Ухвала суду № 78069452, 02.08.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3181/18

Провадження по справі № 1-кс/752/5403/18

У Х В А Л А

02.08.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г., за участі секретаря судового засіданняВеременко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката Шипіка Андрія Васильовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, подане в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2018 року адвокат Шипіка А.В., який діє від та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту належного останньому майна, що накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2018 року у кримінальному провадженні №42017100000000870.

В обґрунтування заявленихвимог адвокатом Шипіка А.В.зазначено, що НОМЕР_1, який належить громадянину Узбекистану ОСОБА_1 було вилучено 22.02.2018 року під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2018 року у виробничих приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1.

23.02.2018 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва радника юстиції Майстренка С.О. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017100000000870, та накладено арешт на майно, вилучене 22.02.2018 року під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2018 року у виробничих приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1.

Вилучене під час обшуку майно, а саме: НОМЕР_1, який належить громадянину Узбекистану ОСОБА_1, не несе на собі жодних слідів ознак злочину та не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, заходами забезпечення досудового розслідування кримінального провадження, які виразилися у вилученні та накладенні арешту на паспорт заявника, порушено право громадянина іноземної держави на вільне пересування та унеможливлює повернення до країни, громадянином якої є ОСОБА_1, при цьому останній немає відношення до кримінального провадження в рамках якого проведено обшук та вилучення майна.

Представник власника майна заявлені у клопотанні про скасування арешту майна в порядку ч. 1 ст. 174 КПК України, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Прокурор прокуратури м. Києва в судовому засіданні заявлене клопотання просив вирішити на розсуд слідчого судді.

Заслухавши заявника клопотання, прокурора, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, що накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2018 року у кримінальному провадженні № 42017100000000870, а також надані матеріали з цього ж кримінального провадження, приходжу до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

В провадженні прокуратури м. Києваперебувають матеріали кримінального провадження № 42017100000000870, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

23.02.2018 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва радника юстиції Майстренка С.О. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017100000000870, та накладено арешт на майно, вилучене 22.02.2018 року під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2018 року у виробничих приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1.

Серед вилученого під час обшуку майна було вилучене і НОМЕР_1, який належить громадянину Узбекистану ОСОБА_1, є його власністю, не несе на собі жодних слідів ознак злочину та не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, заходами забезпечення досудового розслідування кримінального провадження, які виразилися у вилученні та накладенні арешту на паспорт заявника, порушено право громадянина іноземної держави на вільне пересування та унеможливлює повернення до країни, громадянином якої є ОСОБА_1, при цьому останній не має відношення до кримінального провадження в рамках якого проведено обшук та вилучення майна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином Узбекистану, перебував на території України з липня 2017 року. Під час обшуку знаходився у приміщенні АДРЕСА_1, з метою влаштування на роботу. 22.02.2018 року був допитаний у якості свідка, з підстав порушення правил перебування на території України громадян іноземних держав, був доставлений до приміщення міграційної служби України та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. За приписами п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Зазначені положення кримінального процесуального закону також узгоджуються і з практикою Європейського суду з прав людини, у відповідності до якої володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі "Іатрідіс проти Греції" 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі "Антріш проти Франції" 22.09.94 р. та у справі "Кушоглу проти Болгарії" 10.05.2007 р.). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" 23.09.82 р.). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" 21.02.86 р.).

Підозра у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 368 ч. 3 КК України ОСОБА_1 не вручена, останнього було допитано 22.02.2018 року у якості свідка.

Слідчий суддя в даному випадку враховує вимоги ч. 3 ст. 132, ч. 3 ст. 174 КПК України та виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, та приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого забезпечення кримінального провадження як арешт майна:паспорт громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1, виданий 04.06.2016 року, що належить ОСОБА_1, відпала потреба.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 170-174, 309, 326,392 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Шипіки Андрія Васильовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1, про скасування арешту майна, - задовольнити.

Звільнити з-під арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 23.02.2018 рокусправа №752/3181/18 (провадження № 1-кс/752/1615/18) у кримінальному проваджені №42017100000000870, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 липня 2017 року, майно, а саме:паспорт громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року НОМЕР_1, виданий 04.06.2016 року, що на праві власності належить ОСОБА_1.

Звільнене з-під арешту майно:паспорт громадянина Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 НОМЕР_1, виданий 04.06.2016 року повернути власнику громадянину Узбекистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Плахотнюк К.Г.