Рішення № 78073075, 16.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 р. Справа№0540/8733/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Горлівське АТП» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Горлівське АТП» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки в Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами проведеної перевірки було складено Акт № 053927 від 18.06.2018 ркоу. На підставі даного акту відповідачем прийнято Постанову про застосування - адміністративно - господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт № 035722 від 07 серпня 2018 року, відповідно до якого на ТОВ «Горлівське АТП» накладений адміністративно господарський штраф у розмірі 1700 грн.

Позивач вважає вищевказану постанову такою, що не відповідає чинному законодавству, просить визнати її протиправною та скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Представник відповідача не скористався своїм правом та не надав суду відзив на позовну заяву.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ТОВ «Горлівське АТП» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 35063511, місцезнаходження: 85490, Донецька область, м. Селидове, смт. Курахівка, вул. Прокоф'єва, 25.

18 червня 2018 року на зупинці автостанції у м. Бердянськ, управлінням Укртрансбезпеки у Запорізьській області була проведена рейдова перевірка автобусу БАЗ, держномер АН 0734АА, що належить позивачу, на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом. За результатами проведеної перевірки було складено Акт № 053927 від 18.06.2018 року на підставі якого Позивач отримав копію Постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт № 035722 від 07.08.2018 року. Даною Постановою встановлюється порушення позивачем ст. 39 Закону України «Автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону у вигляді адміністративно - господарського штрафу в розмірі 1700 гривень.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».

Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 11 статті 6 зазначеного вище Закону державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 15 зазначеного вище Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

При цьому визначений даною статтею перелік документів не є вичерпним, а зазначено про інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 1статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями39та48цьогоЗакону, - до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини 3статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Позивач не заперечує факту відсутності відповідного протоколу повірки та адаптації тахографу, оскільки на момент здійснення перевірки тахограф на даному транспортному засобі не був встановлений виробником транспортного засобу, однак на момент здійснення перевірки у водія була наявна та заповнена згідно до вимог законодавства індивідуальна контрольна книжка водія.

24.06.2010 року Міністерством транспорту та зв'язку України на виконання вимог законодавства про автомобільний транспорт видано наказ № 385 про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385). Цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», Про дорожній рух. Вона визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до положень Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).

Пунктом 1.4 Інструкції № 385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Пунктом 3.3 Інструкції, визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника,з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з п. 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів.

За приписами п. 4 наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для: нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012 року.

Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Разом з цим, цей же розділ Положення «Облік робочого часу» містить пункт 6.3, який визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Положення, яке є чинним на теперішній час, містить посилання, що пункт 6.3 розділу VI в редакції Наказів Міністерства інфраструктури № 659 від 29.12.2011 року, № 290 від 01.07.2014 року.

Тобто приписи пункту 6.3 не втратили чинності з набуттям чинності пунктом 6.1. Більш того, остання редакція цього пункту в 2014 році свідчить про те що ця норма підлягає застосуванню і після 01.06.2012 року.

Суд вважає, що розділ VI містить два альтернативних варіанта обліку робочого часу: для транспортних засобів, обладнаних тахографами, та транспортних засобів, не обладнаних тахографом.

При цьому позивачем наданий витяг з індивідуальної книжки водія. Проте суд не вважає необхідним надавати їм оцінку, оскільки під час перевірки вони не запитувались та не досліджувались.

Таким чином, обов'язок мати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу корелює з обладнанням транспортного засобу таким тахографом, в разі ж його відсутності, Положення визначає інший спосіб обліку робочого часу, а отже і інші документи, які ці обставини встановлюють та підтверджують.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити, а відтак, постанова Управління Укртрансбезпеки в Донецькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.08.2018 року № 035722 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Горлівське АТП» (місцезнаходження: 85490, Донецька область, м. Селидове, смт. Курахівка, вул. Прокоф'єва, 25, код ЄДРПОУ 35063511) до Державної служби з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) в особі управління Укртрансбезпеки в Донецькій області (місцезнаходження 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вулиця Академічна, 1101) про визнання протиправними та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Постанову управління Укртрансбезпеки в Донецькій області про застосування до ТОВ «Горлівське АТП» адміністративно - господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт № 035722 від 07.08.2018 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Горлівське АТП» (місцезнаходження: 85490, Донецька область, м. Селидове, смт. Курахівка, вул. Прокоф'єва, 25, код ЄДРПОУ 35063511) судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.