Ухвала суду № 78065922, 13.11.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

13.11.2018 Суддя Ізмайлов І. К..

Справа № 644/6663/18

Провадження № 4-с/644/34/18

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2018 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Ізмайлова І.К.

секретаря – Яковлевої М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу № 644/6663/18 за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-

за участі у судовому засіданні представників:

представника скаржника – адвокакта ОСОБА_4;

державного виконавця - Ісаєнко А.В.

в с т а н о в и в :

06 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 та Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області.

В обґрунтування скарги зазначив, що не зважаючи на те, що державним виконавцем Золотавіним одержано ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 15.07.2017 року по справі № 644/610/15-ц про зупинення виконання рішення суду, а також те, що ухвалою ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 08.07.2016 зупинлено виконання заочного рішення 21.07.2016 року ним відкрито виконавче провадження № 51743577 на підставі повторно виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова 15.07.2017 року виконавчого листа про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у сумі 23425,16 грн. та складено акт опису й арешту майна – автомобілю «WOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1. При цьому в постанові про відкриття виконавчого провадження не зазначено про стягнення суми виконавчого збору, оскільки збір можливо стягнути лише після спливу 10 днів з моменту вручення постанови.

В 2017 році під час зупинення виконавчого провадження сума боргу перерахована боржником стягувачу, однак державним виконавцем не задоволені клопотання боржника про повернення йому автомобілю або передачі на зберігання та не прийнято постанову про закриття виконавчого провадження з посиланням на не прийняття остаточного рішення у справі касаційним судом.

Державним виконавцем Ісаєнко А.В. 17.07.2018 року складено постанову про передачу майна іншому зберігачу з підстав реалізації автомобілю, згідно якої автомобіль передано на зберігання без зазначення місця зберігання, зберігачу ОСОБА_5, проте замість цієї особи в постанові про отримання майна поставив підпис директор ХФ ДП СЕТАМ без зазначення повної назви підприємства, коду ЄДРПОУ та свого прізвища.

29 серпня 2018 року ОСОБА_2 прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 51743577 при цьому виділив у окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на виконавче провадження. Також постанова не містить посилання про зняття арешту з автомобілю.

Також державний виконавець не прийняв до уваги, що відкриваючи виконавче провадження під час зупинення виконання державним виконавцем не вчинено жодних дій до виконання, а також в постанові про відкриття виконавчого провадження не визначена сума виконавчого збору та витрат, а крім того стягувач в особі держави не звертався з питання стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій в звьязку з чим державний виконавець не мав права відкривати виконавчі провадження № 57106210 від 29.08.2018 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 та № 57106243 від 29.08.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження.

Таким чином ОСОБА_2 не дотримався засад верховенства права, законності при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.08.2018 року у виконавчому провадженні № 51743577 та при передачі майна іншому зберігачу від 17.07.2018 року, акту опису й арешту майна - автомобілю «WOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1. Від 21.07.2016 року та вимог ст. 19 Конституціїх України, п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5, п. 6, п. 7, ч. 1 ст. 2 , ч. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»

Внаслідок бездіяльності начальника Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3І державний виконавець допустив порушення прав боржника

Свої приблизні судові витрати оцінив в 20000,00 грн.

На підставі викладеного і просив визнати нечинним п. 2 постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.08.2018 року у виконавчому провадженню № 51743577, згідно якого виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №51743577 та виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника витрат за виконавчим провадженням та скасувати його, визнати нечинною постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 51743577 від 29.08.2018 року складену старшим державним виконавцем Ісаєнко А.В., та скасувати її, визнати нечинною постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 51743577 від 29.08.2018 року складену старшим державним виконавцем Ісаєнко А.В., та скасувати її, визнати нечинними постанови про відкриття виконавчих провадження № 57106210 від 29.08.2018 р. та № 57106243 від 29.08.2018 р. складені старшим державним виконавцем Ісаєнко А.В., та скасувати їх, зобов’язати старшого державного виконавця Ісаєнко А.В., не пізніше одного робочого дня з дня набрання чинності рішення суду здійснити дії по: скасуванню п. 2 постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.08.2018 року у виконавчому провадженню №51743577, скасуванню у виконавчому провадженні № 51743577 постанови про передачу майна іншому зберігачу від 17.07.2018 року згідно якої передано на зберігання транспортний засіб «WOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1 та акту опису й арешту майна - транспортного засобу «WOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1 від 21.07.2016 р., здійснивши при цьому дії по скасуванню всіх обмежень в реєстраційних службах та передати його ОСОБА_1, скасуванню постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №51743577 від 29.08.2018 року та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №51743577 від 29.08.2018 року, скасуванню постанови про відкриття виконавчого провадження № 57106243 від 29.08.2018 р. та постанови про відкриття виконавчого провадження № 57106210 від 29.08.2018 р., визнати неправомірною бездіяльність начальника Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3І по нездійсненню ним контролю за дотриманням старшим державним виконавцем Золотавіним В.Ю. вимог законодавства України при відкритті виконавчого провадження №51743577 та за недотриманням ОСОБА_2 засад верховенства права, законності у виконавчому провадженню № 51743577 при складенні ним п. 2 постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.08.2018 р. та відкритті виконавчих провадження №57106210 від 29.08.2018 р. та № 57106243 від 29.08.2018 р. та постанов на підставі яких вони були відкриті, а також не здійснення виконавцем дій по закриттю виконавчого провадження, передбачених ч. 2 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», стягнути з Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області понесені судові витрати у розмірі 20000 грн.

17 вересня 2018 року ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду.

12 листопада 2018 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова закрито провадження за скаргою ОСОБА_1 в частині вимог про визнання нечинним та скасуванню п. 2 постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.08.2018 року у виконавчому провадженню № 51743577, згідно якого виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №51743577 та виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника витрат за виконавчим провадженням; визнання нечинною та скасуванню постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 51743577 від 29.08.2018 року; визнання нечинною та скасуванню постанови про стягнення з Боржника витрат виконавчого провадження № 51743577 від 29.08.2018 року; визнання нечинною та скасуванню постанови про відкриття виконавчих провадження № 57106210 від 29.08.2018 р. та № 57106243 від 29.08.2018 р.; зобов’язання старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2, здійснити дії по: скасуванню п.2 постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.08.2018 року у виконавчому провадженню №51743577; скасуванню постанови про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням №51743577 від 29.08.2018 року та постанови про стягнення з Боржника витрат виконавчого провадження №51743577 від 29.08.2018 року; скасуванню постанови про відкриття виконавчого провадження № 57106243 від 29.08.2018 р. та постанови про відкриття виконавчого провадження № 57106210 від 29.08.2018 р. оскільки ці вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом продовжено розгляд скарги про скасування у виконавчому провадженні № 51743577 постанови про передачу майна іншому зберігачу від 17.07.2018 року згідно якої передано на зберігання транспортний засіб «WOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1 та Акту опису й арешту майна - транспортного засобу «WOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1 від 21.07.2016 р., здійснивши при цьому дії по скасуванню всіх обмежень в реєстраційних службах та передати його ОСОБА_1 не пізніше одного робочого дня з дня набрання чинності рішенням суду та про визнання неправомірною бездіяльності начальника Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 по не здійсненню ним контролю за дотриманням старшим державним виконавцем Золотавіним В.Ю. вимог законодавства України при відкритті виконавчого провадження №51743577 та за нездійсненням ОСОБА_2 дій по, та стягнення з Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області понесені судові витрати у розмірі 20000 грн.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав та зазначив, що 21 червня 2016 року державний виконавець Золотавін В.Ю. неправомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк» під час зупинення виконавчих дій ухвалою суду, це є обставина яка не підлягає доказуванню в зв’язку з чим вбачається бездіяльність начальника відділу виконавчої служби ОСОБА_3, хоча раніше судовим рішенням йому і відмовлено у визнанні дій неправомірними з боку державного виконавця Золотавіна В.Ю.

Постанова про передачу майна на зберігання іншому зберігачу винесена 17.07.2018 року державним виконавцем Ісаєнко А.В. за якою передано належний ОСОБА_1 автомобіль прийнята під час зупинення виконавчих дій, до їх поновлення. Крім того ХФ ДП СЕТАМ може приймати арештоване майно лише на реалізацію, а не на зберігання та державним виконавцем порушено вимоги ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки не зазначено додатком постанову про арешт боржника.

Також зазначив, що скарга помилково містить вимогу про постановлення окремої ухвали відносно неправомірних дій державного виконавця Фролова А.О., а також зазначив про відсутність будь яких доказів на понесення судових витрат на 20000,00 грн.

Старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, який діяв від себе та в інтересах Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області, а також начальника ОСОБА_3 вважав, що скарга задоволенню не підлягає.

Зазначив, що 28 серпня 2018 року на підставі повідомлення стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» про виконання рішення суду по стягненню заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6 ним було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. При закінченні виконавчого провадження в зв’язку з виділенням в окреме провадження постанов про стягнення виконавчого збору та стягнення з боржника витрат виконавчого провадження раніше застосовані заходи забезпечення виконання, а саме арешт майна не скасовувався, що не протирічить положенням ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»

Щодо вимог про скасування постанови про передачу майна іншому зберігачу від 17.07.2018 року згідно якої передано на зберігання транспортний засіб «WOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснивши при цьому дії по скасуванню всіх обмежень в реєстраційних службах та передати його ОСОБА_1 то вказане питання вже вирішене Орджонікідзевським районним судом м. Харкова.

Вислухавши сторони, дослідивши скаргу, перевіривши матеріали справи, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Так судом встановлено, що 21.07.2016 р. за заявою представника стягувача ПАТ КБ "Приватбанк" від 18.07.2016 року Головним державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального Управління юстиції Харківської області ОСОБА_7 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51743577 на підставі виконавчого листа № 644/610/15-ц виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова 15.07.2016 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором, яка складається: 18957,85 грн. - заборгованість по процентам з користування кредитом; 2866,11 грн. - заборгованість по комісії з користування кредитом; також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 500,00 - штраф (фіксована частина); 1101,20 грн. - штраф (процентна складова), а всього у розмірі 23425,16 грн.

21.07.2016 р. головним державним виконавцем у ВП № 51743577, складено акт опису та арешту майна - автомобілю НОМЕР_2, який передано на зберігання ОСОБА_8

02 серпня 2016 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.07.2016 р. про зупинення виконання заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.03.2015 р.

Виконавче провадження відкриті за заявою представника стягувача ПАТ КБ "Приватбанк" від 18.07.2016 року.

08 вересня 2017 року ОСОБА_8, який був відповідальним зберігачем майна, звернувся до виконавчої служби з заявою про відсутність можливості надалі зберігати передане майно, та проханням передати його на майданчик СЕТАМ або іншому зберігачу.

Постановою державного виконавця від 17.07.2018 року призначено відповідальним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність ОСОБА_5

Згідно акту приймання-передачі від 17 липня 2018 року, автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_3 передано на зберігання директору ХФ ДП «СЕТАМ» ОСОБА_9

Постановою від 23.07.2018 року виконавчі дії було поновлено. Постановами державного виконавця від 29.08.2018 року постановлено стягнути з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 2342,51 грн. та стягнути з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 100 грн.

26 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова зі скаргою на дії старший державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3, заінтересована особа ДП «СЕТАМ».

В скарзі серед іншого просив визнати неправомірною дією передачу старшим державним виконавцем Ісаєнко А.В. транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_3, яка не забезпечена зберігачем у постанові про передачу майна іншому зберігачу від 17.07.2018 року, визнати нечинною постанову про передачу майна іншому зберігачу від 17.07.2018 року, зобов’язати старшого державного виконавця Ісаєнко А.В., не пізніше одного робочого дня з дня набрання чинності рішення суду здійснити дії по: скасуванню у виконавчому провадженні № 51743577 постанови про передачу майна іншому зберігачу від 17.07.2018 року згідно якої передано на зберігання транспортний засіб «WOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_3, здійснивши при цьому дії по скасуванню всіх обмежень в реєстраційних службах та передати його ОСОБА_1

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірною передачу транспортного засобу «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_3, старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2В – директору ХФ ДП «СЕТАМ», який не зазначений зберігачем у постанові про передачу майна іншому зберігачу від 17.07.2018 року. В задоволенні скарги ОСОБА_1 в іншій частині – відмовити.

В судовому засіданні представник скаржника наполягав на тому, що в обох скаргах його довіритель хоча і просить скасувати постанову державного виконавця, однак підстави в скаргах визначені різні.

Так в скарзі, за результатами розгляду якої постановлено ухвалу 02.10.2018 року підставою до скасування постанови від 17.07.2018 року зазначалось, що передача майна була здійснена особі яка не зазначена в постанові, а в даній скарзі підставою є передача на зберігання без зазначення місця зберігання, зберігачу замість якого в постанові про отримання майна поставила підпис інша особа, яка не має права зберігати майно, отримавши його для реалізації.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різні в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суд, та відомості, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов’язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 р.)

В частині скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця та зобов’язання скасування постанови від 17.07.2018 року з підстав передачі іншому зберігачу ніж зазначено у постанові на час звернення зі скаргою 06 вересня 2018 року судом розглядалось аналогічне питання і в подальшому за цими вимогами постановлено ухвалу 02.10.2018 року, що на час відкриття провадження за скаргою 07.09.2018 року на підставі п. 6 ч. 2 ст. 185 ЦПК України підлягало б поверненню скаржникові.

Таким чином суд відмовляє у задоволенні скарги в цій частині.

Разом з тим акт опису й арешту майна боржника не підлягає самостійному оскарженню, оскільки це діяльність державного виконавця з виконання постанови про арешт майна боржника, крім того скаржником не наведено підстав за якими дії державного виконавця при складанні вказаного акту 21.07.2016 року на його думку є неправомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції яка діяла на час 21.07.2016 р.) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 56 вказаного Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

Отже дії державного виконавця в цій частині відповідають Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв’язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже дії державного виконавця при закінченні виконавчого провадження та не скасовуванню вжитих заходів щодо виконання рішення не є неправомірними, в розумінні вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки ним виділено в окреме провадження питання стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження при наявності таких витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, суд дійшовши висновку про правомірність збереження заходів забезпечення, при закінченні виконавчого провадження може лише розглядати це питання в контексті виконання дій передбачених ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» і позбавлений права надавати оцінку діяльності виконавця щодо вирішення питання про стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження при наявності таких витрат оскільки ці питання не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Представник скаржника при судовому розгляді зазначив про відсутність доказів понесення витрат.

Згідно положень ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Вимоги заявника щодо постановлення окремих ухвал у відношенні начальника відділу виконавчої служби, задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст. 262 ЦПК України, постановлення окремої ухвали є виключним правом суду у випадку, якщо він дійде висновку про необхідність прийняття такого заходу реагування на виявлені порушення.

Керуючись ст. ст. 133, 262, 447, 448, 450, 451 ЦПК України, ст. ст. 18, 38, 40, 58 Закону України «Про виконавче провадження», суд –

в и р і ш и в :

ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови – відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 23.11.2018 року.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, враховуючи п. 15.5. Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.К. Ізмайлов