Рішення № 78072696, 19.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 листопада 2018 р. Справа № 0240/3205/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

розглянувши у письмовому провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (21020, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1)

до: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 37979905)

про: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, в якому просить:

визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті за період з вересня 2015 року по травень 2016 року компенсації за затримку виплати пенсії за віком з 01.06.2015 р. по 03.10.2016 року;

зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 34523,49 грн. компенсації втрати частини доходів, що нарахована за період з вересня 2015 року по травень 2016 року компенсації у зв'язку із затримкою виплати пенсії за віком з 01.06.2015 року по 03.10.2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 12.06.2018 звернулась до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці з заявою про нарахування та виплату суми компенсації за затримку виплати пенсії. Листом від 27.06.2018 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті компенсації за затримку виплати пенсії. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації за затримку пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.09.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У вказаний строк позивачем подано заяву з додатками, згідно якої недоліки позовної заяви усунуто.

Згідно ухвали суду від 17.10.2018 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позову заперечує. Окремо зазначає, що обов'язок виплатити пенсію у розмірі відмінному від того, який їй виплачувався, у визначений строк був відсутній протягом 2015-2016 років, а виник лише внаслідок винесення постанови Вінницького міського суду Вінницької області року у справі №127/8277/17, яка набрала законної сили 15.03.2018 року відповідно до постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду, відповідно до якої в травні 2018 року здійснено виплату заборгованості.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення розгляду адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду 07.11.2018 у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення розгляду адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці.

З 06.08.2013 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року у розмірі 6385,53 грн. З 01.09.2015 року здійснено перерахунок вказаної пенсії та нарахованої у сумі 6846,33 грн.

З 01.04.2015 р. виплату призначеної пенсії припинено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII.

04.10.2016 року позивач вийшла у відставку з посади судді Господарського суду Вінницької області та з 05.10.2016 року її призначено довічне грошове утримання судді.

Пізніше, позивач звернулась до суду з позовом про визнання неправомірною відмову відповідача у виплаті пенсії за віком з 01.06.2015 року по 03.10.2016 року та зобов'язання виплатити пенсію за віком за вказаний період.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.10.2017 року у адміністративній справі № 127/8277/17 позов задоволено, визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано його виплатити ОСОБА_1 108821,43 грн. пенсії за віком за період з 01.06.2015 року по 03.10.2016 р.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 року постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2017 року у адміністративній справі № 127/8277/17 залишена без змін. Рішення суду набрало законної сили та виконане відповідачем 23.05.2018 року.

В подальшому, позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про нарахування та виплату їй компенсації за затримку виплати пенсії.

Листом від 27.06.2018 року № 2508/И322/05 Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці відмовило у нарахуванні та виплаті компенсації ОСОБА_1, посилаючись на те, що виплата заборгованості згідно з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду, якою залишено без змін постанову Вінницького міського суду від 19.10.2017 року, проведена в травні 2018 року.

Не погоджуючись з вказаними діями органу пенсійного фонду, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Згідно ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до п. 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Згідно зі ст. 3, 4, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.

Таким чином, основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії), допущені, в даному випадку, з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, а саме добровільно чи на виконання рішення суду.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 року № 21-518а14, від 11.07.2017 року № 21-2003а16, а також Верховним судом у постановах від 06.02.2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20.02.2018 року у справі № 522/5664/17 та від 21.06.2018 року у справі № 523/1124/17.

При цьому, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що обов'язок виплатити пенсію позивачу у розмірі відмінному від того, який їй виплачувався, у визначений строк був відсутній протягом 2015-2016 років, оскільки факт несвоєчасної виплати пенсії позивачу з вини пенсійного органу підтверджується рішеннями суду, якими встановлена неправомірність дій управління пенсійного фонду та зобов'язано здійснити нарахування та виплату пенсії.

Враховуючи, що відповідач не виконав обов'язку з виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, суд вважає, що така компенсація має бути виплачена позивачу, а саме: сума компенсації, що належить до виплати позивачу за період з вересня 2015р. по квітень 2018р. становить 34523,49 грн, а саме: за період з червня 2015р. по серпень 2015р. на суму заборгованості 6385,53 грн. загальна сума компенсації з урахуванням сукупного індексу інфляції за період заборгованості складає 7363,26 грн., а за період з вересня 2015 року по вересень 2016 року на суму заборгованості 6846,33 грн з урахуванням сукупного індексу інфляції за період заборгованості загальна сума компенсації складає 27160,23 грн.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд не встановив правомірності дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за затримку виплати пенсії за віком та доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (21020, АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 37979905) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті за період з вересня 2015 року по травень 2016 року компенсації за затримку виплати пенсії за віком з 01.06.2015 р. по 03.10.2016 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 34523,49 грн. компенсації втрати частини доходів, що нарахована за період з вересня 2015 року по травень 2016 року компенсації у зв'язку із затримкою виплати пенсії за віком з 01.06.2015 року по 03.10.2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Альчук Максим Петрович