Ухвала суду № 78050123, 23.11.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

23.11.2018

227/5201/18

1-кс/227/1153/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області - Любчик В.М.

за участю:

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

прокурора Загубигорілко М.А.,

слідчого Луніна Р.В.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області клопотання старшого слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_3, погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Донецької області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Перемоги 5/1, раніше судимого:

04.12.2013 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ст.186 ч.1 КК України до 200 годин громадських робіт;

19.09.2014 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ст. ст.185 ч. 3, 186 ч. 2, 187 ч.1 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі,

у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050230001729 від 21.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2018 року, старший слідчий СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області підполковник поліції ОСОБА_3, за погодженням з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050230001729 від 21.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_2 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) скоєному повторно, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання безпосередньо тільки у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років, будучі раніше неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів, судимість в законному порядку не знята та не погашена, знову, повторно вчинив кримінальне правопорушення з корисливим мотивом, що свідчить про те, що особа не бажає стати на шлях виправлення, офіційно не працевлаштований, джерела постійного доходу не має, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

У зв'язку з чим є підстави вважати, що застосовувати більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 ч. 1 п. п. 1, 3, 5 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання з підстав викладених в ньому та пояснила, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, також зазначила, що на даний час існують ризики, які передбачені п. п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний просив суд не обирати відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати відносно нього домашній арешт.

Захисник підозрюваного просила суд обрати відносно підзахисного міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, враховуючи щире розкаяння та сприяння слідству.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 листопада 2018 року, приблизно о 14 год.30 хв., ОСОБА_2, перебуваючи біля магазину «Міні конфіскат», який розташований за адресою: Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Праці, 28, з метою викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, на ґрунті раптово виниклого умислу, шляхом вільного доступу, повторно, відкрито викрав манекен людини вартістю 200 грн, який знаходився біля входу до магазину, на якому були вдягнені куртка чоловіча вартістю 450 грн. та джинсові брюки вартістю 250 грн., всього на загальну суму 900 грн. та з викраденим зник, спричинивши таким чином ОСОБА_5 матеріальний збиток на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України.

21.11.2018 року о 22 год. 00 хв. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та поміщений до ІТТ ГУНП в Донецькій області.

22.11.2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Згідно протоколу допиту від 22.11.2018 року, допитаний підозрюваний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні відкритого викрадення майна ОСОБА_5 визнав повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, є тяжким злочином, за який відповідно до санкції вказаної статті передбачається покарання тільки у вигляді позбавлення волі строком від 4-х років.

При вирішенні питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання піл вартою суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, суд враховує положення статті 178 КПК України.

Виключно (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю узгоджується з положеннями Європейської конвенції з прав людини.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 21.11.2018 р.

-показами потерпілої ОСОБА_5

-протоколом огляду викрадених предметів від 21.11.2018 р.

-протоколом затримання ОСОБА_2 від 21.11.2018 р.

-протоколом допиту самого підозрюваного ОСОБА_2 від 22.11.2018 р.

-показами свідка ОСОБА_6І

-показами свідка ОСОБА_7

-показами свідка ОСОБА_8

При цьому суд бере до уваги положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», в якій наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О»Хара проти Сполученого королівства» від 16.10.2001 р. зазначено, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту «розумна підозра».

Детальніше цей термін роз'яснений у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого королівства» від 30.08.1990 р.: мають бути наявні факти або інформація, які б переконали б об'єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити злочин.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007р. Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aа ; 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Отже, підозра ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину з огляду на принцип «розумної підозри» є доведеною та обґрунтованою.

Також, вважаю встановленим існування наступних ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 статті 177 КПК України. Так, підозрюваний ймовірно може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки знає про тяжкість покарання та може бажати уникнути від відповідальності;

- незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні у зв'язку з тим, що мешкає у одному населеному пункті;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки маючи судимість за вчинення ряду кримінальних корисливих правопорушень на шлях виправлення не став та вчинив кримінальне правопорушення з корисливим мотивом, що свідчить про те, що особа не бажає стати на шлях виправлення.

При цьому суд враховує такі обставини справи, а саме те, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання безпосередньо тільки у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років, раніше неодноразово засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимість в законному порядку не знята та не погашена, знову, повторно вчинив кримінальне правопорушення з корисливим мотивом, що свідчить про те, що особа не бажає стати на шлях виправлення, не має соціальних стійких зв’язків: не одружений, не працює, не має постійного матеріального прибутку мешкає на орендованій квартирі, скоїв злочин через три місяці після звільнення з місць позбавлення волі.

А також бере до уваги те, що на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів, а підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Тому, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, беручи до уваги доведеність наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та оцінюючи сукупність наведених вище обставин, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості інкримінованого злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному ОСОБА_2 заставу в мінімальному розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Обчислення строку тримання під вартою ОСОБА_2 необхідно відраховувати з 21 листопада 2018 року, тобто з моменту затримання, згідно з протоколом затримання від 21 листопада 2018 року, складеного відповідно до ст. 208 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183,193,194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

клопотання старшого слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_3, погодже з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12018050230001729 від 21.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з утриманням останнього в Бахмутській УВП УДПСУ в Донецькій області (№ 6).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з моменту його затримання, тобто з 21.11.2018 року по 19.01.2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240,00 грн., яку необхідно внести на р\р 37311047011792 Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172 ОКПО 26288796 Одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом

Роз’яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала закінчує свою дію 19.01.2019 року

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.

Слідчий суддя В.М. Любчик