Вирок № 78056983, 14.11.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3947/18

Провадження № 1-кп/362/360/18

ВИРОК

Іменем України

14.11.2018 Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді - Корнієнка С.В., з участю секретаря - Хоменко О.А., прокурора - Виродова А.Ю., обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові кримінальне провадження № 12018110140001111 від 09.06.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, працюючого водієм у представництва ТОВ «Нова пошта» - ФОП «ОСОБА_8», раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.2 і 4 ст.27, ч.3 ст.191 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2, згідно наказу про прийом на роботу №5 6 від 11.10.2017 року було призначено на посаду водія у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, що здійснює свою діяльність по АДРЕСА_4 в м.Василькові Київської області, та між ними були укладені трудовий договір № АА523919 від 11.10.2017 року та Договір про повну матеріальну відповідальність.

Відповідно до положень п.1 Договору про повну матеріальну відповідальність водій відділення № 1 обвинувачений ОСОБА_2 виконував роботу, пов'язану із збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосування у процесі виробництва, переданих йому матеріальних цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, і у зв'язку з викладеним зобов'язується:

?дбайливо ставитися до переданих йому на збереження або з іншою метою матеріальних цінностей підприємства і вживати заходів для попередження збитків;

?своєчасно повідомляти керівництво відділення про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей;

?вести облік, складати й передавати у визначеному чинним Законодавством України порядку товарні звіти про рух та рештки, ввірених йому матеріальних цінностей;

?брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей.

Відповідно до п.3 договору про повну матеріальну відповідальність водія відділення № 1 обвинувачений ОСОБА_2 у випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розмірів збитків, завданих підприємству та їх відшкодування відбувається у відповідності до чинного законодавства, але виключно згідно із ст.135.3 Кодексу законів про працю України.

Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 в період з 22 по 25 травня 2018 року приблизно в обідній час (точної дати та часу в ході розслідування не встановлено), перебуваючи за кермом службового автомобіля, марки «DAF», державний № НОМЕР_1, здійснюючи доставку вантажу до території невідокремленого структурного підрозділу ТОВ «Епіцентр К» Логістичний центр «Калинівка» по вул.Індустріальна, 5, в смт. Калинівка Васильківського району Київської області, рухаючись у вказаному напрямку, погодився на вмовляння експедитора відділення № 1 ТОВ «Нова-Пошта» обвинуваченого ОСОБА_1, яка полягала у розтраті ввіреного обвинуваченому ОСОБА_2 майна, таким чином, вступивши з ним у злочинну змову.

Після цього, у обвинуваченого ОСОБА_2 виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розтрати ввіреного майна, з корисливого мотиву та метою особистого збагачення, реалізуючи який, заздалегідь розподіливши між собою ролі, він зупинив автомобіль на відстані близько 200 метрів від в'їзду на територію ТОВ Епіцентр К», а обвинувачений ОСОБА_1 в свою чергу, з метою виконання раніше обумовленого з ОСОБА_2 злочинного умислу, попрямував до кузова службового автомобіля, марки «DAF», державний № НОМЕР_1, де за допомогою ножа, який мав при собі, пошкодив захисну липку стрічку на коробці, звідки витяг дві акумуляторні батареї, марки «Energy 24V7AH», вартістю 267,60 грн. за одну одини, загальною вартістю 535,20 грн., що належали ТОВ «ОПТА ЛТД», директором якого є ОСОБА_5 та з метою уникнення виявлення відсутності частини товару, заклеїв дані коробки в місці пошкодження липкою стрічкою. Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 повернувся до кабіни вищевказаного автомобіля, де на нього чекав обвинувачений ОСОБА_2 та передав останньому одну акумуляторну батарею.

В подальшому, обвинувачені розпорядилися зазначеним вище майном на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «ОПТА ЛТД» матеріальної шкоди на загальну суму 535,20 грн.

Крім того, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 5 червня 2018 року приблизно в обідній час (точної дати та часу в ході розслідування не встановлено), перебуваючи за кермом службового автомобіля, марки «DAF», державний № НОМЕР_1, здійснюючи доставку вантажу до території невідокремленого структурного підрозділу ТОВ «Епіцентр К» Логістичний центр «Калинівка», розташованого за адресою: Київська область, Васильківський район, смт.Калинівка, АДРЕСА_5, рухаючись у вказаному напрямку, погодився на вмовляння експедитора відділення №1 ТОВ «Нова-Пошта», ОСОБА_1, яка полягала у розтраті ввіреного ОСОБА_2 майна, таким чином, вступивши з ним у злочинну змову. Після чого, у ОСОБА_2 повторно виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розтрати ввіреного майна, з корисливого мотиву та метою особистого збагачення, реалізуючи який, заздалегідь розподіливши між собою ролі, ОСОБА_2 зупинив автомобіль на відстані близько 200 метрів від в'їзду на територію ТОВ «Епіцентр К», а ОСОБА_1 в свою чергу, з метою виконання раніше обумовленого з ОСОБА_2 злочинного умислу, попрямував до кузова службового автомобіля, марки «DAF», д.н. НОМЕР_1, де за допомогою ножа, який мав при собі, пошкодив захисну липку стрічку на двох коробках, звідки взяв чотири мобільних телефони, марки «Huawei Y5 Dual Sim Gold та Grey» (артикул 51050NFE), вартість одного складає 2124,30 грн. (без ПДВ), загальною вартістю 8497,20 грн., що належали ТОВ «СВП Плюс», директором якого є ОСОБА_6, та з метою уникнення виявлення відсутності частини товару, заклеїв дані коробки в місці пошкодження липкою стрічкою. Після чого, ОСОБА_1 повернувся до кабіни вищевказаного автомобіля, де на нього чекав ОСОБА_2 та передав останньому два мобільних телефони марки «Huawei Y5 2017 Dual Sim». В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вищевказаним майном розпорядилися на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «СВП Плюс» матеріальної шкоди на загальну суму 8497,20 грн.

Окрім цього, встановлено, що ОСОБА_2 6 червня 2018 року приблизно в обідній час (точної дати та часу в ході розслідування не встановлено), перебуваючи за кермом службового автомобіля, марки «DAF», державний № НОМЕР_1, здійснюючи доставку вантажу до території невідокремленого структурного підрозділу ТОВ «Епіцентр К» Логістичний центр «Калинівка», по АДРЕСА_5, в смт.Калинівка, рухаючись у вказаному напрямку, погодився на вмовляння експедитора відділення №1 ТОВ «Нова-Пошта», обвинуваченого ОСОБА_1, яка полягала у розтраті ввіреного ОСОБА_2 майна, таким чином, вступивши з ним у злочинну змову.

Після чого, у обвинуваченого ОСОБА_2, повторно, виник прямий умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом розтрати ввіреного майна, з корисливого мотиву та метою особистого збагачення, реалізуючи який, заздалегідь розподіливши між собою ролі, ОСОБА_2 зупинив автомобіль на відстані близько 200 метрів від в'їзду на територію ТОВ «Епіцентр К», а обвинувачений ОСОБА_1 в свою чергу, з метою виконання раніше обумовленого з обвинуваченим ОСОБА_2 злочинного умислу, попрямував до кузова службового автомобіля, марки «DAF», державний № НОМЕР_1, де за допомогою ножа, який мав при собі, пошкодив захисну липку стрічку на двох коробках, звідки витяг дві визивні панелі (дверний блок), марки «SW-203(silver)», вартістю 953,60 грн. за одну, загальною вартістю 1907,20 грн., два монітора відеодомофону, марки «SW-715(white)», вартістю 1315,70 грн за один, загальною вартістю 2631,40, що належали ТОВ «ОПТА ЛТД», директором якого є ОСОБА_5 та з метою уникнення виявлення відсутності частини товару, заклеїв дані коробки в місці пошкодження липкою стрічкою. Після чого, ОСОБА_1 повернувся до кабіни вищевказаного автомобіля, де на нього чекав ОСОБА_2 та передав останньому одну визивну панель та один монітор відеодомофону.

В подальшому обвинувачені зазначеним вищу майном розпорядилися на власний розсуд, тим самим спричинивши ТОВ «ОПТА ЛТД» матеріальної шкоди на загальну суму 4538,60 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.ч.2 і 4 ст.27 і ч.3 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка безпосередньо вчинила злочин та особою, яка умовлянням схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повністю визнали вину, обставини викладені в обвинувальному акті підтвердили і пояснили, що дійсно в кінці травня та на початку червня 2018 року, здійснюючи доставку товарів, привласнили чуже майно, яке було їм ввірене та за яке вони несли матеріальну відповідальність. В скоєному щиро розкаялися, просили суворо не карати. Заподіяну шкоду повністю відшкодували.

Представник потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що шкода підприємству, яке він представляє, повністю відшкодована, а тому, просив суд застосувати до обвинувачених найм'якіше покарання за вчинений злочин. Претензії до обвинувачених у нього відсутні.

Суд визнав за можливе, відповідно до положень ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ні ким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор і обвинувачені, правильно розуміючи зміст даних обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Учасникам процесу було роз'яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що органи досудового розслідування правильно кваліфікували дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.3 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.ч.2 і 4 ст.27, ч.3 ст.191 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка безпосередньо вчинила злочин та особою, яка умовлянням схилила іншого співучасника до вчинення злочину, оскільки в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачуються особи, мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, і що в його вчиненні винні саме обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_1

До обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім того, обираючи обвинуваченим міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ними злочину, що відноситься, відповідно до ст.12 КК України, до тяжких злочинів, обставини його вчинення, дані про їх особи, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих їх вину обставин.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебувають, заподіяну шкоду повністю відшкодували, до вчиненого ставляться негативно, обвинувачений ОСОБА_2 за місцем роботи характеризується позитивно, а ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо. Крім того, на утриманні ОСОБА_2 перебуває малолітня дитина.

Таким чином, враховуючи думку представника потерпілого, який просив застосувати до обвинувачених якнайм'якіше покарання, а також зазначені вище дані про осіб обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_1, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ними злочину і впливають на пом'якшення покарання, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 положення ч.2 ст.69 КК України та не призначати додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що передбачене санкцією ч.3 ст.191 КК України,

Суд також вважає за не можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що передбачене санкцією ч.3 ст.191 КК України, оскільки на час вчинення злочину на нього не були покладені обов'язки щодо матеріальної відповідальності.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину та осіб ОСОБА_2 і ОСОБА_1, їх щирого каяття, готовності понести покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для кожного обвинуваченого буде покарання у виді хоча й обмеження волі, передбаченого санкцією ч.3 ст.191 КК України, але зі звільненням від його відбування та встановленням їм іспитового строку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.349, 368-371, 395 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Застосувати стосовно ОСОБА_2 положення ч.2 ст.69 КК України та не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до положень ст.ст.75,76 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк випробування тривалістю 1 (один) рік, з зобов'язанням повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку - з «14» листопада 2018 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 і 4 ст.27, ч.3 ст.191 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Відповідно до положень ст.ст.75 і 76 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк випробування тривалістю 1 (один) рік, з зобов'язанням повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку - з «14» листопада 2018 року.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Huawei Y5» imei:НОМЕР_2; два монітори домофонів, марки «SW-715» в коробках; мобільний телефон марки «Huawei Y5» imei:НОМЕР_3 в коробці; мобільний телефон марки «Huawei Y5» imei:НОМЕР_4 в коробці; мобільний телефон марки «Huawei Y5» imei:НОМЕР_5 в коробціЖ акумуляторна батарея, марки «Energy24» сірого кольору; дверний блок, марки «SW-203» в коробці та кольоровий монітор відеодомофону в коробці; дверний блок, марки «SW-203»в коробці, кольоровий монітор відедомофону в коробці; акумуляторна батарея, марки «Energy24», що знаходяться в камері схову речових доказів Васильківського ВП ГУНП в Київської області, повернути за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Копію вироку негайно вручити засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_1 і прокурору.

Суддя С. Корнієнко