Ухвала суду № 78057779, 26.10.2018, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2676/18

Номер провадження 1-кс/376/720/2018

УХВАЛА

"26" жовтня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі головуючого слідчого судді Клочко В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Щур Л.А.,

розглянувши клопотання сторони кримінального провадження розглянувши клопотання начальника Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Шахрай Ю.І. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 грудня 2016 року за № 12016110260000632, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

В слідчому відділенні Сквирського ВП ГУНП в Київській області знаходиться кримінальне провадження № 12016110260000632 від 09 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206-2 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що 09.12.2016 року до Сквирського ВП ГУНП в Київській області, з письмовою заявою, звернувся ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2, в якій повідомив, 09 грудня 2016 року йому стало відомо, що від його імені укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав та майна СГПП ім. Гагаріна з «Дайет Інтер ЛТД», Республіка Сейшельські острови, в особі ОСОБА_4. На підставі вказаного договору реєстратор Ірпінської міської ради ОСОБА_5, 08.12.2016 року внесла зміни щодо засновника вказаного підприємства, де зазначила, що власником та директором є «Дайет Інтер ЛТД», Республіка Сейшельські острови, о. Мае, Вікторія, Альберт стріт, Прем'єр Білдінг, офіс 309 та 310; кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - «Дайет Інтер ЛТД», Гренада, Сент Джон, Гранд Рой.

На підставі вказаної заяви, 09.12.2016 року відомості були внесені до ЄРДР за № 12016110260000632, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

10.12.2016 року, прокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Лапчук В.В., склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12016110260000631 перекваліфіковано з ч. 3 ст. 190 КК України на ч. 3 ст. 206-2 КК України, тобто протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації, якщо вони заподіяли велику шкоду чи спричинили інші тяжкі наслідки.

25.10.2018 року до Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся із заявою потерпілий - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 щодо накладення арешту на майно щодо запобігання їх рейдерському захопленню.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності у СГПП ім.. Гагаріна в оренді перебувають земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами:

НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4.

В органу досудового розслідування на даний час наявні підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, знищене або відчужене третім особам в супереч волі його законного власника, а також те, що в подальшому може бути заявлено цивільний позов і вказане майно може використовуватись для забезпечення цивільного позову.

Також, прокурор у судовому засіданні вказав, що оскільки вище зазначені земельні ділянки є об'єктом кримінально протиправних дій, право оренди на які набуто кримінально протиправним шляхом, тому є доказом вчинення злочину та відповідає критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З урахуванням наведеного прокурор, вважає, що виникла необхідність накласти арешт, заборонивши відчуження, розпорядження та користування, підставою якого є те що існують безспірні підстави та підозри що воно є доказом злочину, було предметом та кінцевою метою вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Також у разі обізнаності про слухання клопотання про накладання арешту на майно особи які фігурують зрозуміють важливість дослідження доказів саме в тому вигляді в якому вони є на теперішній час, та для уникнення кримінальної відповідальності можуть спотворити, зіпсувати або знищити вказане майно, або здійснити його відчуження, що призведе до негативних наслідків.

Крім того не накладання арешту може призвести до негативних наслідків, а саме нанесення матеріальних збитків особам які можуть придбати вказане майно, право на яке отримано шахрайським шляхом.

Зазначене майно можливо та необхідно використати у кримінальному провадженні, як доказ, а не накладання арешту може призвести до його спотворення, зіпсування, знищення, відчуження та неможливості встановлення важливих фактів та обставин що обов'язково необхідно встановити під час кримінального провадження.

Посилаючись на вищевикладене, прокурор просив накласти арешт заборонивши відчуження, розпорядження та користування будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна, а саме вище зазначених земельних ділянок.

При цьому, на підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, просив розгляд даного клопотання здійснити за відсутністю власників приміщень, так як існує загроза їх подальшого переоформлення, продажу, відчуження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.

Власник майна в судове засідання не викликався у зв'язку з заявленим прокурором клопотанням.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали, заслухавши прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Аналіз наданих матеріалів дозволяє суду у відповідності до вимог ст. 173 КПК України зробити висновок про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

Приймаючи до уваги, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення, та те, що незастосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження даного майна та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, виникла необхідність накласти арешт на зазначене майно, заборонивши відчуження, розпорядження та користування, підставою якого є те що існують безспірні підстави та підозри що воно є доказом злочину, було предметом та кінцевою метою вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За таких обставин, суд вважає, що прокурором доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Таким чином, існують всі передбачені Законом підстави для арешту зазначеного майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Шахрай Ю.І. . по кримінальному провадженні Клопотання начальника Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області Шахрай Ю.І. . по кримінальному провадженні № 42018111030000325, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364-1 КК України про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт заборонивши відчуження, розпорядження та користування, заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами:

НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4, які перебувають в оренді в СГПП ім.. Гагаріна, код ЄДРПОУ 32892846.

Копія ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору, а також сторонам кримінального провадження.

Згідно ч.1 ст.175 КПК України копії ухвали направити слідчому та прокурору, для негайного виконання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя