Рішення № 78060684, 14.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 520/11413/17

Провадження № 2/520/3310/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Дідур Ганна Сергіївна,

за участю позивача ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи - Одеська міська рада, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про встановлення земельного сервітуту, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача, який уточнила 09.03.2018 року, змінила предмет позову, та просить про встановлення земельного сервітуту шляхом надання позивачу та членам її сім'ї права на проїзд/прохід, обслуговування її будинку та споруд, що знаходяться на межі з земельною ділянкою, яка належить відповідачу, та розташована за адресою: м. Одеса, вулиця Чубаївська, 17/2; а також просить стягнути судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу. Позивач обґрунтовує вимоги положеннями ст. ст. 401, 402 та 404 ЦК України. При цьому позивач посилається на те, що після смерті свого чоловіка успадкувала разом з дітьми земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17. Вказана земельна ділянка має таку конфігурацію, яка не дозволяє нормально користуватись землею та житловим будинком, оскільки позивач позбавлена в’їзду-виїзду на ділянку. При цьому також позивач зауважує, що прохід до її земельної ділянки раніше знаходився у постійному користуванні мешканців, які проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 17/1, 17/2, 17/3. Але відповідач ОСОБА_4 перешкоджає позивачу в користуванні вказаним проходом, надала документи, що цей прохід знаходиться у її власності, в зв’язку з чим позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 26.09.2017 року провадження у справі відкрито.

10.01.2018 року представником відповідача до суду надано заперечення на позов, в подальшому після зміни предмету позову, до суду 02.05.2018 року надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить в задоволенні позовної заяви відмовити. При цьому сторона відповідача посилається на те, що належна позивачу земельна ділянка, площею 0,02 га, яку ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого чоловіка, була отримана ним за договором дарування від первісного власника земельної ділянки ОСОБА_7 Первісним власником ОСОБА_7 разом з сусідкою ОСОБА_4 за попередньою домовленістю між ними, було встановлено капітальний паркан на межі між ділянками ОСОБА_7 та ОСОБА_4, тобто на межі, яка на даний час розмежовує земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в зв’язку з чим доводи позивача щодо того, що ОСОБА_4 перешкоджає їй в доступі до земельної ділянки не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 ніколи зі сторони ОСОБА_4 на свою ділянку не заходила, а користувалась проходом через земельну ділянку третіх осіб ОСОБА_6, які пов’язані з позивачем родинними зв’язками. Крім того, сторона відповідача зазначає, що земельна ділянка ОСОБА_1 межує з землями міста – вул. Чубаївська, до якої позивач має вільний доступ через свій будинок літ. «Б». Також відповідач вказує, що земельна ділянка позивача була отримана її чоловіком в дар ще у 2008 році та з вказаного часу до відповідача ніхто з питанням щодо встановлення сервітуту не звертався.

Третя особа ОСОБА_6 надала 16.04.2018 року заяву, в якій вказала, що позов ОСОБА_1 підтримує, просить його задовольнити та розглянути справу за її відсутності.

Третя особа ОСОБА_5 надав 23.05.2018 року заяву, в якій вказав, що позов підтримує, просить його задовольнити в повному обсязі та розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи ОМР ОСОБА_8 в судове засідання 27.09.2018 року з'явилась вперше, повідомила суд, що знає про право третьої особи надати письмові пояснення, однак на даний час таких пояснень не має, але не заперечує проти закінчення підготовчого засідання та призначення розгляду справи по суті. В подальшому до судового засідання не з'явилась.

14.11.2018 року в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 підтримав відзив на позов, просить відмовити в задоволенні вимог в зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.

Вислухавши позивача, її представника та представника відповідача, допитавши свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, 06.10.2005 року ОСОБА_7 на підставі рішення Одеської міської ради від 21.04.2005 року №4000-IV було видано Державний акт, серії НБ №295882, на право власності на земельну ділянку, площею 0,0475 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17. Цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) /а.с.107/.

Частину вказаної земельної ділянки, а саме - земельну ділянку, площею 0,02 га, за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17, відповідно до договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 02.02.2008 року №268, ОСОБА_7 подарував ОСОБА_12 /а.с.108/, про що ОСОБА_12 01.04.2010 року було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ №142724, кадастровий номер земельної ділянки: 5110136900240060141. При цьому відповідно до плану меж вказана земельна ділянка межує з землями м. Одеси (вул. Чубаївська), землями гр. ОСОБА_7, землями ОСОБА_13 та землями ОСОБА_4 /а.с.33/.

Позивач ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_12, померлого 30.10.2012 року, 57/100 частин будинку №17 по вул. Чубаївській та земельну ділянку, площею 0,02 га, за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17, кадастровий номер: 5110136900240060141, про що суду надано відповідні докази /а.с.5-32/.

Відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,404 га, за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17/2, кадастровий номер: 5110136900:24:006:0080, про що суду надано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯБ №296242, виданий 18.11.2005 року на підставі рішення Одеської міської ради від 28.01.2005 року №3768-ІV /а.c.50/.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 оформила право власності на свою земельну ділянку раніше, ніж право власності на земельну ділянку площею 0,2 га за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17, отримав ОСОБА_12, після смерті якого в 2012 році вказану земельну ділянку успадкувала позивач та її неповнолітні діти.

Стороною позивача в ході розгляду справи суду надавались копії технічної документації і землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17/2, на ім’я ОСОБА_4 /а.с.74-81/. При цьому сторона позивача зазначала, що приватизація земельної ділянки ОСОБА_4 була проведена з порушенням вимог законодавства. З цього приводу суд зауважує, що предметом даної справи є встановлення сервітуту на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17/2, державний акт на вказану земельну ділянку є чинним, право власності ОСОБА_4 в даному провадженні не оспорюється, в зв’язку з чим суд не надає оцінку та не встановлює обставини щодо оформлення права власності ОСОБА_4 на належну їй земельну ділянку.

Доводи сторони позивача щодо наявності земельного сервітуту на частину земельної ділянки ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що земельний сервітут встановлювався для ОСОБА_16, яка має у власності 1/2 частку домоволодіння, тобто співвласник з відповідачем ОСОБА_4, тому для проходу до своєї власності користується земельною ділянкою співвласника ОСОБА_4 При цьому 28.05.2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_16 була укладена угода про порядок користування земельною ділянкою /а.с.131/. Тобто, земельний сервітут, на який посилається позивач не має відношення до земельної ділянки, яку успадкувала позивач ОСОБА_1

На підтвердження доводів сторони відповідача щодо того, що позивач ОСОБА_1 ніколи не користувалась частиною земельної ділянки ОСОБА_4 для проходу на власну земельну ділянку, стороною відповідача суду надано копію розписки від 09.08.2004 року першого власника земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17, ОСОБА_7 стосовно того, що він не заперечує проти встановлення паркану між його земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_4 /а.с.127/ та фотокартки вказаного паркану /а.с.129,130/, з яких вбачається, що паркан є щільним, без можливості проходу/проїзду на ділянку ОСОБА_1

З наданих стороною позивача та третіми особами фотокарток та копії схеми, підписаною третіми особами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 /а.с.140-146/ вбачається, що будинок ОСОБА_1 літ. Б виходить на вул. Чубаївську та має вхідний отвір (ролети).

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має вільний доступ до своєї земельної ділянки через будинок літ. Б, що виходить на вул. Чубаївську.

В ході судового розгляду справи 14.11.2018 року судом допитано свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що відповідач ОСОБА_4 є її донькою. В 2001 році свідок ОСОБА_10 придбала 1/2 частину будинку на вул. Чубаївській, 17/2. Інший співвласник – ОСОБА_1 /на теперішній час - ОСОБА_9/ ОСОБА_9. Свідок ОСОБА_10 вказала, що в 2003 році подарувала 1/2 частину будинку доньці ОСОБА_4, однак продовжує проживати в ньому, та в 2005 році по генеральній довіреності займалася приватизацією земельної ділянки. На той час сусіднім землекористувачем був Беднарик, з яким все було узгоджено. Коли за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17, з’явилась позивач, почалися скандали. Позивач ОСОБА_1 ніколи не проходила через земельну ділянку ОСОБА_4, вона ходила через ділянку ОСОБА_5, а коли вони не захотіли її туди пускати, з’явились претензії до родини відповідача. При цьому свідок зазначила, що коли позивач просила дозвіл на ремонт, ніхто їй не перешкоджав, на територію ОСОБА_4 заходили і газівники, і інші робочі.

Свідок ОСОБА_9, допитана в судовому засіданні, суду пояснила, що позивач ОСОБА_1 увела у неї її чоловіка ОСОБА_12 Свідок ОСОБА_9 зазначила, що позивач ОСОБА_1 ніколи не користувалась проходом, що належить ОСОБА_4 та перебуває в спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_9

Таким чином, судом встановлено, що порядок користування частиною земельної ділянки по вул. Чубаївська, 17/2, був встановлений угодою між ОСОБА_1 /на даний час -ОСОБА_9/ Т.І. та ОСОБА_4

Частиною 1 ст. 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно з ч. 3 ст. 402 ЦК України у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

В ході судового розгляду справи достеменно встановлено, що ОСОБА_1 ні за життя свого чоловіка ОСОБА_12, ані з часу переоформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, не користувалася частиною земельної ділянки, що належить відповідачу ОСОБА_4, для проходу/проїзду до будинку за адресою: м. Одеса, вул. Чубаївська, 17. Окрім того, сама позивач пояснювала, що вона завжди мала прохід через земельну ділянку, якою користуються треті особи ОСОБА_5. Між нею, позивачем, та ОСОБА_5 не встановлено порядок користування земельною ділянкою на цей час. З даного питання позивач до третіх осіб не зверталась.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 має зі своєї ділянки вільний вихід на вул. Чубаївську через будинок літ. Б.

Таким чином, суд приходить для висновку, що підстав для встановлення земельного сервітуту, про що просить ОСОБА_1 в своєму позові, немає, оскільки її потреби в проході до своєї земельної ділянки можуть бути задоволенні іншим способом ніж встановлення сервітуту.

При цьому судом також враховується те, що позивач ОСОБА_1 не зверталась до відповідача ОСОБА_4 з даного приводу в позасудовому порядку, не пропонувала укласти угоду про встановлення їй земельного сервітуту. Вказаних встановлених судом обставин позивач не оспорювала, оскільки сама пояснювала суду, що до відповідачів щодо встановлення земельного сервітуту вона письмово не зверталась, інколи телефонувала, однак вони не брали трубку або не хотіли з нею розмовляти.

Тобто, позивач ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи стверджувала, що вона не може будь-яким іншим способом користуватись належною їй земельною ділянкою, окрім як шляхом проходу через земельну ділянку ОСОБА_4, однак вказані обставини стороною позивача не доведені.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 206, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 401, 402, 404 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4/1) до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4/2), треті особи - Одеська міська рада (ЄДРПОУ 359165, місцезнаходження – 65004, м. Одеса, пл. Думська, 1), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4), про встановлення земельного сервітуту - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня одержання копії рішення шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси.

Повний текст рішення суду складено 23.11.2018 року.

Суддя Васильків О. В.