Вирок № 78071248, 21.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24256/18

Провадження №1-кп/761/1776/2018

В И Р О К

іменем України

21 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мартинова Є.О.,

за участі секретаря с/з Карапетяна А.С.,

прокурора Піяка К.Л.,

захисника Горпинченко Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 32018100020000032 від 25 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця с. Бакалея Смілянського району Черкаської області, освіти середньої спеціальної, одруженого, офіційно не працевлаштованого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вніс завідомо неправдиві відомості у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, за наступних обставин:

Так, ОСОБА_3, посягаючи на встановлений законодавством України порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, восени 2017 року, за обіцяну грошову винагороду у розмірі 100 грн., вчинив злочин за наступних обставин:

Восени 2017 року (більш точної дати в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_3, приймав участь у мітингу на Майдані Незалежності у м. Києві, де він познайомився з жінкою на ім`я ОСОБА_5 та з чоловіком на ім`я ОСОБА_1, які запропонували за грошову винагороду у розмірі 100 грн. зареєструвати на останнього юридичну особу ТОВ «Епікк» без мети ведення фінансово-господарської діяльності та призначити його директором підприємства.

Усвідомлюючи противоправний характер таких дій, але перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, з корисливих мотивів, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, ОСОБА_3 погодився на таку пропозицію.

З вищевказаною метою, 10 жовтня 2017 року ОСОБА_3 надав вищезазначеним невстановленим слідством особам на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_1 копію свого паспорту громадянина України серії НОМЕР_2, виданого Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22 вересня 2011 року, та копію реєстраційного номеру облікової картки платників податків НОМЕР_1.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на внесення завідомо неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, ОСОБА_3 у денний час доби вирушив з вищезазначеними невідомими йому особами на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до станції метро Лук`янівська у м. Києві, де отримав від невстановлених осіб на підпис заздалегідь підготовлені за невідомих обставин реєстраційні документи ТОВ «Епікк» (код ЄДРПОУ 41652810), а саме:

-Заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «Епікк» від 10.10.2017 на 5 арк.;

-Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість ТОВ «Епікк» від 10.10.2017 на 1 арк.;

-Протокол №1 установчих зборів засновників (учасників) ТОВ «Епікк» від 10.10.2017 на 1 арк.;

-Опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи» від 10.10.2017 на 1 арк.

У вищевказані реєстраційні документи ТОВ «Епікк» ОСОБА_3 вніс завідомо неправдиві відомості, а саме: статутний фонд ТОВ «Епікк» у розмірі 100 000 грн. ОСОБА_3 не формував, місцезнаходження товариства ОСОБА_3 невідомо, функції директора та головного бухгалтера ТОВ «Епікк» останній не виконував та не мав на меті здійснення фінансово - господарської діяльності.

Достовірно усвідомлюючи, що надані йому на підпис проекти установчих та реєстраційних документів ТОВ «Епікк» містять завідомо неправдиві відомості, 10 листопада 2017 року ОСОБА_3 засвідчив отримані документи своїми підписами, виконавши їх кульковою ручкою, в графі «Підпис»: заява про державну реєстрацію створення юридичної особи ТОВ «Епікк» (код ЄДРПОУ 41652810) від 10.10.2017; реєстраційна заява платника податку на додану вартість ТОВ «Епікк» від 10.10.2017; протокол №1 установчих зборів засновників (учасників) ТОВ «Епікк» від 10.10.2017; опис документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи» від 10.10.2017, наділивши їх таким чином необхідними реквізитами офіційних документів, тобто вчинив їх підроблення, при цьому виконавши таким чином свою злочинну роль, не маючи наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ «Епікк» та отримав за це винагороду від невстановлених осіб на ім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у розмірі 100 грн.

У подальшому 10 жовтня 2017 року, на підставі підписаних ОСОБА_3 підроблених документів, невстановленими особами у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації зареєстровано ТОВ «Епікк» (код ЄДРПОУ 41652810).

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та беззаперечно, підтвердивши, що він дійсно при вказаних обставинах вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, добровільно укладену між ним та прокурором.

Тим самим, на час розгляду справи в суді, встановлено достатність фактичних даних для визнання винуватим ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, а саме у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Епікк» (код ЄДРПОУ 41652810), завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з оголошеною у судовому засіданні угодою про визнання винуватості від 21 листопада 2018 року, укладеною між прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Піяком К.Л., що здійснює повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3, під час досудового розслідування останній повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України в обсязі та за обставин, викладених у повідомленні про підозру від 27 червня 2018 року, та на даний час він добровільно погодився на укладання угоди про визнання винуватості, при цьому ОСОБА_3 зобов'язується беззастережно визнавати свою винуватість в обсязі обвинувачення у судовому провадженні та сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин кримінальних правопорушень, виявленні та припиненні інших відомих йому подібних кримінальних правопорушень.

Прокурор Піяк К.Л. в судовому засіданні наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Захисник Горпинченко Л.В. та обвинувачений ОСОБА_3 також наполягали на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості, судом під час судового засідання з'ясовано, що ОСОБА_3 цілком розуміє зміст положення п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Крім того встановлено, що ОСОБА_3 розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження цієї угоди судом.

Також судом встановлено, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Сторонам угоди зокрема відомо та зрозуміло про обмеження їх прав на оскарження вироку у разі її затвердження.

Аналізом сукупності досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження також встановлено, що прокурором при вирішенні питання про укладення цієї угоди про визнання винуватості правильно та у відповідності до вимог ст. 470 КПК України враховано наступні обставини:

Ступінь та характер сприяння обвинуваченого у розслідуванні кримінального провадження щодо нього, а саме активне сприяння ОСОБА_3 розкриттю кримінального правопорушення, що виразилось у повідомленні ним про всі обставини вчиненого ним злочину, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження та підлягають встановленню (доказуванню).

Умовами угоди правильно враховано, що ОСОБА_3 щиро розкаюється в скоєному, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активно сприяв розкриттю вчиненого кримінально-караного діяння, добровільно надає сприяння органам досудового розслідування та суду в з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для провадження.

Крім цього, при укладенні угоди вірно враховано, що ОСОБА_3 раніше не судимий, його вік, сімейний стан та інші обставини, які його характеризують.

Встановлено низку обставин, які, згідно з вимогами ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

Вказані вище обставини, на переконання суду, істотно впливають та вказують на допустимість прийняття позитивного рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості з можливістю при цьому застосування покарання за вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205-1 КК України, обумовленого та запропонованого суду сторонами угоди, а саме у виді мінімального штрафу.

Крім того, виходячи з тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_3 є пенсіонером та не працевлаштований, суд, з урахуванням майнового стану останнього, приходить до переконання про можливість застосування до нього положень ч. 4 ст. 53 КК України, розстрочивши виплату суми штрафу певними частинами строком на один рік.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді і, що угода відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим вона підлягає затвердженню.

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлено. Арешт на майно обвинуваченого не накладався. Дані про процесуальні витрати та речові докази відсутні. Запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 474-475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості від21 листопада 2018 року, укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 Піяком К.Л., що здійснює повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 - затвердити.

На підставі угоди про визнання винуватості від 21 листопада 2018 року, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8 500 (восьми тисяч п'ятисот) гривень 00 копійок.

Застосувати до ОСОБА_3 положення ч. 4 ст. 53 КК України, розстрочивши йому виплату суми призначеного штрафу певними частинами строком на один рік, а саме по 708 гривень 33 копійки щомісячно.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 запобіжний захід не обирати.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням положень ст.ст. 394, 424, 469, 474 КПК України.

Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ____ Мартинов Є.О.