Рішення № 78070457, 06.09.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15970/17

пр. № 2/759/2624/18

06 вересня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Фещук Т.С.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Лилик О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 заявив позов про стягнення з ТОВ «Завод «Ізумруд» середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за роботу за сумісництвом в сумі 173452,22 грн. 22 коп.

Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 27.10.2017 року.

До початку розгляду справи по суті позивач змінив вимоги позову і просив, як це вбачається з відповідної заяви, стягнути з відповідача на його користь не нараховану та не виплачену заробітну плату за роботу на посаді члена комісії з припинення юридичної особи - Київського державного підприємства "Ізумруд" в сумі 33298,68 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з роботи в сумі 281350,26 грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні на вимогах позову наполягали, надали пояснення, що по суті зводяться до викладеного в заявах.

Представник відповідача заперечила проти позову, і пояснила, що підприємство не має заборгованості перед позивачем.

Судом встановлено таке.

Наказом директора ТОВ «Завод «Ізумруд» від 13.07.2016 року №185-к головного інженера заводоуправління ОСОБА_1 звільнено з роботи, з 22.07.2016 року, на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.

Позивач фактично вказує, що відповідач в червні та липні 2016 року безпідставно нарахував йому до виплати доплату до посадового окладу за виконання роботи з припинення Київського державного підприємства «Ізумруд» (КДП «Ізумруд») в розмірі меншому ніж це було визначено наказами Фонду Державного майна України та наказу КДП «Ізумруд».

Дійсно наказом Фонду Державного майна України від 09.08.2012 року №3275, разом з іншим, було прийнято рішення про припинення Київського державного підприємства «Ізумруд», створено комісію з припинення юридичної особи, до складу якої, разом з іншими працівниками підприємства, було включено головного інженера ОСОБА_1

В наступному, на виконання вказаного наказу Фонду, ОСОБА_1, разом з іншими працівниками, за їх згодою, було зараховано до штату ТОВ «Завод «Ізумруд», про що 03.12.2012р. директором підприємства видано наказ №02-к.

Питання оплати праці членів ліквідаційної комісії державного підприємства чинним законодавством не врегульовано, а тому такі особи на час роботи на підприємстві продовжують отримувати заробітну плату, відповідно до займаної посади. Разом з тим, це не обмежує підприємство у праві встановити певні компенсаційні, заохочувальні доплати до заробітної плати працівникам, що залучаються до роботи ліквідаційної комісії, в межах асигнувань на заробітну плату. Проте такі доплати не є обов'язковими, як на тому безпідставно наполягає позивач, підприємство може як збільшити їх розмір так і зменшити, або ж взагалі припинити нарахування доплати.

Саме таку доплату і було встановлено позивачу за участь в роботі ліквідаційної комісії КДП «Ізумруд».

Наказ директора ТОВ «Завод «Ізумруд» від 26.05.2016 року №82, яким з 01.06.2016 року встановлено нові розміри доплат до посадового окладу працівникам залученим до роботи ліквідаційної комісії КДП «Ізумруд», як це встановлено судом, є чинним, наказ було погоджено самим позивачем, як одним із керівників підприємства, правом на його оскарження позивач не скористався, виплати передбачені цим наказом здійснені позивачу в повному обсязі.

Доводи позивача про те, що спірна доплата є оплатою праці на умовах сумісництва та про те, що наказ про визначення нових розмірів доплат залишився без виконання, засновані на вільному тлумаченні законодавства, тобто є надуманими.

Інших доказів в обґрунтування позову суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не має перед позивачем заборгованості по заробітній платі, а відтак достатніх підстав для застосування до спору ст.ст. 21, 97, 116, 117, 235 КЗпП України, як на тому наполягає позивач, не має.

Отже, в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, за необґрунтованістю.

Витрати у справі, за вказаного рішення, суд відносить на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 206, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 27 вересня 2018 року.

Головуючий М.Ф. Сенько