Постанова № 78058355, 21.11.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7036/18

3/405/1553/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Льон С.М. розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Управління держпраці у Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого головою правління ПрАТ «Кіровоградобленерго»,

за ч. 7 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №КР2261/387/АВ/П/ПТ від 02.10.2018 року під час інспекційного відвідування ПрАТ «Кіровоградобленерго», що мало місце з 24.09.2018 по 25.09.2018 за адресою: м Кропивницький, Студентський бульвар, будинок 15, встановлено, що на підставі поданої заяви, наказом від 01.03.2010 № 352-к гр. ОСОБА_2 прийнято до підприємства з 01.03.2010 на посаду охоронника.

Надалі, між Міністерством оборони України та гр.ОСОБА_2 CO. 06.08.2018 укладений контракт строком на 5 років про проходження військової служби осіб офіцерського складу у Збройних Силах України. Про укладення ОСОБА_2 CO. контракту ПрАТ «Кіровоградобленерго» повідомлене листом Маловисківського РВК від 30.08.2018 №2170 (вхідний ПрАТ від 31.08.2018 № 3328/02).

У зв'язку із укладенням гр.ОСОБА_3 контракту, наказом від 03.09.2018 № 595-к його звільнено 31.08.2018 згідно п.3 ст. 36 КЗпП України (вступ на військову службу), що є порушенням вимог ст. 119 КЗпП України щодо гарантій для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.

ПрАТ «Кіровоградобленерго» діє на підставі нової редакції Статуту, затвердженої рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ «Кіровоградобленерго» 17.04.2018.

Відповідно до статуту голова правління обирається наглядовою радою. Голова правління відповідно до наданих повноважень, керує поточною діяльністю товариства та несе персональну відповідальність за ефективність його роботи; без довіреності діє від імені товариства, представляє товариство у відносинах з юридичними і фізичними особами, державними органами і органами місцевого самоврядування як в Україні, так і за її межами; у межах своєї компетенції вирішує всі питання виробничо-господарської діяльності; видає довіреності від імені товариства; видає накази та дає розпорядження, обов’язкові для всіх працівників товариства; наймає (призначає на посаду) та звільняє з роботи працівників товариства, здійснює їх переведення та переміщення, застосовує І заходи заохочення працівників, накладає дисциплінарні стягнення, притягує до майнової відповідальності; організовує військовий облік, мобілізаційну підготовку та мобілізаційні заходи згідно з чинним законодавством України.

Наказом від 29.04.2013 № 374-к ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків голови правління ПрАТ «Кіровоградобленерго» з 29.04.2013 і підстава протокол № 2 засідання наглядової ради від 29.04.2013).

Вищезазначені порушення свідчать про невиконання обов'язків головою правління ПрАТ «Кіровоградобленерго» ОСОБА_1 у межах та порядку визначених законодавством, статутом, в частині надання права діяти без довіреності, самостійно приймати рішення про вчинення правочину, приймати на роботу та звільняти з роботи працівників, розпоряджатися майном товариства в порядку та в межах, встановлених статутом та чинним законодавством України, що є порушенням вимог ч.7 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.14 КУпАП ОСОБА_1 підлягає відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до його службових обов'язків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на права громадян надані їм Конституцією України, визнається адміністративним правопорушенням.

Відповідно до ст. 9 КУпАП протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на права громадян надані їм Конституцією України, визнається адміністративним правопорушенням.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. До канцелярії суду надав письмові пояснення, згідно яких 31.08.2018 року Товариством отримано копію витягу з наказу командувача військ оперативного командування "Південь" (по особовому складу) № 226 від 17 серпня 2017 року щодо працівника товариства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який відповідно до ст. 20 та 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України", уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗС України на посадах осіб офіцерського складу строком на 5 (п'ять) років. Контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗС України на посадах осіб офіцерського складу, лейтенантом запасу ОСОБА_3 CO. укладено 06 серпня 2018 року. Тож у зв'язку з укладенням ОСОБА_3 CO. контракту, наказом від 31.08.2018 року № 1395-к його звільнено з підприємства згідно п.3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України - у зв'язку зі вступом на військову службу за контрактом.

Статтею 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232 (надалі Закон № 2232) встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до частини 6 ст. 2 Закону № 2232 до видів військової служби відносяться: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення

військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Зазначений перелік видів військової служби є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, такий вид військової служби, як прийняття на військову службу за контрактом, під час дії особливого періоду, Закон не передбачає.

Крім того, вважає, що особливий період згідно вказаних Законів діяв в Україні виключно: з 18 березня 2014 року по 22 серпня 2015 року.

Президентом України прийнято відповідний Указ, а саме про звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців призваних піди час мобілізації, згідно Указів Президенти України в декілька етапів відповідно до пункту 4-6 Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14.01.2015 р. № 15/2015, який затверджено Законом України від 15 січня 2015 року № 113 постановлено: "провести у період з 18 березня по 1 травня 2015 року звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17

березня 2014 року N 303 "Про часткову мобілізацію".

В умовах відсутності рішення про мобілізацію або введення воєнного стану в

Україні, а також закінчення строків мобілізації та проведеної демобілізації

військовослужбовців, особливий період не діє, про що свідчать: пункти 4-6 Указу

Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14.01.2015 р. № 15/2015,

затвердженого Законом України від 15 січня 2015 року № 113 та інші вищезазначені

Закони та Укази Президента України.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо протоколу, вказав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням за ч.7 ст.41 КУпАП є порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Так, згідно положень ч.2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Порядок проходження військової служби, права та обов’язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

ОСОБА_3, уклавши контракт на проходження військової служби осіб офіцерського складу у ЗСУ під час кризової ситуації, що загрожує національній безпеці України, як військовослужбовець несе службу під час дії в державі особливого періоду, а тому користується пільгами, передбаченими ст.119 КЗпП, з огляду на наступне.

Визначення «особливого періоду» міститься в абзаці 11 статті 1 Закону України «Про оборону України», у якому передбачено, що особливий період - не період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абз. 4 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Таким чином, визначення особливого періоду, наведеного в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не суперечить визначенню наведеному у Законі України «Про оборону України», а лише містить ширше визначення цього поняття.

7 березня 2014 року Виконуючим обов’язки Президента України видано Указ «Про часткову мобілізацію» №303/2014, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 1126-VII.

Згідно з пункту 8 цього Указу, він набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Закон України від 17 березня 2014 року №1126Л/Ц «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав чинності з дня його опублікування, а саме - 18 березня 2014 року.

Таким чином, з 18 березня 2014 року в Україні відповідно до абзацу 11 статті І Закону України «Про оборону України» та абзацу 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» настав особливий період.

Указом Виконуючого обов’язки Президента України від 6 травня 2014 року №454/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом України № 1240-VII від 6 травня 20)4 року, оголошено часткову мобілізацію.

Закон України № і240-VII від 6 травня 2014 року «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» набрав в чинності 7 травня 2014 року.

21 липня 2014 року та 14 січня 2015 року Указами Президента країни №607/2014 та №15 оголошено наступні заходи часткової мобілізацію, які проводилися з 24 липня 2014 року та з 20 січня 2015 року, відповідно.

Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: або оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях.

Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами Президента України, є складовою частиною особливого періоду.

Згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від ІЗ квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України», уведеного в дію Указом Президента України від 14 квітня 2014 року Лг9 405/2014, у Донецькій та Луганській областях проводиться антитерористична операція.

В силу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» Збройні Сили України та інші військові формування приймають участь в антитерористичній операції визначеним складом сил і засобів.

У відповідності до абзацу 8 статті 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Президент України приймає рішення про демобілізацію із внесенням відповідного Указу на затвердження Верховною Радою України.

Демобілізація - це комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штат и мирного часу.

За викладених обставин особливий період як часовий проміжок, що охоплює мобілізацію, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій не завершився.

Однак, у зв'язку із укладенням 06.08.2018 ОСОБА_3 контракту, наказом №1395-к від 03.09.2018 останнього звільнено з ПрАТ «Кіровоградобленерго» 31.08.2018 на підставі п.3 ст.36 КЗпП, що є порушенням вимог ст.119 КЗпП.

Згідно ч.3 статті 119 КЗпП України у редакції Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначені види військової служби: строкова військова служба, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, військова служба за контрактом осіб рядового складу, військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто, ОСОБА_3, відповідно до контракту з Міністерством оборони України від 06.08.2018 був прийнятий на проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах осіб офіцерського складу, та з цього моменту закон гарантує йому збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в якому він працював на час вступу на військову службу, до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації (відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України у редакції Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII).

З вищевказаного можливо зробити висновок, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, тобто після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15», не містить положень, які скасовують дію особливого періоду в Україні, та стосується лише проведення у вересні - жовтні 2016 року звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 41 ч. 7 КУпАП, оскільки його вина повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №КР2261/387/АВ/П/ПТ від 02.10.2018 року, актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №КР2261/387/АВ від 25.09.2018, особовою карткою працівника ОСОБА_3, витягом з наказу №226 від 17.08.2018, контрактом від 06.08.2018 про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах осіб офіцерського складу, наказом №1395-к від 31.08.2018 про припинення трудового договору та ін. матеріалами справи.

При накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу та відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП стягнути з правопорушника судовий збір.

Керуючись ст.41 ч.7, ст.ст.283 - 285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.41 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. Штраф вноситься до установи банку України за наступними реквізитами: р/р 31115106011002, МФО: 899998, код отримувача (ЄДРПОУ): 38037409, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: УК у м.Кроп./м.Кропивницький/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави, судовий збір в розмірі 352,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача – 31211256026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106, призначення платежу - Ленінський районний суд м. Кіровограда, судовий збір, адміністративне правопорушення (ОСОБА_1М.).

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_5