Ухвала суду № 78070013, 12.10.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50141/18-к

У Х В А Л А

12 жовтня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Маленівській К.М., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Рамазанова І.Е., захисника Луценка Р.О., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України Рамазанова І.Е. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Рамазанов І.Е., розглянувши матеріали досудового розслідування за № 42018000000002284 від 13.09.2018 року, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі трьохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання обґрунтовано наступними обставинами.

Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018000000002284, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2018 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Орган досудового розслідування вказує, що начальник митного посту «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС України ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, за невстановлених стороною обвинувачення обставин, часу та місці, але не пізніше 12.09.2018, розробили злочинну схему незаконного збагачення, що полягала у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від осіб, які здійснюють розмитнення товарів при перетині державного кордону України через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС України.

12.09.2018 року на території пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне», розташованому за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Рата, вул. Гребінська, 28, ОСОБА_2, погрожуючи вчиняти дії із використанням свого службового становища, направлені на затягування часу митного оформлення та завищення сум митних платежів, висунув ОСОБА_5, який здійснював переміщення товарів через зазначений пункт пропуску, вимогу передавати йому неправомірну вигоду у сумі, рівної 40-50% вартості митних платежів. Після цієї розмови, ОСОБА_2 познайомив ОСОБА_5 з ОСОБА_4 та зазначив, що останній буде допомагати, в оформленні митних декларацій та вчинятиме всі заходи, спрямовані на мінімізацію суми митних платежів. При цьому, під час розмови ОСОБА_5 не обіцяв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надавати таку неправомірну вигоду, а звернувся із заявою про злочин до правоохоронних органів, якими вжито заходів до викриття протиправної діяльності службових осіб Львівської митниці ДФС України.

19.09.2018 року перебуваючи на території пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне», розташованому за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Рата, вул. Гребінська, 28, діючи на виконання спільного з ОСОБА_4 злочинного плану, ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_5, який здійснював переміщення товару через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне», частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 4 000 грн. за не вчинення дій, направлених на затягування часу митного оформлення та завищення сум митних платежів.

19.09.2018 року приблизно о 20.15, перебуваючи на території пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне», розташованому за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Рата, вул. Гребінська, 28, діючи на виконання спільного з ОСОБА_2 злочинного плану, ОСОБА_4, з'ясувавши перелік та вартість товарів, які через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» переміщував ОСОБА_5, надавши останньому допомогу у заповненні митної декларації, умисно, з корисливих мотивів, одержав від останнього другу частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 16 000 грн. за невчинення ОСОБА_2 дій, направлених на затягування часу митного оформлення та завищення сум митних платежів.Після вказаних обставин та сплати відповідних сум митних платежів, митне оформлення товарів, які ОСОБА_5 переміщував через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне», було завершено.

10.10.2018 року приблизно о 17.30, перебуваючи на території пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне», розташованому за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Рата, вул. Гребінська, 28, діючи на виконання спільного з ОСОБА_4 злочинного плану, ОСОБА_2 умисно, з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_5, який здійснював переміщення товару через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне», неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 8000 грн. за невчинення дій, направлених на затягування часу митного оформлення та завищення сум митних платежів.

10.10.2018 року ОСОБА_2 затримано, в порядку ст. 208 КПК України.

11.10.2018 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтовується органом досудового розслідування даними, які містяться у: заява ОСОБА_5 про вчинення ОСОБА_2, ОСОБА_4 злочину; протоколи допитів свідка ОСОБА_5 від 17.09.2018, 18.09.2018; протокол огляду та вручення ідентифікованих засобів - коштів від 18.09.2018; протоколом за результатами проведення НСРД від 24.09.2018; протокол огляду та вручення ідентифікованих засобів - коштів від 09.10.2018; протокол обшуку від 10.10.2018 автомобіля Опель Вектра д.н.з. НОМЕР_1; протокол огляду речей від 11.10.2018, вилучених 10.10.2018 під час обшуку автомобіля Опель Вектра, д.н.з. НОМЕР_1; постанова прокурора у кримінальному провадженні від 11.10.2018; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 10.10.2018; копія наказу про призначення на посаду начальника митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС України № 3728-о від 25.11.2015; Положення про митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, яким визначено повноваження керівника посту ОСОБА_2

Під час досудового розслідування встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; може знищити, сховати будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставини, якими обґрунтовується наявність вищевказаних ризиків зазначено наступне. Злочини, які інкримінуються ОСОБА_2 відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду.

Таким чином, сторона обвинувачення вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обрання стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході досудового розслідування та зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання прокурор Рамазанов І.Е., підтримав подане клопотання, посилались на обставини у ньому викладені та наведене обґрунтування, звертаючи увагу на те, що підозра пред'явлена ОСОБА_2 є достатньо обґрунтованою, тяжкість покарання за вчинення кримінальних порушень у разі доведеності його вини сувора, і може вплинути на його подальшу поведінку та призвести до вчинення ризиків наведених у клопотанні та зазначених у ст. 177 КПК України.

Захисник - адвокат Луценко Р.О. заперечували проти заявленого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки пред'явлена підозра є явно необґрунтованою, відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя вислухавши прокурора Рамазанова І.Е., підозрюваного - ОСОБА_2, захисника - адвоката Луценка Р.О., дослідивши додані до клопотання матеріали та надані під час судового розгляду документи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу підозрюваній особі слід виходити з наступного.

Згідно доданих до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності щодо вини підозрюваного, а з точки зору їх допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальні правопорушення за викладених обставин.

Зокрема, згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Отже, слід визнати підозру обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для підозрюваного.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, зокрема санкція тяжкого злочину передбачає покарання до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього репутації, відсутність судимостей, у тому числі наявність у нього родини.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування, знищити, сховати спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Прокурор у клопотанні просить слідчого суддю при визначенні суми застави врахувати характер кримінального провадження, який ґрунтується на тому, що вчинений ОСОБА_2 злочин має загальнодержавний простір діяльності та підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, вік підозрюваного, дані про особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, і за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, спосіб вчинення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, визначеною ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, та визначити підозрюваному заставу у розмірі 616 700, 00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими свідками у провадженні, а також із підозрюваним ОСОБА_4;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.

Згідно ч.6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 9, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 535 КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України Рамазанова І.Е. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,- задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 обчислювати з 10.10.2018 року о 19-35 год. по 08.12.2018 року о 19-35 год.

Одночасно визначити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України в розмірі 616 700, 00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в м. Києві:

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 в разі внесення застави, наступні обов'язки, зобов'язавши прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими свідками у провадженні, а також із підозрюваним ОСОБА_4;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзду в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 08.12.2018 року включно, але не більше строків досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя В.В. Підпалий