Ухвала суду № 78047671, 21.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.11.2018Справа № 910/13366/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участю секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S. (06365, Туреччина, м. Анкара/Алтиндаг, Караджеон р-н, вул.1645, буд.9)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Драгпром" (02166, м. Київ, просп. Лісовий, 25)

про визнання недійсним договору про переробку брухту

За участю представників сторін:

від позивача: Стусова Ю.М.

від відповідача: Волько А.І.

ВСТАНОВИВ:

EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S. (Евджілер Кімйа Маденджілік Ве Дег.Мет. Сан. Тідж. А.С.) (надалі- позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Драгпром" (надалі - відповідач) про визнання недійсним договору про переробку брухту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що укладений між сторонами договір №001 від 09.03.2016 про переробку брухту, що містить дорогоцінні метали, був підписаний з боку позивача Білтекіним Хаканом, який ніколи не займав посаду директора EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S., не міг діяти від імені позивача на підставі Статуту та відомості про якого ніколи не вносились до Торгового реєстру, який ведеться Торгово-промисловою палатою м. Анкара. Таким чином, за твердженням позивача, існують підстави для визнання недійсної арбітражної угоди, укладеної у вигляді арбітражного застереження, що міститься в п. 8.3. розділу 8 договору №001 від 09.03.2016, та безпосередньо самого договору про переробку брухту, що містить дорогоцінні метали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.11.18.

25.10.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі № 910/13366/18. В обґрунтування вказаної заяви, відповідач зазначає, що п. 8.3. Договору № 001 від 09.03.2016 про переробку брухту, що містить дорогоцінні метали передбачено про те, що у разі сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів протягом 30 календарних днів від дня перших переговорів, то всі спори та непорозуміння належать передачі на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Так, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України прийнято рішення по справі АС № 272т/2017 про задоволення позовних вимог ТОВ «Драгпром» до EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S. про стягнення збитків та арбітражного збору всього у розмірі 542 994, 12 доларів США за договором № 001 про переробку брухту, що містить дорогоцінні метали, укладеним 09.03.2016. Отже, відповідач вважає, що позивач свідомо не повідомив Господарським суд м. Києва про рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, оскільки приймав участь у розгляді справи АС№272т/2017. На думку відповідача, спір, який виник між сторонами не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та має вирішуватись у порядку Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

07.11.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи договору про надання правничої допомоги № 038/18 від 22.10.2018, ордер на надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № 265/н, корінець чека № 1 від 23.10.2018.

07.11.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли додаткові пояснення позивача, з яких вбачається, що Договір № 001 від 09.03.2016 підписав від імені позивача Білтекін Хакан як директор, що діє на підставі Статуту. Проте, позивач звертає увагу, що Білтекін Хакан ніколи не обирався директором позивача та не міг діяти на підставі Статуту та відомості про нього ніколи не вносились до Реєстру компаній м. Анкара, Туреччина, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи. Також, позивача зазначає, що немає можливості надати суду оригінал договору № 001 від 09.03.2016, оскільки такий договір підписаний Хаканом Білтекіном, який не є директором позивача, а тому позивач немає оригіналу спірного договору, та надає суду копію апостильованого Свідоцтва про Статути EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S. від 26.09.2018.

Крім цього, 07.11.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові заперечення позивача на заяву відповідача про закриття провадження у справі, в яких позивач вказує, що арбітражне застереження, яке міститься у спірному договорі, підписано особою, яка ніколи не була директором позивача та не мала повноважень на підписання спірного договору, а також передачу спорів на розгляд МКАС. Позивач вважає, що наявність рішення МКАС у справі АС№ 272т/2017 від 25.05.2018 не впливає на право позивача звернутися до суду із позовом про визнання недійсним договору, оскільки предметом спору у справі АС№ 272т/2017 є стягнення збитків за спірним договором. Також, позивач звертає увагу, що у разі предмет спору полягає у визнанні арбітражної угоди недійсної та подана заява про перебачу спору на розгляд арбітражного суду, суд зобов'язаний повно та всебічно дослідити визначені позивачем підстави недійсності такої угоди та надати їм правову оцінку, встановивши її незаконність, вирішити спір по суті. Проте, у разі не встановлення судом порушень при укладанні угоди, господарський суд залишає позов без розгляду. Позивач вважає, що подана заява відповідача про закриття провадження у справі не відповідає чинному законодавству, оскільки ст. 231 ГПК України має перелік випадків, у разі настання яких можливе закриття провадження у справі, проте жодна із них не зазначена відповідачем у заяві.

07.11.2018 у судовому засіданні, суд на місці ухвалив оголосити перерву у розгляді клопотання про закриття провадження у справі та відкласти підготовче засідання на 21.11.2018.

15.11.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких останній просить залишити позов без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України та зазначає, що у випадку, якщо спірний договір визнаний недійсним, це не впливає на дійсність арбітражного застереження, яке передбачено ч. 1 ст. 16 Закону України «Про Міжнародний комерційний арбітраж». Крім цього, відповідач підтверджує факт того, що шляхом участі у справі АС №272т/2017 позивач підтвердив дійсність арбітражного застереження та не виконав вимоги суду щодо надання доказів заперечень проти дійсності договору та/або арбітражного застереження, позивач надав пояснення по суті спору. Крім того, відповідач звертає увагу, що рішення МКАС при ТПП України у справі АС №272т/2017 було скасовано та розгляд справи в тому самому міжнародному комерційному арбітражу не є неможливим.

16.11.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача, з якої вбачається, що на вимогу суду про надання доказів про не визнання позивачем підписання спірного договору на час розгляду справи в арбітражному суді, позивач зазначає, що арбітражним судом не досліджувались наявність чи відсутність повноважень у осіб, які підписали спірний договір, та позивач не визнавав, що спірний договір був підписаний уповноваженою особою від імені Компанії.

20.11.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення позивача на пояснення відповідача в заяві від 15.11.2018, в яких позивач вважає, що на підставі ст. 75 ГПК України, обставини встановлені в рішенні МКАС підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи в господарському суді. Також, позивач звертає увагу, що не погоджуючись із рішенням МКАС подано заяву про його скасування. Позивач вказує, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що представники позивача стверджували про безспірність підписання договору під час розгляду справи в МКАС, крім посилання на текст рішення. Крім цього, позивач зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження заяв відповідача про здійснення ТОВ «Драгпром» заходів на виконання рішення МКАС за місцезнаходженням боржника.

21.11.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішення суду у справі № 824/204/2018 про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 25.05.2018 у справі АС №272т/2017.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Частина 5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадках:1) заміни відведеного експерта, перекладача, спеціаліста; 2) невиконання учасником справи вимог ухвали про відкриття провадження у справі у встановлений судом строк, якщо таке невиконання перешкоджає завершенню підготовчого провадження; 3) неподання витребуваних доказів особою, яка не є учасником судового процесу; 4) витребування нових (додаткових) доказів.

Так, у судовому засіданні 07.11.2018, суд на місці ухвалив оголосити перерву у розгляді клопотання про закриття провадження у справі та перерву у підготовчому засіданні до 21.11.2018.

У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва (ч. 7 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, враховуючи, що 07.11.2018 у підготовчому засіданні суд розглядав подане клопотання відповідача про закриття провадження у справі та оголосив перерву у розгляді даного клопотання, а тому 21.11.2018 суд розпочинає підготовче засідання зі стадії розгляду клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 21.11.18, з'явився представник позивача, який заперечив щодо задоволення заяви про залишення позову без розгляду та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подану заяву про залишення позову без розгляду, надав усні пояснення по суті.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S. без розгляду, з огляду на наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Так, відповідачем у даній справі подано заяву про залишення без розгляду позовної заяви на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки спори між сторонами мають розглядатися у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, як визначено у п.8.3. Договору № 001 від 09.03.2016.

Згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи; іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави;

Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону (ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Статтею 22 ГПК України визначено, що спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, крім:

1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті;

2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті;

3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно до статті 2 Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року) кожна Договірна держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати в арбітраж всі або деякі спори, що виникли чи можуть виникнути між ними у зв'язку з конкретними чи іншими правовідносинами, об'єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Суд Договірної держави, у разі надходження позову щодо питання, з приводу якого сторони уклали угоду, що передбачена цією статтею, повинен за клопотанням однієї із сторін направити сторони в арбітраж, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Положенням ст. 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається в письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання в угоді на документ, що містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що угода укладена в письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною угоди.

Так, судом встановлено, що спір у даній справі виник щодо недійсності договору №001 від 09.03.2016 про переробку брухту, що містить дорогоцінні метали, що містить третейське застереження, який, на думку позивача, був підписаний не уповноваженою особою зі сторони позивача Білтекіним Хаканом.

Як вбачається із змісту спірного договору № 001 від 09.03.2016, у п. 8.3. погоджено, якщо сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів протягом 30 календарних днів від дня перших переговорів, то всі спори та непорозуміння належать передачі на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до абзацу першому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішення третейських судів від 24.02.2004р. № 3-рп/2004, звернення до третейського суду є одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин.

В п. 4.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що провадження у справі підлягає припиненню, якщо при розгляді справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду, таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі; в останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму ГПК; якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі.

Відповідно до заперечень позивача, останній вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду. Обґрунтовуючи свої заперечення, позивач вказує, що особа, яка підписала спірний договір, який містить арбітражне застереження підписаний Білтекін Хакан, який ніколи не обирався директором позивача та не міг діяти на підставі Статуту. Крім того, позивач вважає, що предметом спору у справі АС №272т/2017, яка розглядалась у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, є вимоги про стягнення збитків за спірним договором, а тому останнім не ставилось питання щодо недійсності договору № 001 від 09.03.2016.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 25.05.2018 винесено рішення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України у справі АС №272т/2017, який задоволено позовні вимоги ТОВ «Драгпром» до EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S про стягнення збитків та арбітражного збору у розмірі 542 994, 12 доларів США за договором № 001 від 09.03.2016 про переробку брухту, що містить дорогоцінні метали.

Судом досліджено рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС №272т/2017 від 25.05.2018 (надалі - рішення), копія якого міститься в матеріалах справи та встановлено, що у п. 14.3. рішення арбітражним судом зазначено про те, що сторони підвередили відсутність будь-яких заяв як стосовно компетенції МКАС, так і стосовно персонального складу Арбітражного суду.

Пунктом 14.5 рішення визначено, що «відповідач заперечував проти позову та стверджував про відсутність підстав для задоволення вимог позивача. На його думку, позивач не поставляв брухт відповідачу за договором, а тому не вправі заявляти вимоги до нього. Якщо позивач здійснив поставку брухту, то на інших підставах, а не на виконання зобов'язань перед відповідачем».

Зі змісту п. 26.3. рішення вбачається, що відповідаючи на запитання складу Арбітражного суду, сторони, зокрема, підтвердили безспірність фактів підписання сторонами Договору та Додатків №1-7 до нього.

Також, суд звертає увагу на п. 26.3.2. рішення, в якому арбітражним судом описується позиція відповідача у справі АС №272т/2017, а саме такі моменти: позивач не приступив до виконання зобов'язань за договором, не надіслав відповідачу жодного повідомлення про здійснення поставки у спосіб, передбачений договором, та не надав йому оригінали документів щодо таких поставок; відповідно до договору, поставлений брухт повинен був приймати безпосередньо відповідач, у той час як його прийняло підприємство-переробник; збитки повинні відшкодовувати особа, винна у невиконанні договору, однак доказів порушення договору відповідачем позивач не надав.

Пунктом 3 (аркуш 14) рішення визначено, що безспірність фактів підписання договору та додатків № 1-7 підтверджена поданими сторонами матеріалами справи та поясненнями їх представників у засіданнях Арбітражного суду. Будь-яких заяв або документів, які б ставили під сумнів чинність договору та згаданих додатків, від сторін до МКАС не надійшло.

Як встановлено судом, при розгляді справи АС №272т/2017 у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України брали участь представники Курильченко К.О. Кравцов І.В., Новаковський П.М., Шаблій В.Ю., які уповноважені від EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S представляти інтереси в суді на підставі довіреності № 00379 від 04.01.2018, виданою Бурджу Евджілер, повноваження якого підтверджуються копією апостильованої відповіді з Торгового реєстру Торгово-промислової палати Анкари № 89430/060402/059144.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Крім того, судом враховано позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.10.2018 у справі № 910/22527/15, з якої вбачається, що «стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Зазначена норма кореспондується у частині надання відповідних гарантій зі статтею 55 Конституції України. Утім, наявність дійсного арбітражного застереження та обов'язковість звернення до арбітражу за наявності на це волі відповідача не є обмеженням прав позивача, гарантованих статтею 6 Конвенції, статтею 55 Конституції України. Реалізація сторонами права на укладення арбітражної угоди щодо передачі спорів, які виникнуть з укладеного ними правочину чи у зв'язку з ним, на розгляд арбітражу не є відмовою від права на звернення до господарського суду, а фактично являє собою вибір сторонами такого правочину одного із способів реалізації права на звернення за захистом своїх прав».

У постанові від 03.08.2016 у справі №911/4560/15 Вищий господарський суд України визначив, що «при цьому господарському суду слід мати на увазі, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав».

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 у справі № 904/4384/17: «водночас частиною 2 статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що за угодою сторін можуть передаватися до міжнародного комерційного арбітражу: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України. При цьому арбітраж, за приписами статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України. Згідно з положеннями частини 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. При цьому право сторін погодити передачу спорів, які можуть виникнути між ними з укладеного правочину чи стосовно такого правочину, на розгляд арбітражу ґрунтується на вільному волевиявленні, тобто сторони такого правочину на власний розсуд вирішують питання щодо укладення арбітражної угоди та, відповідно, визначення арбітражу. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Позивачем та Відповідачем при укладенні спірного Договору погоджено, що будь-які спори, протиріччя або претензії, які виникають у зв'язку з або відповідно до цього договору, повинні остаточно вирішуватись арбітражним судом при торговій палаті Чеської Республіки та аграрній палаті Чеської Республіки трьома арбітрами, призначеними згідно з його регламентом. Місцем знаходження арбітражного суду є Прага, а мовою - англійська (підпункт б, пункту 7.2 Договору). Таким чином, укладаючи спірний Договір, сторони уклали також арбітражну угоду у вигляді арбітражного застереження щодо розгляду будь-яких спорів, які виникнуть з цього договору або у зв'язку з ним, арбітражним судом у Чеській Республіці».

Таким чином, суд відхиляє заперечення позивача, оскільки рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС №272т/2017 від 25.05.2018, в якій брали учать уповноважені представники EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S, підтверджується визнання позивачем укладення договору № 001 від 09.03.2016, а також відсутні будь-які заперечення щодо неналежного укладення спірного договору чи вказівки на укладення такого договору особою, яка не має повноважень на укладання договорів від імені EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S.

Крім того, суд бере до уваги, що EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S. не надавали заперечення щодо розгляду такого спору між сторонами у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України та під час розгляду спору у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України не звертались з вимогами про визнання недійсності договору №001 від 09.03.2016 про переробку брухту.

Також, досліджуючи позовну заяву EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Драгпром" про визнання недійсним договору, судом встановлено, що позивачем не повідомлено суд про розгляд справи АС №272т/2017 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України та винесення у такій справі рішення від 25.05.2018, а також не надано жодного доказу на підтвердження щодо розгляду спору між EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Драгпром" у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Частиною 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Таким чином, враховуючи надання відповідачем заяви про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті та заперечення відповідача щодо розгляду даного спору у Господарському суді м. Києва, а також беручи до уваги наявність згоди сторін у п. 8.3. договору № 001 від 09.03.2016 про вирішення всіх спорів та непорозумінь у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України та відсутність доказів про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі АС №272т/2017 від 25.05.2018, суд дійшов висновку про достатність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки даний спір має розглядатись у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.

Керуючись ст. ст. 22, 42, п.7 ч. 1 ст. ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву EVCILER KIMYA MADENCILIK VE DEG MET.SAN.TIC.A.S до Товариства з обмеженою відповідальністю "Драгпром" про визнання недійсним договору про переробку брухту.

Ухвала набирає законної сили 21.11.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 23.11.2018.

Суддя Л.Г. Пукшин