Ухвала суду № 78066983, 21.11.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/2995/18

Провадження № 2/675/735/2018

У Х В А Л А

про залишення без руху

21 листопада 2018 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Пашкевич Р. В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про опис та арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області з цивільним позовом про скасування постанови про опис та арешт майна.

Таким чином, пред’явником при зверненні до суду повинні бути дотриманні вимоги статей 175-177 ЦПК України.

Водночас, встановлено, що дана позовна заява подана з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2, 5, 10 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Слід вказати, що позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред’явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках – особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Всупереч цьому, ОСОБА_1 позивається лише до Ізяславського відділу державної виконавчої служби.

Крім того, підтвердження визначене п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем також не подано.

Разом з цим позивачем не сплачено судовий збір за розгляд даної справи, та будь-яких клопотань про відстрочку сплати судового збору до ухвалення рішення у зв'язку з важким матеріальним становищем не подано. При цьому доказів, які б підтверджували важке матеріальне становище нею не надано.

Статтею 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або позивачами є: військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів,одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї, особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Тобто положення ст. 8 вказаного Закону визначають, певні умови для вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору і ці умови стосуються певних категорій осіб. В силу ч. 2 вказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року N 10 судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху.

Відповідно до статті 8 Закону N 3674-VI та ст. 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У випадку неподання належних доказів, на рахунок Ізяславського районного суду Хмельницької області необхідно буде сплатити судовий збір, враховуючи наступні правові норми.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 грн. Таким чином, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 704 грн. 80 коп. (1762?0,4=704,80).

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Одночасно слід зауважити, що вказані вимоги можуть розглядатися у порядку Глави 3 розділу VII ЦПК України (судовий контроль за виконанням судових рішень).

Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в порядку ст. ст. 447 – 453 ЦПК України, які саме і відносяться до вказаної Глави.

Однак, слід роз’яснити ОСОБА_1, що звернення до суду в поряду вказаних нею статей оформляється у вигляді скарги з обумовленими у них підстав.

Підсумовуючи вище викладене, слід вказати, що позивачем не дотримано вимог закону щодо правильного оформлення позовної заяви, у звязку із вищевказаних обставин.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків зазначених вище.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізяславського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про опис та арешт майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном 7 (сім) днів з дня отримання ухвали та роз'яснити, що в разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде йому повернена.

Залишення позовної заяви без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р. В. Пашкевич