Рішення № 78058502, 23.11.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2976/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 р. м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Донченко Ю.В.

при секретарі Коновал О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк", третьої особи приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса недійсним

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог посилається на наступне, 16 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріальною округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 11028 про стягнення з ОСОБА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», що є правонаступником Закритою акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору № LVH9GK00000174 від 15 травня 2007 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 29.08.2017, грошових коштів y сумі 117 600,90 доларів США (сто сімнадцять тисяч шістсот доларів США 90 центів), що за курсом 25,51 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.08.2017 складає 2 999 999 грн. 00 коп. (два мільйони дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч грн. 00 коп.), з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 88 635,47 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі 28 965,43 доларів США, стягнення здійснюється за період з 15 травня 2007 року по 29 серпня 2017 року. Витрати за вчинення виконавчого напису у сумі 1 800 грн. 00 коп.

26.03.2018 р. позивач дізнався про вчинення вказаного виконавчого документу після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження в приватною виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_4 Зокрема, він дізнався, що 06.03.2018 р. приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчою провадження ВП № 55938474.

Однак, Позивач вважає, що вище зазначений виконавчий напис нотаріуса вчинений неправомірно, та безпідставно, тобто з порушенням норм Глави 14-Закону України «Про нотаріат», Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Мінюсту України від 22.02.2012 № 296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою KM України від 29.06.1999 № 1172, без наявності доказів, які підтверджують безспірність заборгованості позивача перед ПАТ «Приватбанк» за кредитним договором, без встановлення обставин, які б свідчили про те, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, а також з пропуском строку вчинення виконавчого напису нотаріуса, відтак зважаючи на вище зазначене виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського MHO ОСОБА_2 від 17.11.2017 року, зареєстрований за № 11028 має бути визнано таким, що не підлягає виконанню, а тому змушений звернутись до суду за захистом свої прав.

Позивач у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи, був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Претдставник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні відносно задоволення позову заперечував, посилаючись на мотиви викладені у відзиві на позов.

Третя особа - Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився , направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.07 р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № LVH9GK00000174, за умовами якого позичальнику було надано кредит в сумі 64 000 доларів США. грн. із кінцевим терміном повернення до 14.05.2036 року та сплатою за користування кредитом 10,08 % річних.

17.11.2017 року Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис згідно якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1, котрий народився 21 липня 1966 року в селі Хлиплі Мостиського району Львівської області, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, місце роботи невідоме, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», що є правонаступником Закритою акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження якого: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, к/р 32009100400 y УНБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299, невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору № LVH9GK00000174 від 15 травня 2007 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 29.08.2017, грошових коштів y сумі 117 600,90 доларів США (сто сімнадцять тисяч шістсот доларів США 90 центів), що за курсом 25,51 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.08.2017 складає 2 999 999 грн. 00 коп. (два мільйони дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч грн. 00 коп.), з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 88 635,47 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі 28 965,43 доларів США, стягнення здійснюється за період з 15 травня 2007 року по 29 серпня 2017 року.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За загальним правилом статей15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису нотаріуса, під час його вчинення приватний нотаріус Чернігівського MHO ОСОБА_2 керувався ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліком документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою KM України від 29.06.1999 № 1172.

Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, керувався Закону України «Про нотаріат», в статті 88 зазначеного визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

На підставі пунктів 3.1. та 3.4 глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 28 липня 2015 року у справі № 466/ 4997/13-ц було задоволено позов ПАТ ” КБ” Приватбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення із зняттям із реєстрації в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LVH9GK00000174 від 15.05.2007р. В подальшому зазначене рішення було скасовано Верховним судом України, направлено на новий розгляд та на даний час перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова.

Крім того в провадженні судів перебувають інші справи між тими самими сторонами, як так чи інакше пов'язані із виконанням умов кредитного договору № LVH9GK00000174 від 15.05.2007р.

Таким чином приватним нотаріусом ОСОБА_2 при вчиненні виконавчого напису належним чином не встановлювалась безспірність заборгованості.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у своїй Постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 760/2193/15-ц.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Відповідно до п.7 ч.11ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. При цьому кредитодавцю забороняється: вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Крім того, з'ясовуючи питання про строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, необхідно врахувати, що згідно правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 року у справі № 6-116цс13, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами), починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

Таким чином,ст. 88 Закону України «Про нотаріат» чітко регламентовані строки, в межах яких можуть бути вчинені виконавчі написи: в даному випадку не більше трьох років з дня виникнення права вимоги. Отже, враховуючи, що законом інший строк давності не встановлено, тому застосуванню підлягають положення саме Закону України «Про нотаріат», як спеціального закону.

У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі №6-1926цс14 сформульована така правова позиція: «За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п»ята статті 261 ЦК України).

Отже, строк виконання зобов'язання за кредитним договором настав з моменту пред'явлення Банком вимоги про усунення порушеного права у липні 2013 року, коли банк скористався своїм правом та звернувся з позовом до суду, а виконавчий напис вчинено нотаріусом 16.11.2017 року, тобто виконавчий напис вчинено більше ніж через три роки з дня виникнення права вимоги.

Аналізуючи сукупність зібраних по справі доказів, суд приходить до висновку, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 не дотримано вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат» та вчинено виконавчий напис більше ніж через три роки з дня виникнення права вимоги, а відповідачем відповідно заявлено вимогу про стягнення з боржника коштів поза строками позовної давності та те, що на час вчинення виконавчого напису нотаріусом не було встановлено безспірності порядку вчинення виконавчого напису, тобто не враховано наявності судового врегулювання зазначеного спору між тими самими сторонам, з приводу одного й того самого кредитного договору.

Згідно із ст. 6 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оскільки оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позов, визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 19, 23, 26, 34, 209, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 11028 від 16.11.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» невиплаченої в строк відповідно до кредитного договору № LVH9GK00000174 від 15 травня 2007 року заборгованість у сумі 117 600,90 доларів США, що за курсом НБУ складає 2 999 999 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_13