Рішення № 78052473, 20.08.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

20.08.2018 Єдиний унікальний номер 205/4701/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 рокум. Дніпросправа № 205/4701/18 2а/205/122/18

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Шавули В.С., за участю секретаря судового засідання Сербена О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № 3405/20900/18 від 26.06.2018р. Позовна заява мотивована тим, що порушення строку транзитного перевезення викликано значною поломкою транспортного засобу, що унеможливило переміщення автомобіля через митний кордон в строк передбачений для транспортних засобів ввезених на митну територію України у митному режимі «транзит», а відтак на думку позивача притягнення його до відповідальності за порушення митних правил передбачених ч.3 ст.470 МК України безпідставним. Окрім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що автомобіль завезено на територію України для особистого призначення, а санкція ч.3 ст.470 МК України передбачає відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 МК України строку перевезення транспортних засобів комерційного призначення.

Представником відповідача надано суду відзив на позов, у якому він, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, просить суд відмовити у його задоволенні.

Позивач у судове засідання не з’явився, натомість його представником надано суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши викладені у позовній заяві обставини та вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного позову з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем 15.11.2017р. було ввезено на митну територію України через пункт пропуску «Плетенівка» Харківської митниці ДФС України транспортний засіб марки «VW», модель «TOUAREG», VIN № WVGZZZ7LZ3D010339, реєстрацій ний номер 4АЕ9087, який зареєстрований на території Чеської Республіки, у митному режимі «транзит». Реєстраційні дані автомобіля під керуванням позивача підтверджено фотокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Пунктом 1 частини 1 статті 95 МК України встановлено строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до норм ч.2 ст.95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.192 Митного кодексу України, у випадку якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

У зв'язку з ремонтом зазначеного транспортного засобу, 20.11.2017р. позивач, у межах строку передбаченого ст.95 МК України, звернувся із заявою на ім'я начальника Дніпропетровської митниці ДФС (повідомив найближчий орган доходів і зборів про обставини події - ремонт автомобіля) (а.с.9).

Рішенням митного органу продовжено позивачу строк дії дозволу до 21.01.2018р. (з.а.с.9).

Відповідно до акту про повернення автомобіля після проведення ремонту (обслуговування) (за наряд-заказом № НОМЕР_1) позивач 15.01.2018р. забрав автомобіль марки «VW», модель «TOUAREG», VIN № WVGZZZ7LZ3D010339 (а.с.10).

Згідно з витягом з ЄРДР в період часу з 22:00 години 18.01.2018р. по 09:11 годину 19.01.2018р., невстановлена особа, знаходячись за адресою Дніпропетровськ область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. 8 Березня, буд.13, шляхом демонтажу, таємно викрала передні фари з вищевказаного автомобіля (а.с.11), у зв’язку з чим позивачем 22.01.2018р. повторно повідомлено Дніпропетровську митницю ДФС про неможливість своєчасного вивезення автомобіля (а.с.14).

Відповідно до акту про повернення автомобіля після проведення ремонту (обслуговування) (за наряд-заказом № НОМЕР_1) позивач 11.02.2018р. повторно забрав автомобіль марки «VW», модель «TOUAREG», VIN № WVGZZZ7LZ3D010339 (а.с.16).

05.06.2018р. державним інспектором відділу митного оформлення № 3 м/п «Краковець» Львівської митниці ДФС ОСОБА_2 складено протокол про порушення митних правил № 3405/20900/18 (а.с.21-22).

Постановою № 3405/20900/18, винесеною 26.06.2018р. заступником начальника Львівської митниці ДФС – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_3, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500,00 грн. (а.с.23-24).

У своєму позові, позивач посилається на те, що під час встановлення фар, виявились інші пошкодження в автомобілі, внаслідок чого відповідно до заказу-наряду № НОМЕР_2 від 14.02.2018р. автомобіль знаходився на додатковому ремонті до 04.06.2018р., що підтверджується актом повернення автомобіля, а відтак позивачем відповідно до ст.ст.95, 192 МК України не порушено строк транзитного перевезення автомобіля марки «VW», модель «TOUAREG», VIN № WVGZZZ7LZ3D010339.

Частиною першою статті 460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої тім Кодексом.

Факт перебування автомобіля позивача на ремонті з 14.02.2018р. по 04.06.2018р. підтверджено заказом-нарядом № НОМЕР_2 від 14.02.2018 та актом повернення автомобіля після проведення ремонту по наряду-заказу № НОМЕР_2, виданих ФОП ОСОБА_4 (а.с.17-18).

Відповідно до ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, зазначена норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005р. №1118, до обставин непереборної сили відносяться: смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.

За змістом п.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 № 657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Отже, обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність такої.

Надані позивачем документи вказують лише на те, що автомобіль перебував на ремонті, проте жодних доказів того, що такого ремонту транспортний засіб потребував в результаті аварії або дії обставин непереборної сили, наявні документи не містять.

Таким чином, факт виходу із ладу транспортного засобу та його подальший ремонт не можуть бути прирівняні до аварії або обставин непереборної сили.

Окрім того, означений ремонт транспортного засобу не міг завадити вивезти його за межі митної території України за допомогою буксирування на лафеті, або на автопричепі.

В розумінні п. 2 розділу VIII вищевказаного Порядку, технічну несправність (ремонт транспортного засобу) неможливо визнати аварією, оскільки аварія, як небезпечна подія, має носити техногенний характер, чого у спірному випадку не існувало.

Пункт 3 розділу VIII вищевказаного Порядку передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Право засвідчувати Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб та видачі сертифікатів щодо форс-мажорних обставин передбачено Законом України від 02.12.1997року №671/97 і надано Торгово-промисловій палаті України та уповноваженими нею регіональним торгово-промисловим палатам, як єдиним органам із засвідчення Форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в Україні.

ФОП ОСОБА_4 не є підприємством, установою, організацією, які уповноважені на видачу документів, що підтверджують факт обставин непереборної сили або аварії. Окрім того, додані до адміністративного позову документи, не дають можливості встановити факт обставин непереборної сили чи аварії, а тому не є належними та допустимими доказами у даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.06.2018р. у справі № 339/198/16-а.

Доказів звернення позивача до найближчого митного органу з заявою про продовження строку «транзиту», визначеного митним органом, у зв’язку з ремонтом транспортного засобу та неможливістю вивезення останнього у період з 14.02.2018р. по 04.06.2018р. суду не надано.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що в оскаржуваній постанові зазначено, що автомобіль завезено на територію України для особистого призначення, а санкція ч.3 ст.470 МК України передбачає відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 МК України строку перевезення транспортних засобів саме комерційного призначення, як на підставу для задоволення позову, оскільки відповідно до МК України транспортні засоби особистого користування входять в категорію товари, а перевезення товарів громадянами з метою транзиту здійснюється з дотриманням строків, передбачених ст.95 МК України та за порушення яких встановлена відповідальність, передбачена ст.470 МК України.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про достатність правових підстав для залишення рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 77-79, 139, 246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, – залишити без задоволення.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення № 3405/20900/18 від 26.06.2018р., згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн., за правопорушення передбачене ч.3 ст.470 МК України, - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 286, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення складений 29.08.2018р.

СуддяОСОБА_5