Ухвала суду № 78073092, 23.11.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 листопада 2018 року

Луцьк

Справа № 140/2408/18

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., вивчивши позовну заяву Фермерського господарства «Кремеш» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Кремеш» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про: визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26 грудня 2017 року №479101/3346720 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24 листопада 2017 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов’язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24 листопада 2017 року № 3, подану фермерським господарством «Кремеш».

Згідно із пунктами 3, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та містить такі недоліки.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762 грн 00 коп.

Таким чином, за подання до адміністративного суду юридичною особою – Фермерським господарством «Кремеш» даного адміністративного позову немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір за ставкою, визначеною підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» – 1 762 грн 00 коп.

Проте, позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 21 листопада 2018 року № 1509396 про сплату судового збору в розмірі 704 грн 80 коп., тобто в меншому розмірі ніж це визначено чинним законодавством України, тому позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1 057 грн 20 коп.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно із пунктами 2, 4, частини п’ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що фермерське господарство «Кремеш» просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26 грудня 2017 року №479101/3346720 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24 листопада 2017 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24 листопада 2017 року № 3, подану фермерським господарством «Кремеш».

Проте позивач, всупереч, вимогам пунктів 2, 4, частини п’ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві не вказано Державну фіскальну службу України в якості відповідача, не зазначено його повне найменування, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.

Крім того, відповідно до частини першої, другої, четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів передбачено конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків.

Як вбачається із тексту позовної заяви та копій доданих до позовної заяви документів, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26 грудня 2017 року №479101/3346720, при цьому до суду позивач звернувся лише 21 листопада 2018 року, тобто, поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи позивачем не вказано причин пропуску вказаного строку, що, відповідно, позбавляє суд можливості надати оцінку поважності причин його пропуску, адже лише наявність об’єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження рішення може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин. Крім того, позивачем не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов’язань, які становлять 1095 днів. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Тобто, зі змісту даної норми випливає, що платник податків може звернутися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Разом з тим, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної товариства не є рішенням про нарахування грошового зобов’язання в розумінні статей 56, 102 Податкового кодексу України, а тому для оскарження такого рішення застосовується загальний строк звернення до суду – шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи наведене, позивач має право звернутися до суду з заявою, де вказати підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну Фермерського господарства «Кремеш» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя А.Я. Ксензюк