Рішення № 78057786, 20.11.2018, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа № 449/1140/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2018 р. м. Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

судді: Борняк Р.О.,

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Перемишлянської міської ради, третя особа: Перемишлянська районна державна адміністрація про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 07.09.2008 року померла його мати – ОСОБА_3, якій на праві спільної часткової власності належала 1/3 квартири в м. Перемишляни по вул. Привокзальній, 27/34, інші частки належать йому та його батькові – ОСОБА_4.

Після смерті матері відкрилась спадщина на її майно за законом, спадкоємці 1 черги батько - ОСОБА_4 та брат – ОСОБА_5, відмовились від прийняття спадщини після смерті матері на його користь, тобто на спадкове майно 1/3 частки квартири №34 в будинку по вул. Привокзальній, 27 в м. Перемишляни Львівської області.

Проте, в нотаріальному порядку він не зміг оформити прийняття спадщини, а саме 1/3 частки вищезгаданої квартири, оскільки спадкова справа після смерті матері відкрита на його брата – ОСОБА_5, на спадкове майно житловий будинок в м.Перемишляни по вул. Галицькій, 24, а.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак від представника позивача надійшла заява про розгляд даної цивільної справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак від представника відповідача надійшла заява про розгляд даної цивільної справи без його участі, позов визнає та не заперечує щодо його задоволення.

Представник третьої особи - Перемишлянської районної державної адміністраціїв судове засідання також не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, однак подав заяву про розгляд даної цивільної справи без йхньої участі.

Тому суд, вважав за можливе проводити розгляд справи, відповідно до ст. 223 ЦПК України у відсутності сторін на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 ЦПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши подані документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти, позов задовольнити з наступних підстав.

Частина 1 статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

З Свідоцтва про право власності на квартиру від 04.11.1996 р., вбачається, що таке видано ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у тому, що їм дійсно належить на праві приватної, спільної власності, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 138485 від 08.09.2008 р., ОСОБА_3, померла – 07.09.2008 р., про що зроблено відповідний актовий запис за №54.

Відповідно до довідки виданої Виконавчим комітетом Перемишлянської міської ради №816 від 19.09.2018 року, разом із померлою до дня її смерті проживали: її син – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та мати – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2

Як вбачається із свідоцтва про народження серії V-СГ №325331, батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Із заяви ОСОБА_4, вбачається, що такою, останній стверджує те, що він у визначений законом строк спадщину за заповітом та за законом він не прийняв, на спадщину не претендує, звертатись до суду для продовження строку для прийняття спадщини не буде і претензій до того, щоб свідоцтво про право на спадщину було видане на ім’я його сина – ОСОБА_2 не має.

Згідно свідоцтва про народження серії ЯЖ №423959 від 24.01.1955 р., батьками ОСОБА_10 є ОСОБА_11 та ОСОБА_12.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії II-АБ №783344 від 31.07.1991 р., ОСОБА_4 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за №48. Після реєстрації шлюбу, ОСОБА_10 присвоєно прізвище «Кулєба».

З свідоцтва про народження серії У-СГ №325310 від 31.08.1991 р., вбачається, що батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з ч. 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються, визнаються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦКУкраїни встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно зі ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Обставин, які б вказували, що на спірне майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, в суді не встановлено.

З наведеного вище вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належала померлій – ОСОБА_3, на праві спільної часткової власності в розмірі 1/3.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не оспорює право позивача на спірну квартиру, позовні вимоги сторони визнали, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що в суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визнання за останнім права власності в порядку спадкування на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після смернті матері – 07.09.2008 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд –

ухвалив :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, право власності в порядку спадкування, на 1/3 частки квартири №34 в будинку по вул. Привокзальній, 27 в м. Перемишляни Львівської області, після смерті матері – ОСОБА_3, яка померла – 07.09.2008 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Борняк Р.О.