
Справа 636 / 1913 / 18
2 / 636 / 1287 / 2018
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді - Ковригіна О.С.
за участю секретаря - Фатєєвої С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про зобов'язання квартирно-експлуатаційний відділу м. Харкова подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання про виключення з числа службового житла двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 63,8 м2 та жилою площею 29,60 м2
В обґрунтування поданого позову ОСОБА_1 посилається на те, що він з сім'єю постійно зареєстрований та мешкає на четвертому поверсі чотириповерхового житлового будинку в двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1.
Разом з ним у вказаній квартирі зареєстровані та мешкають наступні члени сім'ї позивача: - ОСОБА_2 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 -донька , ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження- донька.
Позивач стверджує, що квартира надана йому та членам його родини на підставі службового ордеру на жиле приміщення № 015300, виданого 05.08.2009 виконавчим комітетом Чугуївської міської ради Харківської області на підставі рішення виконавчого комітету № 369 від 18.06.2009 р.
Житловий будинок перебуває на балансі комунального житлового ремонтно- експлуатаційного підприємства м. Чугуєва Чугуївської міської ради Харківської області.
Квартира належить до службового житла. Загальна площа квартири- 63,8 м2 жила площа квартири 29,60 м2
Позивач проходить службу у Збройних силах України, має військове звання: майор, календарну вислугу- більше 22 років та статус учасника АТО (ветеран війни-учасник бойових дій).
Позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської області, має нагороди та заохочення .
Позивач з 13.12.2005 р. перебуває на квартирному обліку за №254, зараз у військовій частині А 0501.
31.08.2018 р. Позивача включено до списку на першочергове отримання житла, як учасника бойових дій, згідно протоколу № 8 від 31.08.2018 р засідання житлово- комунальної комісії в/ч А 0501.
Оскільки службова квартира призначена для тимчасового проживання і її службовий статус значно обмежує можливість реалізації встановлених чинним законодавством житлових прав та наявністю права на отримання житлового приміщення для постійного проживання Позивач звернувся до КЕВ м. Харкова з заявою подати відповідне клопотання до Чугуївської міської ради про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1, із службового житла, однак отримав відмову.
Від позивача надійшла заява в якій він позов підтримав і просив здійснити розгляд справи за його відсутності.
Представник квартирно - експлуатаційного відділу м. Харкова в минулому судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вказав, що порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Крім того, в межах виконання Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.1999 року № 2166, Міністерству оборони України з державного бюджету України виділяються кошти на будівництво (придбання) житла лише для військовослужбовців Збройних Сил України.
Забезпечення заявників жилими приміщеннями для постійного проживання, шляхом виключення його з числа службових призведе до порушення вимог Бюджетного кодексу України, в частині нецільового використання бюджетних коштів.
Крім того, згідно абз. 3 п. 3.1 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 30.11.2011 № 737 (далі Інструкція), службове жиле приміщення надається під час виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби.
Відповідно до п. 1.4. Інструкції військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Порядок забезпечення військовослужбовців передбачений розділом 4 Інструкції. Так, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, які перебувають на квартирному обліку у ЗС України, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в населеному пункті за місцем перебування їх на квартирному обліку згідно з чергою, яка визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (додаток 10), або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (додаток 11).
Правом першочергового одержання жилих приміщень, крім осіб, зазначених у статті 45 Житлового кодексу Української РСР, користуються військовослужбовці - ветерани війни, військовослужбовці, які прослужили 25 і більше календарних років, військовослужбовці, які безпосередньо несуть бойове чергування, льотно - підйомний склад та плавсклад, які перебували на обліку та потребують поліпшення житлових умов. Житло, яке(надається військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, для постійного проживання, повинно бути упорядкованим відповідно до вимог цього населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.
У відповідності до п. 4.4 Інструкції військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщенням для постійного проживання за рішенням КЕВ (КЕЧ) району, погодженим з гарнізонною житловою комісією. Крім того, абз. 6 п. 3.15 Інструкції передбачено, що військовослужбовець, особа звільнена з військової служби, та члени їх сімей зобов'язані у двомісячний строк звільнити займане ними службове жиле приміщення в разі одержання жилого приміщення для постійного проживання.
На квартирному обліку позивач перебуває з 13.12.2005 року на загальній черзі за №254 та буде забезпечений житлом за рахунок Міністерства оборони України при першому надходженні, а не шляхом виключення спірної квартири з числа службової.
Щодо посилання позивача на той факт, що загальна календарна вислуга військової служби більше 22 років та надає йому право на забезпечення житлом для постійного проживання за рахунок Міністерства оборони України, в тому числі шляхом виключення житла з числа службового, без врахування черговості на отримання житла, КЕВ м. Харків вважає, що наявність вислуги на військовій службі не надає позивачу права вимагати конкретне службове житло для постійного проживання без додержання встановленого законом порядку розгляду таких питань. Службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього, і підприємства, установи, організації використовують службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.
Представник відповідача вважає, що правові підстави для задоволення вимог про зобов'язання КЕВ м. Харків звернутись з клопотанням до виконавчого комітету Чугуївської міської ради про виключення спірної квартири з числа службових відсутні.
Суд перевіривши та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлені наступні юридично значимі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач проходить службу у Збройних силах України, має військове звання: майор, календарну вислугу- більше 22 років та статус учасника АТО (ветеран війни-учасник бойових дій).
Позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької та Луганської області, має нагороди та заохочення .
Позивач з 13.12.2005 р. перебуває на квартирному обліку за №254, зараз у військовій частині А 0501, але постійного житла до цього часу не отримав. Позивач мешкає в службовій квартирі, яка призначена для тимчасового проживання, а її службовий статус значно обмежує можливість реалізації встановлених чинним житловим законодавством житлових прав.
Позивач та члени його сім'ї: ОСОБА_2 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 -донька , ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 донька забезпечені службовим житлом за адресою: АДРЕСА_3, згідно ордеру від 05.08.2009 року № 015300, службова квартира Квартирно-експлуатаційногог відділу м. Харкова, що підтверджується копією довідки від 15.10.2012 року № 4/630. Ця квартира за клопотанням КЕВ м. Харкова, рішенням виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області включена до числа службових КЕВ м. Харків. Факт реєстрації ОСОБА_1 в вище вказаній службовій квартирі, підтверджується копією довідки від 13.12.2018 року № 0310-32/2778. Більше 9 років сім'я позивача постійно мешкає в даній квартирі.
31.08.2018 р. Позивача включено до списку на першочергове отримання житла, як учасника бойових дій, згідно протоколу № 8 від 31.08.2018 р засідання житлово- комунальної комісії в/ч А 0501 , але постійного житла до цього часу не отримав.
ОСОБА_1 звертався до КЕВ м. Харкова з проханням надати йому житло для постійного проживання, однак йому відмовили.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
На органи державної влади поширюється спеціально-дозвільний тип правового регулювання - «заборонено все, що прямо не дозволено законом», тобто відповідачу дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Статтею 12 ч. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захиствійськовослужбовців та членів їх сімей встановлено: «Військовослужбовцям, якімають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаютьсяїм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1081 від З серпня 2006 року, а саме п. 3 встановлено: «Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання проводиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла».
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями на сьогодні передбачено чотири способи забезпечення житлом військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше:
1. наданням один раз протягом усього часу проходження військової служби житла виключеного новозбудованого;
2. надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла виключеного з числа службового;
3. надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб;
4. надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Таким чином, позивач має право обрати будь - який спосіб для забезпечення житлом, оскільки вказаним Порядком не передбачено, що Квартирно-експлуатаційний відділ повноважний вирішувати, яким чином забезпечити військовослужбовців житлом.
Посилання відповідача на Комплексну програму забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.1999 року № 2166 позбавлене юридичного сенсу з огляду на те, що вказана Програма не є нормативно-правовим актом, який регламентує питання, пов'язані з предметом позову. Це лише закріплення мети, основних завдань та заходів спрямованих на забезпечення житлом військовослужбовців та посадових осіб. Ніякого зв'язку вказана Програма з предметом спору не має та не може бути підставою для обґрунтування відмови від подання клопотання про виключення житла з числа службового.
Відповідачем не вказано, які саме вимоги Бюджетного кодексу України будуть порушені, внаслідок виконання законних вимог позивача. оскільки рішення про виключення житла з числа службового приймається виконавчим комітетом відповідної ради, виключення житла з числа службового приймається виконавчим комітетом відповідної ради, то твердження відповідача з приводу порушення норм Бюджетного кодексу України не відповідає дійсності, так як виключення житла з числа службового у встановленому законом порядку, - не може бути нецільовим використанням бюджетних коштів.
Бездіяльність відповідача має наслідком унеможливлення реалізації права на житло, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України.
Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями у п. 11 встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, а саме: «Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно - експлуатаційного органу».
Інструкцією про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей приміщеннями, затвердженої Наказом міністерства оборони України 30.11.2011 № 737, регламентовано процедуру виключення житла з числа службового.
Зокрема пунктом 3.5 визначено: «Для виключення квартири з числа службових військовослужбовець чи особа, звільнена у запас (відставку), подає начальнику КЕВ (КЕЧ) району рапорт (заяву), підписаний (підписану) всіма повнолітніми членами сім'ї».
Обов'язковою умовою для виключення квартир з числа службових є перебування військовослужбовців і осіб звільнених у запас або відставку, на квартирному обліку в ЗС України і відповідність займаного житла нормам законодавства, встановленим для даного населеного пункту, що буде підставою для зняття сім'ї військовослужбовця з квартирного обліку.
Питання виключення квартир з числа службових на засіданнях Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України слід розглядати за такими критеріями: для військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі не менше 20 календарних років, а для осіб, звільнених у запас або відставку, які звільнені з військової служби за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку з реформуванням ЗС України, зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі - незалежно від вислуги років; для сімей померлих (загиблих) військовослужбовців, сімей, які мають у своєму складі інвалідів та тяжкохворих».
Отже, позивачем дотримано всі умови, що визначені Інструкцією, зокрема, на цей час позивач є військовослужбовцем, перебуває на військовій службі, має календарну вислугу більше 22 років, є учасником АТО (ветеран війни-учасник бойових дій), перебуває на квартирному обліку в КЕВ м. Харкова, але постійного житла до цього часу не отримав.
Питання виключення житла з числа службового має вирішуватися виконавчим комітетом Чугуївської міської ради, а не квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова.
Відповідач лише повинен подати клопотання за заявою військовослужбовця про розгляд цього питання разом з клопотанням начальнику гарнізону та командира військової частини.
Не подаючи відповідне клопотання, квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова прямо порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Крім того, чинним законодавством не встановлено підстав для відмови КЕВ у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради.
Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача, позивач фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 2 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», яке набуло статусу остаточного 2 березня 2011 року, визнано, що в цій справі мало місце порушення прав заявників, гарантованих ст. 8 Конвенції. Зокрема Європейський суд з прав людини констатував, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийнятій рішення щодо їхнього права на житло. Пунктом 51 вказаного Рішення встановлено, що з огляду на ненад ання державними органами належного обгрунтування для відхилення доводів заявників ... Суд вважає, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо їхнього права на житло ».
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо неподання відповідного клопотання, - є позбавленням адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись: ст.ст. 10, 11, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України, ЄДРПОУ 07923280, подати до Чугуївської міської ради Харківської області клопотання з належними документами про виключення з числа службового житла двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_4, загальною площею 63,8 м2 та жилою площею 29,60 м2.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя -
Судове рішення № 78066333, Чугуївський міський суд Харківської області було прийнято 23.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 636/1913/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: