Рішення № 78072942, 21.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 р. Справа№0540/7752/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі: Синиці М.І.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Шматько А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дії протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2018 року позивач, ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1), звернувся до суду з позовною заявою до Добропольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Незалежності, 28А), з урахування заяви про збільшення позовних вимог, про:

визнання протиправними дії щодо відмови у перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

зобов'язання відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити з 01.10.2017 року перерахунок пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 року до моменту здійснення перерахунку,

визнання дій Добропольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області при вирішенні звернення ОСОБА_1 як дискримінаційні щодо перерахунку пенсії, яке було подано до Добропольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області,

скасування рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05 жовтня 2018 року №3259 про відмову у перерахунку пенсії.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не проведено йому перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як особі, яка брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з огляду на те, що позивач не проходив дійсну строкову службу. Зазначає, що брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовозобов'язаний, який призваний на військові збори з 24.04.1987 року по 25.07.1987 року, у зв'язку з чим вважає, що відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Також вказує, що є інвалідом 3 групи і має захворювання (інвалідність) пов'язані з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується Експертним висновком від 21.02.1991р. №1750/187-2 на засіданні комісії №11, довідкою до акту огляду МСЕК №264357 від 29.03.2012р., довідкою втрати професійної працездатності №122501 від 29.03.2012р. та посвідченням інваліда 3 групи серії НОМЕР_5 від 05.01.2000 р.

11 липня 2018 року представником відповідача направлений до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що вимоги позивача суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню та зазначає, що оскаржуване рішення є правомірним та обґрунтованим, а позов безпідставним. За доводами відповідача, позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову військову службу, тому просили в позові відмовити.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.09.2018 року.

26.09.2018 року у підготовчому засіданні оголошена перерва до 09.10.2018 року.

09.10.2018 року у підготовчому засіданні оголошена перерва до 24.10.2018 року.

Ухвалою суду від 24.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2018 року.

Позивач та його представник у судове засідання з'явились, підтримали позовну заяву та просили її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_2 та копією вкладки від 06.07.2012 року НОМЕР_4 с. (а.с.18).

Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_3 від 05 січня 2000 року, яке видане Добропільським міським управлінням соціального захисту населення, позивач є також інвалідом 3 групи. (а.с. 19).

Позивач знаходиться на обліку в Добропідьському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію по інвалідності.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивач проходив дійсну строкову військову службу з 17.05.1979 року по 19.05.1981 року. (а.с.26).

Згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 82449 від 14.06.2012 року позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 24.04.1987 року по 25.07.1987 року. (а.с.27).

З наданої довідки Обласної медико-соціальної експертної комісії та Експертного висновку Донецької регіональної міжвідомственої експертної комісії позивач має третю групу інвалідності, через захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС. (а.с. 23-25).

Позивач подав заяву до відповідача щодо проведення перерахунку йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням №3259 від 05.10.2018 року Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зазначило, що позивач, під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходив дійсну строкову службу, пенсія згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не перераховується з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Не погодившись із рішенням 3259 від 05.10.2018 року Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відсутності підстав для перерахунку та виплаті пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі за текстом - Закон № 796-XII).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2018 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в чому йому було відмовлено листом Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.07.2018 року №120(23)/П-10-1-15.

Позивач також звернувся до відповідача із заявою від 27.09.2018 року № 3259 про перерахунок пенсії згідно ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та рішенням №3259 від 05.10.2018 року Добропільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки позивач, під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходив дійсну строкову службу.

Відповідно до п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою.

Зазначений Порядок № 1210 доповнено пунктом 9-1 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15 листопада 2017 року та застосовується з 01 жовтня 2017 року.

Цією ж Постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни до Пункту 1 Порядку № 1210, а саме розширено перелік статей Закону № 796-XII, на які поширюється дія порядку, шляхом включення до нього ст.59 Закону №796-XII, зазначені зміни застосовуються з 01 жовтня 2017 року.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" ст. 59 Закону викладено в новій редакції, яка застосовується з 01 жовтня 2017 року.

Отже, всі зміни вищезазначених норм застосовуються з 01 жовтня 2017 року.

Статею 59 Закону № 796-XII в новій редакції, яка застосовується з 01 жовтня 2017 року встановлено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до ст. 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до ст. 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд вважає, що ч.3 ст.59 Закону № 796-XII необхідно застосовувати з урахуванням контекстного зв'язку з іншими її положеннями та положеннями ст. 10 Закону № 796-XII.

Так, статтею 10 Закону № 796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Згідно до примітки до ст. 10 Закону № 796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

При цьому згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.

У період перебування ОСОБА_1 на військових зборах діяв Закон СРСР від 12 липня 1967 року № 1950-VII «Про загальний військовий обов'язок».

Відповідно до статей 5, 6 цього Закону (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов'язаними.

За правилами статей 7-9 цього Закону військовослужбовці і військовозобов'язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному присвоюється відповідне військове звання.

Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон № 2232-ХІІ.

Відповідно до частини дев'ятої статті 1 цього Закону щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

За правилами частини першої статті 16 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (підпункт 3 пункту 1 статті 3 цього Закону).

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

Зазначене вище кореспондується зі статтею 10 Закону № 796-ХІІ, згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 01 березня 2016 року по справі № 398/5910/14-а.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 - військовозобов'язаний, який був призваний на військові збори та має захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачеві у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Щодо вимоги позивача визнати дії Добропольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області при вирішенні звернення ОСОБА_1 як дискримінаційні, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Пунктом сьомим частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Рішенням №3259 від 05.10.2018 року Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зазначило, що позивач, під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходив дійсну строкову службу, пенсія згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не перераховується з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

В даному випадку дискримінаційні дії по відношенню до позивача, на думку суду, позивачем не доведені.

Обмеження може бути з певної обєктивної ознаки (належність до певного полу, соціального прошарку тощо).

Зазначення позивачем факту невизнання своїх прав відповідачем щодо не перерахування пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дають підстави для висновку, що по відношенню до позивача має неврегульований індивідуальний публічно - правовий спір та не може свідчити про об'єктивно існуючу дискримінаційну ознаку.

Крім того, при розгляді адміністративного позову ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дії протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в межах якого надано правову оцінку діям Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Відтак в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Заявлені позовні вимоги про скасування рішення не містять вимоги про визнання його протиправним.

Частиною 2 статті 9 КАС України суду надане право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на висновки суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення, положення ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати рішення Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправним.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено, правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в даній справі позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) до Добропольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37755477, місцезнаходження: 85000, Донецька область, м.Добропілля, вул. Незалежності, 28А) про визнання дії протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Добропольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Визнати протиправним та скасувати рішення Добропольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №3259 від 05.10.2018 року про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов'язати Добропольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити з 01.10.2017 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 року до моменту здійснення перерахунку.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 листопада 2018 року. Повний текст судового рішення складено 23 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Мозговая Н.А.