Рішення № 78065164, 15.11.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1049/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Скала-Подільської селищної ради Борщівського району Тернопільської області, про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання за ним права власності, як за спадкоємцем за заповітом, на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1, що належало його матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 посилаючись на те, що при зверненні в нотаріальну контору з метою оформлення спадщини на вказане майно йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на домоволодіння, виданих на ім'я спадкодавця. Вказав, що спірне домоволодіння станом на 15 квітня 1991 року відносилося до суспільної групи двір колгоспника. В ньому проживали його батьки ОСОБА_3 - голова двору та ОСОБА_2 і являлися власниками цього домоволодіння, однак не оформили правовстановлюючі документи.

Позивач та його представник адвокат ОСОБА_4 у підготовче засідання не з'явилися, від них поступили письмові заяви, в яких просять слухати справу у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.

Представник Скала-Подільської селищної ради в підготовче засідання не прибув, в поданій суду письмовій заяві просить позовні вимоги задовольнити та розглянути справу в його відсутності.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

Приватний нотаріус Борщівського районного нотаріального округу Гаврищук О.З. 31 липня 2018 року листом №398/02-14 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1,на майно яке складається із житлового будинку з господарськими будівлями і надвірними спорудами, що знаходиться в селі АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначений житловий будинок, у зв'язку з чим позивачу було рекомендовано звернутися до суду для визначення належності вказаного нерухомого майна померлій та наступної належності йому як спадкоємцеві за заповітом.

За даними державного акту серії НОМЕР_2, виданого Борщівським районним відділом земельних ресурсів 19 лютого 2007 року на підставі рішення Гуштинської сільської ради від 17 січня 2007 року №49 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва, обслуговування жилого будинку і господарських споруд, що розташована на території АДРЕСА_1

За даними технічного паспорта на житловий будинок, зокрема згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд, виготовленої КП Борщівське районне бюро технічної інвентаризації 01 серпня 2018 року, інвентаризаційна вартість домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 становить 173113,00 грн., житловий будинок побудовано в 1951 році, господарські будівлі та споруди побудовано в 1966-1980 році.

Згідно довідки Скала-Подільської селищної ради від 05 вересня 2018 року №2888/2-14 та копій погосподарських книг по АДРЕСА_1 за 1986-1990 р.р., 1991-1995 р.р., двір, що знаходиться по АДРЕСА_2, і, у якому станом на 15 квітня 1991 року проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 - голова двору, дружина - ОСОБА_2, відносився до категорії колгоспних дворів.

Станом на 15 квітня 1991 року ці ж члени колгоспного двору є такими, що не втратили права на частку в колгоспному дворі.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Отже, членам колгоспного двору, в тому числі подружжю ОСОБА_2, належало право власності на спірне домоволодіння по 1/2 частині кожному.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 виданого 23 лютого 1954 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали шлюб 23 лютого 1954 року, про що зроблено відповідний актовий запис за № 4.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в АДРЕСА_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4, видане Гуштинською сільською радою Борщівського району Тернопільської області).

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, який 13 червня 2002 року було посвідчено секретарем Гуштинської сільської ради, зареєстрований за №30, згідно якого ОСОБА_3 заповів позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в рівних долях все належне йому на день смерті майно.

13 квітня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 подали в установлений законом строк, заяви нотаріусу Борщівської державної нотаріальної контори про відмову від прийняття належної їм частки спадкового майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3

Згідно довідки Скала-Подільської селищної ради від 05 вересня №2888/2-14 на день смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, в господарстві по АДРЕСА_1 разом з ним проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_2

ОСОБА_2 09 листопада 2007 року звернулася у Борщівську держнотконтору по питанню оформлення спадщини на майно померлого ОСОБА_3, однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3

Спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5, видане Скала-Подільською селищною радою Борщівського району Тернопільської області ІНФОРМАЦІЯ_1).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який 13 червня 2002 року було посвідчено секретарем Гуштинської сільської ради, зареєстрований за №31, згідно якого ОСОБА_3 заповіла позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в рівних долях все належне їй на день смерті майно.

ОСОБА_7 відмовилась від прийняття спадщини за заповітом на спадкове майно померлої матері ОСОБА_2, подавши в установлений законом строк, 21 серпня 2017 року, відповідну заяву приватному нотаріусу Борщівського районного нотаріального округу Гаврищук О.З.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої ОСОБА_2, подавши в установлений законом строк, 21 серпня 2017 року заяву приватному нотаріусу Борщівського районного нотаріального округу Гаврищук О.З. про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2

Інших спадкоємців, які б заявили свої права на спадкове майно померлої ОСОБА_2 немає.

З огляду на наведене суд вважає, що позов слід задовольнити і визнати за позивачем ОСОБА_1, як за спадкоємцем за заповітом право власності на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1, що належал ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі ст.ст. 392, 1216, 1223, 1218, 1223 ЦК України, керуючись ст. ст.12,13, 81, 141, ч.3 ст.200, ст.ст. 206, 263, 265, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, жителем АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, як за спадкоємцем за заповітом, право власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 23 листопада 2018 року.

Головуючий: