Ухвала суду № 78069482, 23.11.2018, Деснянський районний суд міста Києва

2-ві/754/46/18

Справа № 754/3001/18

У Х В А Л А

Іменем України

23 листопада 2018 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Саламон О.Б. в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа: СТ «Глядин» про визнання недійсним протоколу позачергових загальних зборів СТ «Глядин» від 10 квітня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває зазначена цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа: СТ «Глядин» про визнання недійсним протоколу позачергових загальних зборів СТ «Глядин» від 10 квітня 2015 року.

12.03.2018 року ухвалою судді Деснянського районного суд м. Києва Саламон О.Б. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами та у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідачем ОСОБА_1 21.11.2018 року до суду подано заяву про відвід головуючого судді Саламон О.Б., посилаючись на те, що 24.10.2018 року ухвалою судді задоволено клопотання позивача ОСОБА_2 та заборонено державним реєстраторам вчиняти будь - які дії щодо СТ «Глядин». Відповідач вважає, що протокол загальних зборів СТ «Глядин» від 10.04.2015 року, який оскаржується позивачем у справі № 754/3001/18 жодним чином не пов'язаний з рішенням загальних зборів СТ «Глядин» від 06.10.2018 року. Факти й обставини проведення членами СТ «Глядин» загальних зборів товариства, які відбулись 06.10.2018 року у даній справі, зокрема під час розгляду клопотання про забезпечення позову, не досліджувались і є предметом інших правовідносин. Таким чином, при постановленні ухвали від 24.10.2018 року про забезпечення позову судом умисно порушені принцип диспозитивності цивільного судочинства та задоволено клопотання позивача, яке не стосувалось заявлених у справі позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 вважає, що вищезазначені дії судді Саламон О.Б. викликають сумніви в її неупередженості та об'єктивності при розгляді справи № 754/3001/18.

Відповідно до пунктів 3, 5 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.11.2018 року заяву про відвід визнано необґрунтованою та зупинено провадження в справі до її розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Оцінивши наведені доводи та надані документи, вбачається, що підстави для задоволення заявленого відводу відсутні.

У заяві зазначається про наявність процесуальних порушень у діях судді при розгляді цивільної справи, стороною в якій є заявник.

Разом з тим, з поданої заяви та матеріалів справи не встановлено наявність особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Також не встановлено наявності будь-яких обставин, що свідчать про те, що головуючий суддя не є безстороннім, неупередженим або об'єктивним.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Частиною 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

За таких обставин, підстав для задоволення заявленого відводу немає, оскільки в діях головуючого судді не встановлено порушень вимог чинного Цивільного процесуального кодексу України при розгляді зазначеної справи.

З огляду на наведене, в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 36-41, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Саламон О.Б. в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа: СТ «Глядин» про визнання недійсним протоколу позачергових загальних зборів СТ «Глядин» від 10 квітня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М. Панченко