Рішення № 78061924, 13.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20280/17

Провадження № 2/522/5054/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Бойчука А.Ю.

при секретарі Іскрич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: 65009, АДРЕСА_1) до ПАТ „Креді ОСОБА_2” (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4) про визнання недійсним договору споживчого кредиту в частині, визнання недійсним рішення про нарахування штрафу за невиконання умов договору споживчого кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ „Креді ОСОБА_2” та згідно уточненої позовної заяви просила:

-визнати недійсним положення пункту 3.3.5. ОСОБА_3 договору №1/2845520 від 29.08.2016 року в частині страхування предмету застави в страховій компанії, погодженій рекомендованій ПАТ «Креді ОСОБА_2».

-визнати недійсним рішення ПАТ «Креді ОСОБА_2» щодо нарахування штрафу ОСОБА_1 в сумі 16761,60 грн. за порушення умов пункту 3.3.5. ОСОБА_3 договору №1/2845520 від 29.08.2016 року.

-стягнути з ПАТ «Креді ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого штрафу в розмірі 16761 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 60 коп. за порушення умов пункту 3.3.5. ОСОБА_3 договору №1/2845520 від 29.08.2016 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 29.08.2016 року уклала з ПАТ «Креді ОСОБА_2» договір споживчого кредиту (кредитний договір №1/2845520), згідно з яким ОСОБА_2 видав позичальнику 244890 грн. на купівлю транспортного засобу для його особистих потреб. За вказівкою працівників Банку в день підписання кредитного договору ОСОБА_1 уклала договір добровільного страхування на транспорті №016393/4017/0000058 із Страховою компанію «Уніка», згідного якого вона зобов'язалась виплатити страхове відшкодування протягом 10 робочих днів з дня прийняття Страховиком рішення про відшкодування, яке приймається протягом 10 робочих днів з дня надходження всіх необхідних документів. Страховий випадок (ДТП із застрахованим автомобілем) стався 21.03.2017 року, про що страхова компанія «Уніка» була повідомлена відповідно до умов договору страхування. Проте, «завдяки» бездіяльності працівників Департаменту врегулювання збитків процес виплати страхового відшкодування розтягнувся понад 2,5 місяці, протягом яких позивач не мала можливості користуватись автомобілем. Вважаючи таке ставлення страхової компанії неприпустимими для взаємовідносин рівних сторін договору, ОСОБА_1 подала заяву до Страхової компанії «Уніка» про небажання подальшої співпраці. Новий договір страхування транспортного засобу ОСОБА_1 уклала із Страховою компанією «Країна» - компанією, якій вона довіряє, та яка не буде грубо порушувати в строки виплати страхового відшкодування. Проте, «наслідком» її вільного вибору страхової компанії став штраф в сумі 16761,60 грн., нарахований Банком в зв'язку з тим, що позивач не застрахувала транспортний засіб в погодженій (рекомендованій) Банком страховій компанії.

Позивач не погоджується із рішенням про нарахування штрафу, узв’язку з чим була змушена звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача надав суду заяву, згідно з якою просив судове засідання провести без фіксації процесу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду письмовий відзив до позову, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, посилаючись на те, що кредит надавався на купівлю транспортного засобу та на сплату страхового внеску, а посилання позивача на порушення банком Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про банки та банківську діяльність» є безпідставними. ОСОБА_3 договір підписаний позивачем на кожній сторінці, своїм підписом позичальник підтвердив факт своєї згоди з усіма умовами договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, а також докази, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.08.2016 року між позивачем та ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_2» було укладено кредитний договір № 1/2845520, на купівлю автомобіля Citroen С4, модель Cactus, строком користування по 28.08.2018 року включно.

У день підписання кредитного договору ОСОБА_1 уклала договір добровільного страхування на транспорті №016393/4017/0000058 із Страховою компанію «Уніка», згідного якого вона зобов'язалась виплатити страхове відшкодування протягом 10 робочих днів з дня прийняття Страховиком рішення про відшкодування, яке приймається протягом 10 робочих днів з дня надходження всіх необхідних документів.

Згідно з пп. 3.3.5. ОСОБА_3 договору встановлено обов’язок Позичальника забезпечити страхування Предмета застави від заподіяння збитків за ризиками КАСКО. Предмет застави повинен бути застрахований у повному обсязі протягом строку дії Договору в страховій компанії, погодженій (рекомендованій) Банком. Оригінал(-и) договору(-ів) страхування та платіжні документи, що підтверджують сплату страхових платежів по такому(-их) договору(-ах). Позичальник зобов’язаний надавати в банк не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку дії чергового періоду страхування. При цьому вигодонабувачем за договором страхування повинен бути вказаний ОСОБА_2. Перелік погоджених (рекомендованих) Банком страхових компаній знаходиться на офіційному сайті Банку www.credit-agricole.ua.

За порушення пп. 3.3.5 Договору передбачено штраф у розмірі 3% від вартості Транспортного засобу, визначеної в договорі купівлі-продажу такого Транспортного засобу, укладення якого передбачено в п 1.2. Договору. Нарахування штрафу здійснюється за кожний випадок неукладення (неродовження дії) договору страхування на наступний період страхування, але не раніше ніж через 12 місяців після попереднього нарахування штрафу, якщо на цей момент не буде виконана вимога пп.3.3.5. Договору.

Страховий випадок (ДТП із застрахованим автомобілем) стався 21.03.2017 року, про що страхова компанія «Уніка» була повідомлена відповідно до умов договору страхування.

ОСОБА_1 подала заяву до Страхової компанії «Уніка» про небажання подальшої співпраці та уклала договір страхування транспортного засобу із Страховою компанією «Країна».

Відповідно до Листа ПАТ «Креді ОСОБА_2» №12407/3486 від 09.10.2017 р., ОСОБА_2 нарахував позивачу штраф в сумі 16761,60 грн., у зв'язку з тим, що вона не застрахувала транспортний засіб в погодженій (рекомендованій) Банком страховій компанії.

Позивач, не погоджується із застосуванням до нього штрафних санкцій з боку Відповідача за порушення умов ОСОБА_3 договору та вважає несправедливими умови договору щодо страхування майна в погоджених (рекомендованих) Відповідачем страхових компаній, а тому просить суд визнати недійсним п. 3.3.5 ОСОБА_3 договору в частині: «Предмет застави повинен бути застрахований у повному обсязі протягом строку дії Договору в страховій компанії, погодженій (рекомендованій) банком». «Перелік погоджених (рекомендованих) Банком страхових компаній знаходиться на офіційному сайті Банку www.credit-agricole.ua» та п. 3.3.16 в частині страхування «починаючи з другого року користування кредитом за Договором, страхування цивільно-правової відповідальності повинно відбуватись в погоджених (рекомендованих) Банком страхових компаніях».

На думку Позивача, відповідач обмежуючи його вибір переліком акредитованих компаній, порушує норми ст. 581 ЦК України, ст. 6, 7 ЗУ «Про страхування», ст. 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», а тому такі умови ОСОБА_3 договору є несправедливими по відношенню до нього, як споживача фінансової послуги, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

В силу ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 та ст. 627 Цивільного кодексу України, однією із засад цивільного законодавства є свобода договору, сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, на момент підписання договору, його істотні умови позивачем були погоджені та прийняті, протягом дії договору їх змінено не було, доказів відсутності волевиявлення позивача на його укладення не надано.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За положеннями статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. ОСОБА_3 договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

При укладені договору Сторони узгодили, що Предмет застави повинен бути застрахований у повному обсязі протягом строку дії Договору та починаючи з другого року користування кредитом за Договором, страхування цивільно-правової відповідальності повинно відбуватись в погоджених (рекомендованих) Банком страхових компаніях.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. ст. 215, 217 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів».

Стаття 18 цього Закону містить самостійні підстави для визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, зокрема їх несправедливості.

За змістом частин п'ятої, шостої цієї норми у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму цієї статті, можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, порушення принципу добросовісності (пункт 6 частини першої статті , частина третя статті 509ЦК України ); по-друге, спричинення істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдання шкоди споживачеві.

П.п.5 ч.3 Закону України «Про захист прав споживачів», на який посилається позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, передбачає, що несправедливими є, зокрема, умови договору в частині страхування предмету застави в страховій компанії, погодженій рекомендованій ПАТ «Креді ОСОБА_2.

Згідно з ч. 2, п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування» страхування наземного транспорту є видом добровільного страхування. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №6-202цс15, особа на підтвердження свої вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних та допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дійсно Закон України «Про страхування» забороняє використання добровільного страхування у конкретного страховика в якості обов'язкової передумови при реалізації інших правовідносин, однак як вбачається з оспорюваного пункту 3.3.5. ОСОБА_3 договору, укладеного між сторонами, встановлено обов’язок Позичальника забезпечити страхування Предмета застави від заподіяння збитків за ризиками КАСКО. Предмет застави повинен бути застрахований у повному обсязі протягом строку дії Договору в страховій компанії, погодженій (рекомендованій) Банком. Оригінал(-и) договору(-ів) страхування та платіжні документи, що підтверджують сплату страхових платежів по такому(-их) договору(-ах). Позичальник зобов’язаний надавати в банк не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку дії чергового періоду страхування. При цьому вигодонабувачем за договором страхування повинен бути вказаний ОСОБА_2. Перелік погоджених (рекомендованих) Банком страхових компаній знаходиться на офіційному сайті Банку www.credit-agricole.ua.

Більше того, суду не було надано вищезазначеного переліку погоджених (рекомендованих) кредитором страхових компаній», а тому відсутня можливість встановити чисельну кількість таких страховий компаній, а також встановити чи дійсно «Страхова компанія «Уніка» належать чи належала на момент укладання ОСОБА_3 договору до зазначеного переліку.

Окрім того, своїм особистим підписом на кожній сторінці ОСОБА_3 договору, позивач погодила всі запропоновані умови банку, та підтвердила, що вона в письмовій формі в повному обсязі отримала від Банку інформацію, визначену ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»; з тарифами банку ознайомлений і згодний. Умови договору зрозумілі, примірник Договору отримав. (п. 8.11 ОСОБА_3 договору).

При цьому, позивач, укладаючи ОСОБА_3 договір, усвідомлював свої дії, не перебував під впливом помилки, обману, примусу або загрози, не висловлював претензії щодо несправедливості або дискримінаційності умов договору.

З огляду на викладене, суд, враховуючи принцип свободи договору, а також той факт, що позивач укладаючи з відповідачем ОСОБА_3 договір, погодив всі запропоновані останнім умови, приймаючи до уваги, що позивачем та його представником не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог та визнання пункту 3.3.5 ОСОБА_3 договору недійсним, а також наявності обставин, які б вказували на неправильне сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, вважає необхідним в задоволенні даної частини вимог позову відмовити.

Таким чином, суд вважає, що й підстав для визнання недійсним рішення ПАТ «Креді ОСОБА_2» щодо нарахування штрафу ОСОБА_1 в сумі 16761,60 грн. за порушення умов пункту 3.3.5. ОСОБА_3 договору №1/2845520 від 29.08.2016 року та стягнення з ПАТ «Креді ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого штрафу в розмірі 16761 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 60 коп. за порушення умов пункту 3.3.5. ОСОБА_3 договору №1/2845520 від 29.08.2016 року, не має.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 (місце проживання: 65009, АДРЕСА_1) до ПАТ „Креді ОСОБА_2” (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4) про визнання недійсним договору споживчого кредиту в частині, визнання недійсним рішення про нарахування штрафу за невиконання умов договору споживчого кредиту – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 Розділу XII Перехідні положення ЦПК України).

Повний текст рішення суду складений 23.11.2018 року.

Суддя: Бойчук А.Ю.