Постанова № 78068967, 19.11.2018, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа №733/569/16-а

№ 2-а/733/24/18

Рішення

Іменем України

"19" листопада 2018 р. м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Панахно Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості по виплаті щомісячної допомоги на дитину,

установив:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дій Управління соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області неправомірними та стягнення з останнього на її користь заборгованість по виплаті щомісячної допомоги на дитину.В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має статус дитини, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3. Відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неповнолітній ОСОБА_2 має право на щомісячну виплату 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат. Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року дії УПСЗН Ічнянської райдержадміністрації Чернігівської області визнано неправомірними та зобов'язано нараховувати і виплачувати на користь ОСОБА_1 відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну допомогу на ОСОБА_2 у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум за період з 29 жовтня 2010 року та проводити перерахунок виплат в зв'язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати. Однак в порушення вимог п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року УСЗН Ічнянської райдержадміністрації Чернігівської області з 01 лютого 2014 року вказану вище допомогу не виплачує, в результаті чого за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2016 року утворилася заборгованість у сумі 16 394 грн, яку вона просить стягнути на свою користь.

11 липня 2018 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій остання просила визнати дії Управління соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області неправомірними та зобов'язати останнє виплатити їй заборгованість по виплаті щомісячної допомоги на дитину відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 лютого 2014 року по 06 квітня 2017 року в сумі 28 047 грн (а.с. 151).

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2018 року за клопотанням позивача залучено до участі в справі як співвідповідача Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (а.с. 126-127).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до відзиву Управління соціального захисту населення Ічнянської РДА, останнє просило відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з посиланням на те, що ОСОБА_1 з 01 лютого 2014 року знята з обліку пільгових категорій населення, як потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС та їй припинено нарахування всіх пільг і компенсацій, в тому числі і згідно п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», її особові рахунки закриті у зв'язку з вибуттям останньої на постійне місце проживання до м. Чернігова. Особова справа останньої надіслана до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, де вона поставлена на облік. А виплата допомоги, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадян. Крім того, з 01 січня 2015 року пункт 6 із ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виключений на підставі Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ.

Відповідно до відзиву Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради останнє також просило відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову з посиланням на те, що остання перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради у період з 01.09.2014 року по 01.01.2015 року (у період з 01.02.2014 року по 31.08.2014 року перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної в місті Чернігові ради). Розпорядженням управління № 126 від 30.01.2017 року особову справу ОСОБА_1 було закрито у зв»язку із закінченням строку виплати, пов»язаного зі змінами у законодавстві з 01.01.2015 року (Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ). Крім того відповідач просив врахувати, що позивач вже зверталася до суду з аналогічним позовом у 2014 році, про що свідчить постанова Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.04.2014 року, а також застосувати позовну давність, оскільки позивач пропустила шестимісячний строк позовної давності, так як з такими вимогами вже зверталася до суду у 2014 році.

Відповіді на відзиви позивачем не надано.

У судове засідання позивач не з»явилася, надавши заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача УСЗН Ічнянської РДА у судове засідання не з»явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутності.

Представник співвідповідача УПСЗН Деснянської районної місті Чернігові ради у судове засідання також не з»явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи, що в судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з»явилися, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та відноситься до 2-ї категорії, що підтверджується відповідною копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 1).

Остання має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має статус дитини, потерпілої внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3.

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року дії УПСЗН Ічнянської райдержадміністрації Чернігівської області визнано неправомірними та зобов'язано останнє нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну допомогу на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум за період з 29 жовтня 2010 року та проводити перерахунок виплат в зв'язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати (а.с. 4).

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 квітня 2014 року роз»яснено постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року, в якій зазначено, що відповідача зобов»язано нараховувати та виплачувати позивачу допомогу на сина до досягнення ним 18 років (а.с. 5).

Як вбачається з довідки Ічнянського РС УДМС України в Чернігівській області від 28 листопада 2013 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м. Прип'ять Київської області, значиться знятою з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 з 04 квітня 2013 року. Остання разом з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, вибула до м. Чернігів (а.с. 20).

Крім того, з 01 лютого 2014 року ОСОБА_1 знята з обліку пільгових категорій населення та її особові рахунки закриті у зв'язку з вибуттям останньої на постійне місце проживання до м. Чернігова.

Особова справа ОСОБА_1 надіслана до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, де вона була поставлена на облік та перебувала на ньому до 31.08.2014 року, що підтверджується копіями судових рішень (а.с. 181-183, 184-185, 188-190, 191-193), а з 01.09.2014 року по 31.12.2014 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, що підтверджується листом останнього від 03.10.2018 року та довідкою про нарахування виплат (а.с. 195-196).

Статтею 27 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які, зокрема, народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції закону, який діяв з 01.02.2014 р по 31.12.2014 р) неповнолітній ОСОБА_2 мав право на щомісячну виплату 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII пункт 6 із ст. 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виключений з 01 січня 2015 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 Постанови КМУ «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 936 від 20 вересня 2005 рокувиплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки позивач, починаючи з 01.02.2014 року не перебувала на обліку в Управління соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, тому дії останнього щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги на дитину - ОСОБА_2 відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неможливо визнати неправомірними, як і стягнути з даного Управління на користь позивача заборгованість по виплаті допомоги.

Разом з тим суд, аналізуючи зібрані по справі докази, вважає встановленим, що всупереч п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дитині позивача щомісячна допомога виплачувалася відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що співвідповідач - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради не заперечувало у своїх заявах, адресованих суду.

Таким чином, із метою захисту прав позивача, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог останньої, визнавшидії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги на дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року неправомірними та зобов'язати останнє нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу на дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п. 6. ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року, оскільки за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної виплати допомоги дитині позивача застосуванню підлягав п. 6 ст. 30Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звузила обсяг встановлених законом прав останньої.

Так як у період з 01.02.2014 року по 31.08.2014 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, до якого останнясвої позовні вимоги не пред»являла та яке до участі в справі залучене не було, тому суд позбавлений можливості вирішити питання щодо визнання його дій протиправними, а також зобов»язання його нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячної допомоги на дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п. 6. ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 лютого 2014 року по 31 серпня 2014 року.

При цьому суд враховує право позивача подати такий позов до суду.

Досліджуючи зміст ухвали Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 квітня 2014 року, в якій було роз»яснено обов»язок відповідача нараховувати та виплачувати позивачу допомогу на сина до досягнення ним 18 років, суд вважає, що незважаючи на таке роз»яснення, останнє не дає підстав позивачу для стягнення такої допомоги по 06 квітня 2017 року включно, оскільки при винесенні даної ухвали суддя в ній висловлював особисту думку, тобто тлумачив резолютивну частину рішення з урахуванням сталого на той час законодавства, і не міг передбачити обставин за яких Закон, який пов»язував таку виплату, міг втратити чинність, що і сталося 01 січня 2015 року на підставі Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIІI, яким п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був виключений.

Суд критично ставиться на посилання відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради щодо існування вже вирішеного спору по аналогічній справі, оскільки рішення, на які посилається останнє стосувалися іншої дитини позивача - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 181-183, 184-185).

Що стосується пропущеного строку звернення позивача до суду з адміністративним позовом, на який звертає увагу відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради у своєму відзиві, суд враховує наступне.

Згідно матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом у квітні 2016 року. Остання як на підставу свого позову посилалася на те, що відповідачем не виконується постанова Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 лютого 2011 року, згідно якої дії УПСЗН Ічнянської райдержадміністрації Чернігівської області визнано неправомірними та зобов'язано останнє нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну допомогу на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум за період з 29 жовтня 2010 року та проводити перерахунок виплат в зв'язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати. Так як порушення прав позивача має триваючий характер, тому строк позовної давності остання не пропустила.

Оскільки позивач при подачі позову до суду була звільнена від сплати судового збору (а.с. 1), останній у розмірі 551,20 грн підлягає стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради в дохід держави.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 32, 72, 77, 122, 123, 229, 242, 243, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги на дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу на дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п. 6. ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради в дохід держави судові витрати у розмірі 551 (п»ятсот п»ятдесят одна) гривня 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Управління соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністарціїЧернігівської області, місце розташування: площа Т.Шевченка, 1, м. Ічня, Чернігівська область, ЄДРПОУ 03196015.

Співвідповідач: Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, місце розташування: вул. Шевченка, 44, м. Чернігів, ЄДРПОУ 03196191).

Повне судове рішення складено 23 листопада 2018 року.

Головуючий суддя В.М.Овчарик