Ухвала суду № 78048021, 21.11.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"21" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1067/18

Господарський суд Одеської області у складі: головуючий суддя Волков Р.В.,

суддя Погребна К.Ф., суддя Рога Н.В.,

секретар судового засідання Кришталь Д.І.

розглядаючи справу №916/1067/18

за позовом: Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська,9)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАДЖИБЕЙ” (65037, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Лиманка, ж/м “Совіньон”, Одеській бульвар,5)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство “КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК “ПРИВАТБАНК” (01001, М. Київ, вул. Грушевського 1Д, код 14360570)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Від третьої особи відповідача: ОСОБА_3 (за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАДЖИБЕЙ” про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. позовну заяву (зареєстрована за вхід. № 1152/18 від 01.06.2018р.) залишено без руху у зв’язку з невиконанням позивачем вимог п.п.7,8 ч.3 ст.162 ГПК України.

22.06.2018р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою (зареєстрована за вхід. №12562/18) про усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. по справі № 916/1067/18.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2018р. відкрито провадження у справі №916/1067/18, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК".

27.08.2018 р. відповідачем було подано клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи (вх.№2-4330/18).

Заявник вказує, що позовні вимоги заявлено про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №86 (на належне на праві власності відповідачу майно, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 468574151237) нерухоме майно, згідно опису, що міститься в п.10.1. іпотечного договору, а саме: «земельна ділянка, площею 5,9996 га, зареєстрована в Державному земельному кадастрі України за кадастровим номером 5123781300:01:001:0735, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об'єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив “Золотий берег”, земельна ділянка 177, 178, 179, що підтверджується витягом з ДЗК про земельну ділянку №НВ-5101316802014, виданим 07.08.2014р. державним кадастровим реєстратором ОСОБА_4 Відділу Державного земельного агентства України в Овідіопольському районі Одеської області», в рахунок заборгованості, яку він нарахував за кредитним договором №54 від 02.10.2014р.

Відповідач вказує, що для справи має значення визначення вартості предмета іпотеки, яким є земельні ділянки.

04.09.2018 р. відповідачем були подані пояснення до клопотання про призначення судової експертизи (вх.№17867/18).

Відповідач зазначає, що у прохальній частині позовної заяви позивачем викладено позовну вимогу про встановлення способу реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за визначеною позивачем початковою ціною, із якою відповідач не згоден, що викликано намаганням іпотекодавця впливати на ефективне розпорядження його майном у примусовому порядку, у тому числі шляхом встановлення його дійсної ринкової вартості в умовах несталих економічних процесів.

Вказує, що із наявного у справі звіту про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017 р. не вбачається безпосередньо дослідження оцінщиком об’єктів іпотеки – в змісті звіту відсутнє зазначення про це, що відповідно викликає обґрунтовані сумніви щодо висновків звіту та їх правильності.

Посилання позивача на визначення в звіті в розділі Ідентифікація об’єкта оцінки про огляд земельної ділянки та в розділі «Конфлікт інтересів» про огляд земельної ділянки (без здійснення спеціальної технічної експертизи) не свідчить про здійснення оцінщиком дій по вивченню земельних ділянок, та з врахуванням цього не вбачається застосування належних методів по визначенню їх ринкової вартості.

Відповідач не був присутній та відповідачу не відомо про обставини проведення огляду об’єктів, у відповідача не запитувалися та відповідач не надавав визначених законодавством документів для визначення ринкової вартості землі.

Крім того, зазначає, що відповідач не в змозі самостійно надати висновок у строки, встановлені для подання доказів, в тому числі, але не виключно, через стислі строки, у які з об’єктивних причин неможливо провести експертизу, що відповідає умовам п.2 ч.1 ст.99 ГПК України, а тому відповідач вважає за необхідне заявити повторне клопотання про призначення судової експертизи.

Посилається на практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду.

28.08.2018 р. позивачем було подано заперечення проти клопотання про призначення судової оціночної експертизи (вх. № 17424/18).

Позивач зазначає, що до матеріалів справи надано належним чином засвідчену копію Звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, які належать ТОВ «ГАДЖИБЕЙ», в тому числі земельної ділянки, яка є предметом спору по даній справі.

Оцінка проведена суб’єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ», зареєстрованим в установленому законодавством порядку та який має ліцензію на проведення землеоціночних робіт, в склад якого входять оцінювачі та які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Оцінка проведена станом на 01.11.2017р. та дійсна протягом 12 місяців, таким чином, позивач вказує, що наданий звіт є актуальним на час розгляду справи.

Посилається на Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440, який є обов’язковим до застосування під час проведення оцінки нерухомого майна, а також на Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений Постановою КМУ від 28.10.2004 р. №1442.

Зазначає, що оцінка нерухомого майна має здійснюватись у відповідності до Національного стандарту №2 з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади. Ні Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ні вказаними стандартами не передбачено обов’язкове повідомлення та присутність власника заставного майна при проведенні огляду предмета дослідження.

Позивач вказує, що за змістом ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» в разі звернення стягнення на предмет іпотеки початкова ціна іпотечного майна, з якої починаються торги, встановлюється рішенням суду. Крім того, відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Крім того, посилається на практику Верховного Суду, Верховного суду України. Вказує, що відповідно до ст.ст. 19,57 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо, наприклад, така вартість змінилася.

Позивач вказує, що відповідно до п.107 Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Правління НБУ №351 від 30.06.2016р. банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість застави, яка є прийнятним забезпеченням за умови її належності до переліку забезпечення та дотримання принципу справедливої оцінки.

Вказане Положення передбачає здійснення банком оцінки застави за вартістю, яка не перевищує ринкової (справедливої) вартості та забезпечує можливість її продажу сторонньому покупцеві. Тобто, є ринок, на якому застава може бути реалізована в разі звернення на неї стягнення або застава може бути спрямована безпосередньо на погашення зобов'язань боржника. Переоцінка вартості застави має здійснюватися банком на регулярній основі, зокрема, нерухомого майна, об'єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів та устаткування - не рідше одного разу на дванадцять місяців; товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не рідше одного разу на місяць; іншого майна - не рідше одного разу на шість місяців.

Банк з метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує ринкову (справедливу) вартість забезпечення у вигляді нерухомого майна, об’єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування, майнових прав (крім майнових прав на грошові кошти), товарів в обороті або в переробці, біологічних активів – визначену суб’єктом оціночної діяльності або оцінювачем майна – працівником банку, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, які не є пов’язаними з банком особами.

Позивач вказує, що призначення експертизи суттєво затягне розгляд справи, що є порушенням розумних строків розгляду.

Третьою особою було подано заперечення на клопотання про призначення експертизи (вх.№180021/18 від 04.09.2018 р.). Третя особа заперечує проти задоволення клопотання відповідача щодо призначення у справі судової оціночно-земельної експертизи, вказує, що відповідач у клопотанні не вказав, у чому саме полягає необхідність призначення судової оціночно-земельної експертизи з огляду на наявність у справі чинного звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, що належить ТОВ «Гаджибей». Матеріали справи також не містять взаємно суперечливих доказів на підтвердження ринкової вартості земельної ділянки, що є предметом іпотеки. При цьому, третя особа вказує, що позиція відповідача щодо необхідності призначення експертизи для визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки спростовується постановою ОСОБА_5 Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі №235/3619/15-ц.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вимогами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з ч.1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ч.3 цієї статті при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що експертна грошова оцінка земельних ділянок – результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

Згідно зі ст.5 Закону України «Про оцінку земель» експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.

Так, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення боржником зобов'язань за кредитним договором №54 від 02.10.2014р. щодо своєчасного повернення кредиту. Ці зобов'язання були забезпечені іпотекою відповідно до договору іпотеки від 06.10.2014р. №86, укладеного між ТОВ «ГАДЖИБЕЙ» та позивачем. Допущені порушення кредитного договору стали підставою для звернення банку до відповідача як майнового поручителя з даним позовом.

Відповідач у відзиві на позов від 11.07.2018р. за вх.№13884/18 проти позову заперечує, зокрема, відзначає, що оскільки між ним та позивачем не має згоди щодо оцінки предмету іпотеки, то початкова ціна продажу предмету іпотеки може бути визначена виключно на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності.

Як передбачено положеннями ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Так, у прохальній частині позовної заяви від 01.06.2018р. за вх.№1152/18 викладено позовну вимогу про встановлення способу реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження” за визначеною позивачем початковою ціною, із якою відповідач не згоден, що викликано намаганням збалансувати власний обов’язок іпотекодавця спрямувати предмет іпотеки в рахунок погашення зобов’язання боржника та право цього ж іпотекодавця впливати на ефективне розпорядження його майном у примусовому порядку, у тому числі шляхом встановлення його дійсної ринкової вартості в умовах несталих економічних процесів.

Із наявного у справі звіту про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р. не вбачається безпосередньо дослідження оцінщиком об’єктів іпотеки – в змісті звіту відсутнє зазначення про це, що відповідно викликає сумніви щодо обґрунтованості висновків.

Посилання позивача на визначення в звіті в розділі «Ідентифікація об’єкта оцінки» про огляд земельної ділянки та в розділі «Конфлікт інтересів» про огляд земельної ділянки (без здійснення спеціальної технічної експертизи) не свідчить про здійснення оцінщиком дій по вивченню об’єктів, зокрема, земельних ділянок №№177, 178, 179, та з врахуванням цього не вбачається застосування належних методів по визначенню їх ринкової вартості.

Отже, повнота та всебічність встановлення обставин справи спрямована саме на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), а не навпаки.

Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.

Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 10.05.2018р. по справі №922/4110/16, від 23.04.2018р. по справі №914/529/17.

Суд звертає увагу, що при розгляді даного клопотання суд не може керуватись позицією, викладеною у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі №235/3619/15-ц, оскільки у даній справі позивач самостійно у прохальній частині позову зазначив про встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника.

Таким чином, оскільки у справі наявний спір стосовно початкової вартості предмету іпотеки, на який позивач просить звернути стягнення, що потребує здійснення дослідження, проведеного особою, що володіє спеціальними знаннями, наданий позивачем звіт про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р. викликає сумніви щодо його правильності, а відповідач, не може самостійно надати висновок у строки, встановлені для подання доказів, через неможливість отримання ним необхідних для проведення експертизи матеріалів, що відповідає умовам п.2 ч.1 ст.99 ГПК України, суд вбачає необхідним призначити судову оціночно-земельну експертизу.

При цьому, з врахуванням даних Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, з огляду на п.1.5. Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р., який передбачає проведення експертиз за зонами регіонального обслуговування, проведення експертизи суд доручає Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.228 ГПК України суд може зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п.6 ч.1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 2 ч.1 ст. 228 ГПК України, - на час проведення експертизи.

Отже, враховуючи, що проведення експертизи потребує часу, приймаючи до уваги надання відповідачем клопотання про щ

З врахуванням того, що проведення експертизи потребує часу, суд вважає за доцільне зупинити провадження у справі.

Керуючись зазначеним вище, відповідно до ст.ст. 99, 100, 228, 229, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖИБЕЙ» про призначення судової експертизи задовольнити.

2. Призначити по справі №916/1067/18 судову оціночно-земельну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

3. На вирішення експерта поставити питання: «Яка ринкова вартість об’єкта нерухомості – предмету іпотеки за іпотечним договором №86 від 06.10.2014 р., укладеним між власником іпотекодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАДЖИБЕЙ» та іпотекодержателем Національним Банком України, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 5123781300:01:001:0735, площею 5,9996 га, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив «Золотий берег», земельна ділянка 177, 178, 179.

4. Надати Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення дослідження матеріали судової справи № 916/1067/18.

5. Роз’яснити сторонам, що згідно з ч.2 ст. 38 ГПК України вони вправі з підстав, зазначених у ст.ст. 35,36,37 цього кодексу, заявити експерту відвід.

6. Оплату вартості експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАДЖИБЕЙ».

7. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

8. Провадження у справі №916/1067/18 зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення 21.11.18 і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 23.11.2018 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя К.Ф. Погребна

Суддя Н.В. Рога