.10.2010 №1020; дозвіл від 10.09.2008 №164/05, договір від 01.09.2008 №916; дозвіл від 13.11.2008 №110/08, договір від 15.11.2008 №941; дозвіл від 21.10.2005 №168/05, договір від 01.09.2008 №919; дозвіл від 21.10.2005 №167/05, договір від 01.09.2008 №918; дозвіл від 25.06.2015 №01/15, договір від 25.06.2015 №1300.

В іншій частині позову - відмовити.

Присудити на користь Рекламного агентства «Стар» у формі товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області судовий збір у розмірі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.11.2018.

Суддя Ю.В. Калашник