Рішення № 78072661, 23.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 листопада 2018 р. Справа № 0240/3594/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - ОУПФУ в м. Вінниці, управління пенсійного фонду, відповідач), яким просила:

- визнати протиправним рішення про результати розгляду заяви №12 від 18.07.2018 р., щодо відмови у підтвердженні періоду роботи з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р. , що дає право на пільгове забезпечення за Списком №2 згідно ст.13, 100 ЗУ "Про пенсійне забезпечення";

- зарахувати до пільгового стажу роботи з 25.06.2018 р. період роботи з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р., що дає право на пільгове забезпечення за Списком №2 згідно ст.13, 100 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" за професією оператор прецизійної фотолітографії;

- зобов'язати призначити та виплачувати пенсію згідно ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 25.06.2018 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що має право на зарахування стажу роботи з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р. до пільгового періоду, оскільки працювала в даний період оператором прецизійної фотолітографії, що відповідає професії за Списком №2.

Однак, звернувшись із відповідною заявою отримала відмову, мотивовану тим, що на час роботи позивачки на посаді оператора прецизійної фотолітографії, така професія не внесена до Списків №2.

Не погоджуючись із даною відмовою та вказуючи, що факт зайнятості на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, підтверджено рядом документів, вважає, таку протиправною , у зв'язку з чим звернулась з цим позовом до суду.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.10.2018 р. справа прийнята до провадження, відкрито провадження та призначено її до розгляду у письмовому провадженні в порядку статті 263 КАС України.

29.10.2018 р. на адресу суду надійшов відзив (вх.№48579 ), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову мотивуючи тим, що позивач не зверталась до них із заявою про призначення пенсії, відтак така не призначена. Окремо вказано, що позивач звернулась із заявою про зарахування періодів роботи з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р. до пільгового стажу, за наслідком розгляду якої комісією прийнято рішення про відмову в зарахуванні з підстав відсутності посади оператора прецизійної фотолітографії в Списках на момент перебування на такій позивачки.

Ухвалами суду від 05.11.2018 р. залучено в якості другого відповідача комісію при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 2 ) та відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

16.11.2018 р. надійшов відзив ГУ ПФУ у Вінницькій області, в якому представник просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що на період роботи позивачки з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р. на посаді оператора прецизійної фотолітографії, така посада відсутня в Списках, які дають право на пільгову пенсію. Відтак, на думку другого відповідача, відсутні підстави для зарахування даного періоду до пільгового стажу, а отже рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

25.06.2018 р. позивач звернулась до органу пенсійного фонду із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за формою затвердженою Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. До заяви додано паспорт, трудову книжку, архівні довідки, довідку з ЄДРПОУ.

За наслідком розгляду даної заяви комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення №12 від 18.07.2012 р., у якому зазначено про відмову в підтвердженні ОСОБА_1 періоду роботи з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р., який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки заявниця працювала за професією оператор прецизійної фотолітографії до набрання чинності Списків, якими передбачена пільгова професія.

Не погоджуючись з такою позицією суб'єкта владних повноважень позивач звернулась з цим позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправним рішення та зобов'язання зарахувати стаж, суд керується та виходить з наступного.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, затверджений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління ПФУ №18-1 від 10.11.2006 р. (далі - Порядок №18-1 ).

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії) (далі - п. 3 Порядку №18-1).

Відповідно до пункту 11 Порядку №18-1, для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1) заяву про підтвердження стажу роботи;

2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи,організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п'яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення (п. 15 Порядку №18-1).

Із процитованих норм видно, що комісією за результатом розгляду заяви і відповідних документів, приймається рішення про підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні.

Як видно із оскаржуваного рішення, підставою для відмови в підтвердженні стажу стало те , що заявниця працювала за професією оператор прецизійної фотолітографії, до набрання чинності Списків, якими передбачена пільгова професія.

Оцінюючи дані мотиви, суд зазначає про наступне.

Згідно пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Однак, як видно з записів трудової книжки БТ-І № 601989, дата заповнення 2.09.1980 р., позивачка працювала на посаді оператора прецизійної фотолітографії в ПО "Полярон" в період з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р.

Вказана професія віднесена до позиції 2170600а-15916 "Операторы прецизионной фотолитографии" Списку №2 "Виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №10 від 26.01.1991 р. (далі - Постанова №10).

При цьому, визначаючись щодо застосування до періоду роботи позивачки Списку № 2 затвердженого у 1991 році за певною посадою з 1981 р. по 1987 р., суд вказує на наступне.

Застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" регулює «Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок №383).

Так, пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Враховуючи наведену норму, суд доходить висновку, що позивачка в період з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р. працювала за професією, зайнятість на якій дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки ця професія зазначена у Списку №2, затвердженому Постановою № 10.

Зазначені висновки суду спростовують позицію сторони відповідача, викладену в оскаржуваному рішенні в частині відсутності професії позивача у відповідному списку в редакції чинній на час роботи позивача.

Відповідно статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Як зазначалось вище, в період з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р. ОСОБА_1 перебувала на посаді оператора прецизійної фотолітографії, яка в подальшому згідно постанови КМУ №10 від 26.01.1991 р. внесена до Списків №2.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); ) добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:

- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;

- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

На думку суду, оскаржуване рішення прийнято без врахування розтлумачених критеріїв, адже не взято до уваги вимоги Порядку № 383 щодо порядку застосування Списків №1 та №2, відтак, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваного рішення та його скасування та про наявність підстав для зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р. до пільгового стажу.

Разом з тим, визначаючись щодо вимоги про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію, суд зазначає про наступне.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Отже, як видно з наведених норм, призначенню пенсії передує звернення особи із відповідною заявою та документами та прийняття відповідного рішення.

Суд акцентує увагу, що право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Однак, позивачка не зверталась із відповідною заявою саме про призначення пенсії, не отримувала відмову, відтак вимоги про зобов'язання призначити та виплачувати пенсію, на думку суду, є передчасними, адже спір в цій частині фактично не існує.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити в частині визнання протиправним рішення і зобов'язання зарахувати стаж. В решті позовних вимог відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню (2/3 позовних вимог) судові витрати понесені позивачем у даній справі загальній сумі 704,85 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у розмірі 469, 86 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області №12 від 18.07.2018 р. щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р. на посаді оператора прецизійної фотолітографії, що дає право на пільгове забезпечення за Списком №2 згідно ст. 100 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

Зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 12.08.1981 р. по 05.10.1987 р. на посаді оператора прецизійної фотолітографії, що дає право на пільгове забезпечення за Списком №2 згідно ст. 100 ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО -НОМЕР_1 ) 469, 86 (чотириста шістдесят дев'ять гривень 86 копійок) сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7,код ЄДРПОУ 13322403 ).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО -НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979905).

Відповідач 2: комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна