Ухвала суду № 78050466, 20.11.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/11626/18

Провадження № 2/263/2453/2018

УХВАЛА

20 листопада 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Музики О.М.,

за участю секретаря Рудь Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 27 серпня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що з 08 листопада 2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 лютого 2016 року шлюб між позивачем та відповідачем розірваний. Після розірвання шлюбу дитина проживає із позивачем. Відповідач участі у вихованні дитини не приймає, проживає окремо, від сплати аліментів у добровільному порядку ухиляється. Відповідач працює у складі екіпажів морських суден, отримує високу заробітну плату за межами України у валюті США, офіційного доходу на території України не має, крім того у періоди між рейсами відповідач працює в смт Ялта. Середній сукупній дохід ОСОБА_2 складає не менше 35000 грн., з урахуванням мінливого доходу відповідача позивач вважає за необхідне заявити про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі. У зв’язку з чим, керуючись ст. ст. 154, 180, 181 СК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дитину ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 4000 грн. щомісячно.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 серпня 2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов'язано відповідача подати письмові відповіді на поставлені у позовній заяві запитання у формі заяви, копію якої надіслати позивачу у строк до першого судового засідання, тобто до 02 жовтня 2018 року.

Від представника позивача – ОСОБА_4 – до суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме:

- з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України – інформації щодо перетинання державного кордону України (в’їзд/виїзд, пункт пропуску) громадянином України ОСОБА_2 за період з 01 січня 2016 року по теперішній час;

- з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків – інформації щодо наявності у ОСОБА_2 кваліфікації моряка видачі йому паспорту моряка та послужної книжки моряка, а також інформації щодо того, коли він в останнє підтверджував свою кваліфікацію у постійно діючій державній кваліфікаційній комісії; належним чином посвідчених копій посвідчення моряка та послужної книжки моряка ОСОБА_2

Крім того, від представника позивача – ОСОБА_4 – до суду надійшло клопотання про застосування відносно відповідача заходу процесуального примусу у вигляді попередження за невиконання його процесуального обов’язку, а саме: ненадання письмових відповідей на поставлені у позовній заяві запитання у формі заяви у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 93 ЦПК України.

Вирішуючи питання про заявлені клопотання, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. ОСОБА_2 таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. ч. 6-8 ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

На підставі викладеного, для всебічного та об’єктивного розгляду справи, враховуючи, що позивач та її представник не мають можливості подати запитувані ними докази, клопотання про витребування таких подане у строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу, суд вважає за необхідне витребувати вказані документи.

Вирішуючи клопотання щодо застосування до відповідача заходів процесуального примусу, суд приймає до уваги наступне.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 серпня 2018 року зобов'язано відповідача подати письмові відповіді на поставлені у позовній заяві запитання у формі заяви, копію якої надіслати позивачу у строк до першого судового засідання, тобто до 02 жовтня 2018 року (а. с. 12).

Указана ухвала отримана відповідачем 08 вересня 2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи (а. с. 16).

Станом на 20 листопада 2018 року вимоги ухвали суду не виконані, що унеможливлює вирішення справи у передбачений законом спосіб та строки.

За положеннями частини 1, 2, 3, 6, 7 статті 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов’язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження до першого судового засідання.

Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:

1) з підстав, визначених статтями 70, 71 цього Кодексу;

2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;

3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов’язати учасника справи надати відповідь.

Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що надання відповідачем відповіді на поставлені запитання у порядку, передбаченому ст. 93 ЦПК України є його процесуальним обов’язком.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із зали судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Підстави та порядок застосування такого заходу процесуального примусу як попередження передбачені статтею 145 ЦПК України, відповідно до положень якої до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.

Тобто підставою для застосування судом попередження до учасників судового процесу та інших осіб є порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого, у зв’язку з чим підстави для застосування до відповідача такого заходу відсутні, крім того, суд наголошує, що вказана цивільна справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом із тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 148 ЦПК України за невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 не виконана ухвала Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 31 серпня 2018 року про зобов’язання його надати письмові відповіді на поставлені у позовній заяві запитання у формі заяви у порядку, передбаченому ст. 93 ЦПК України, а також не повідомлено про наявність підстав для відмови від відповіді, що перешкоджає встановленню всіх обставин справи та розгляду справи по суті у встановлені цивільним процесуальним законодавством строки, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 штраф у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2018 року становить 528,6 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 84 ЦПК України притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази.

Разом із тим суд роз’яснює, що відповідно до ч. 6 ст. 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.

Керуючись ст. ст. 3, 84, 93, 143, 145, 148, ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача – ОСОБА_4 – про витребування доказів, – задовольнити.

Витребувати у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації щодо перетинання державного кордону України (в’їзд/виїзд, пункт пропуску) громадянином України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, за період з 01 січня 2016 року по 20 листопада 2018 року;

Витребувати з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків інформації щодо наявності у ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, кваліфікації моряка видачі йому паспорту моряка та послужної книжки моряка, а також інформації щодо того, коли він в останнє підтверджував свою кваліфікацію у постійно діючій державній кваліфікаційній комісії; належним чином посвідчених копій посвідчення моряка та послужної книжки моряка ОСОБА_2.

Зазначені документи необхідно направити на адресу суду до 14 грудня 2018 року.

Повідомити, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Клопотання представника позивача – ОСОБА_4 – про застосування заходу процесуального примусу, – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 528,6 грн. на користь Державної судової адміністрації України.

Роз’яснити, що особа, на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов’язків, встановлених цим Кодексом.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud0519.

Ухвала може бути оскаржена в частині стягнення штрафу до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її до суду апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області. Оскарження ухвали в цій частині не перешкоджає розгляду справи.

Суддя О.М. Музика